Постанова

від 29.07.2011 по справі 2а-6658/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2011 р. № 2а-6658/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий -суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Гнилиця Р.І..

від: позивача ОСОБА_1

відповідача 1 не прибув

відповідача 2 не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до Львівської обласної державної адміністрації Управління культури обласної державної адміністрації про про стягнення заборгованості по заробітній платі ,

Обставини справи.

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з Львівської обласної державної адміністрації та Управління культури Львівської обласної державної адміністрації невиплаченої при звільненні заробітної плати та стягнення середнього заробітку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача звільнено з посади заступника начальника управління культури і туризму облдержадміністрації, однак жодних розрахунків при звільненні відповідачами не проведено.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги з урахуванням збільшення підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник Львівської обласної державної адміністрації проти позову заперечив з тих підстав, що правонаступником Управління культури і туризму облдержадміністрації відповідно до поданих документів є Управління культури Львівської обласної державної адміністрації, яке і повинно провести належні позивачу виплати.

Управління культури Львівської обласної державної адміністрації представника не направило, заперечень не подало, повідомлене належним чином.

З урахування встановлених ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду адміністративної справи, справа відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішується без участі представників відповідачів на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_2, відповідно до запису у трудовій книжці призначений 19.12.2006 року на посаду заступника начальника управління культури і туризму облдержадміністрації згідно з Розпорядженням Голови ЛОДА від 19.12.2006 року. №1330, з присвоєнням 10 рангу державного службовця (а.с.12,14).

Відповідно до п.7.1 Розпорядження Голови ЛОДА №651/0/5-10 від 09.07.2010р., управління культури та туризму обласної державної адміністрації реорганізовано шляхом поділу, а відповідно до п.7.2 цього ж розпорядження, управління культури обласної державної адміністрації визнано правонаступником управління культури та туризму обласної державної адміністрації (а.с.45).

Згідно з п.1.7 Положення про управління культури Львівської обласної державної адміністрації, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в управлінні Державного казначейства у Львівській області, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, печатку секретаріату, кутовий штамп, фірмові бланки (а.с.38)

У зв'язку з реорганізацією, Головою ЛОДА 26.11.2010р. затверджено штатний розпис управління культури ЛОДА на 2010 рік, а позивача повідомлено 14.07.2010р. про скорочення штату та про звільнення з 15.09.2010р. (а.с.31).

Оскільки позивач відмовився від запропонованої роботи на умовах строкового трудового договору, відповідно до Розпорядження Голови ЛОДА №406/0/5-11 від 13 травня 2011 року позивача звільнено з посади заступника начальника управління-начальника відділу мистецтв і туризму управління культури і туризму обласної державної адміністрації з 13.05.2011р. та зобов'язано управління культури обласної державної адміністрації виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати та всі належні йому суми.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, позовні вимоги позивача до Львівської обласної державної адміністрації є необґрунтованими та безпідставними і не підлягають задоволенню, оскільки належним відповідачем по справі є Управління культури Львівської обласної державної адміністрації, як самостійна юридична особа та правонаступник реорганізованого Управління культури і туризму облдержадміністрації.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, зокрема, відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України - на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Судом з матеріалів справи встановлено, що починаючи з 01.12.2010 року по 13.05.2011 року (день звільнення) позивачу не виплачувалась заробітна плата, при цьому докази відсторонення позивача від займаної посади у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація відповідно до ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На час розгляду справи судом, доказів виплати належних позивачу при звільненні грошових сум не надано.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.1995р. (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)(далі -Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (абз.3 п.2 Порядку).

З урахуванням вимог статті 116 КЗпП України, виплати належні позивачу при звільненні повинні були бути здійснені у день звільнення, а саме 13 травня 2011 року: заборгованість по заробітній платі, а також компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до довідки №56/9-в від 04.07.2011 року Управління культури ЛОДА, заробітна плата позивача у жовтні 2010 року становила - 2 981,73 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят одну грн. сімдесят три коп.), у листопаді - 2 619 00 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн.

Згідно з п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Відтак розмір виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, що не були виплачені позивачу при звільненні становить:

- 2 981,73 грн.(розмір заробітної плати за жовтень 2010р.) + 2 619.00 грн. (розмір заробітної плати за листопад 2010р.) - 5 600 грн. 73 коп.(розмір заробітної плати за фактично відпрацьовані два місяці).

- 5 600,73 грн. (розмір заробітної плати за фактично відпрацьовані два місяці) : 43 (кількість робочих днів за фактично відпрацьовані два місяці) = 130 грн. 25 коп. (розмір середньоденної заробітної плати).

- 130 грн. 25 коп. (розмір середньоденної заробітної плати) X (23 +19+ 20+22+20+ 19 +20+21) (кількість робочих днів у період з грудня 2010 року по 29 липня 2011 року) = 21 361 грн. (двадцять одна тисяча триста шістдесят одна грн.) - сума, що належить до виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до статті 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Згідно Довідки про невикористані щорічні відпустки, станом на 26.11.2010р. загальна сума днів невикористаних позивачем щорічних відпусток становить 37 днів.

З урахуванням приписів Постанови КМУ України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100, розмір грошової компенсації за невикористану відпустку, належний до виплати позивачу становить:

- 34 858 грн. (сумарний заробіток за період грудень 2009 рік - листопад 2010р.) (31+29+28+30+29+27+30+31+30+30+31+30) (кількість календарних днів за винятком святкових та неробочих за період з грудня 2009 року по листопад 2010 року) = 98 грн. (розмір грошової компенсації за один день відпустки.)

- 98 грн. (розмір грошової компенсації за один день відпустки) х 37 ( календарні дні невикористаної відпустки) = 3626 грн. - розмір грошової компенсації належної до виплати за невикористану відпустку).

Таким чином, загальна сума належних позивачу коштів становить - ((21 361 грн. сума, що належить до виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні) + 3626 грн. (розмір грошової компенсації належної до виплати за невикористану відпустку) = 24762 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління культури Львівської обласної державної адміністрації (м. Львів вул.. Винниченка 14, ЄДРПОУ 37443733) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) - 24762 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят дві) грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) - 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

4. Постанова суду у межах суми стягнення з Управління культури Львівської обласної державної адміністрації (м. Львів вул.. Винниченка 14, ЄДРПОУ 37443733) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1) за один місяць - 2800,36 грн. (дві тисячі вісімсот) гривен 36 коп. - виконується негайно

5. У задоволенні позовних вимог до Львівської обласної державної адміністрації -відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 29.07.2011р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.

З оригіналом згідно

Суддя Коморний О.І.