Рішення

від 04.10.2016 по справі 922/2797/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р.Справа № 922/2797/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Білозір''я до Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Успіх", смт. Васищеве про стягнення коштів в розмірі 17917,97 грн. за участю :

Представник позивача - ОСОБА_2 (Договір про надання юридичних послуг №15 від 29.03.2016 року);

Представник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "Успіх" про стягнення основної заборгованості у розмірі 16 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 430,00 грн., 3% річних у розмірі 487,97 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № Д-20072015-1 від 20.07.2015 року.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн., а також витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн..

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/2797/16 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 жовтня 2016 року.

03 жовтня 2016 року позивач з супровідним листом (вх. №32366) надав до суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі, зокрема, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно відповідача станом на 29.09.2016 року.

Надані докази були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 04.10.2016 року, підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження по справі за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

20 липня 2015 року між ОСОБА_3 Миколайовичем (далі - Виконавець, Перевізник) та Приватним підприємством "Транспортно- експедиційна компанія "УСПІХ" (далі - Експедитор) було укладено Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортов № Д-20072015-1 (Договір).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Перевізник на підставі письмових заявок від Експедитора здійснює транспортне перевезення власними транспортними засобами, відповідно до умов даного Договору та заявок.

Відповідно до п. 1.4. Договору, маршрут слідування, пункти призначення, характеристики вантажу, строки доставки вантажу, вартість послуг визначаються на підставі погоджених між Сторонами заявок, які є невід'ємною частиною Договору.

На підставі ст. 181 Господрського кодексу України Сторони домовились, що укладення даного Договору та заявок до нього буде здійснюватися у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну Договору та заявок по факсу або через інтернет, з подальшим обміном оригіналами вказаних документів (п. 1.5. Договору).

18 серпня 2015 року відповідач в електронному вигляді направив позивачу заявку № 3-18082015-1 на перевезення вантажу автомобільним транспортом Литва-Україна (далі - Заявка).

На виконання умов Договору та погодженої сторонами Заявки в період з 20 серпня по 25 серпня 2015 року позивачем було організоване та здійснене згідно досягнутих домовленостей перевезення вантажу за маршрутом Вільнюс- Дніпропетровськ, що підтверджується відповідною міжнародною товарно- транспортною накладною СМR № 0770123.

Перевезення було виконане позивачем без зауважень та застережень з боку вантажоодержувача та Експедитора перевезення, що підтверджується наявністю відтиску печатки вантажоодержувача в графі 24 накладної та відсутністю будь-яких приміток вантажоодержувача у цій графі.

Також про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та Заявкою свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання послуг з перевезення та часткова оплата вказаних послуг.

Порядок розрахунків між позивачем та відповідачем передбачений пунктом 17 Заявки, згідно якого відповідач мав сплатити позивачу 20 000,00 грн. по факту доставки і 1000,00 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів документів: Заявки, рахунка, акту виконаних робіт, СМR, договору з мокрими печатками.

Вантаж був доставлений 25.08.2015 року, що підтверджується міжнародною товарно- транспортною накладною СМR № 0770123, яка міститься в матеріалах справи. Таким чином, відповідач вже 25.08.2015 року мав сплатити позивачу частину обумовленої суми вартості перевезення в розмірі 20 000,00 грн..

Належним чином завірені та підписані з боку позивача оригінали документів, а саме: договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № Д-20072015-1 від 20.07.2015 року; заявку № 3-18082015-1 від 18.08.2015 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом Литва -Україна; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.08.2015 року, міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) А № 0770123, рахунок- фактуру № 341 від 25.08.2015 року відповідач отримав 24.05.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відтак, ПП "Транспортно- експедиційна компанія "УСПІХ" до 31.05.2016 року мало сплатити іншу частину обумовленої суми вартості перевезення в розмірі 1000,00 грн.

Однак, як зазначається позивачем, всупереч п. 17 Заявки відповідач здійснив оплату наданих послуг лише частково (тим самим підтвердивши факт виконання перевізником своїх зобов'язань по Договору), а саме:

1) 04.12.2015 року - 2 000,00 грн. (платіжне доручення № 3246);

2) 16.12.2015 року - 3 000,00 грн. (платіжне доручення № 3295).

Крім того, позивач зазначив, що відповідач всупереч п. 1.5. Договору не повернув ОСОБА_3 Миколайовичу належним чином підписані та завірені печаткою зі свого боку Договір, Заявку та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.08.2015 року. Вказані дії, на думку позивача, свідчать про ухилення відповідача від підписання вказаних документів та не виконання взятих на себе обов'язків.

Разом з тим, позивач зазначає, що згідно п. 17 Заявки обов'язок ПП "Транспортно- експедиційна компанія "УСПІХ" сплатити кошти за перевезення не залежить від того, чи повернув він позивачу підписаний та завірений зі своєї сторони оригінал Договору, Заявки та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), адже обов'язок сплатити кошти у нього виникає в момент отримання вантажу (20000,00 грн.) та протягом 5 банківських днів після отримання документів (1000,00 грн.).

Таким чином заборгованість Приватного підприємства "Транспортно- експедиційна компанія" "УСПІХ" перед Позивачем складає 16 000,00 грн..

З метою вирішення спору в досудовому порядку 16 березня 2016 року позивачем на адресу ПП "Транспортно- експедиційна компанія "УСПІХ" була направлена претензія № 1 про сплату заборгованості.

ОСОБА_4 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищевказану претензію було отримано відповідачем 22.03.2016 року. Однак, Преткензія залишилась ПП "Транспортно- експедиційна компанія "УСПІХ" без відповіді та без задоволення.

З огляду на наведене, враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином своє грошове зобов'язання в строки та в розмірі, передбачені Договором, у Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "УСПІХ" виникла заборгованість перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в сумі 16 000,00 грн., яка до сьогодні так і не погашена, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі статтями 4, 173-175 і частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором перевезення.

Статтею 306 Господарського кодексу України врегульовано, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч.ч. 1, 2 ст. 908 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ч. 1 ст. 920 ЦК України).

ОСОБА_4 статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_4 частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума заборгованості відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 16 000,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № Д-20072015-1 від 20.07.2015 року, просить стягнути з нього інфляційні втрати в розмірі 1430,00 грн. та 3% річних у розмірі 487,97 грн..

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи встановлення факту прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов"язання перед позивачем, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 487,97 грн. заявлені правомірно та підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Разом з тим, суд зазначає, що в п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України" № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1430,00 грн., здійснивши власний розрахунок позовних вимог в цій частині, суд зазначає, що нарахування не відповідає вимогам чинного законодавства України, а позивачем не вірно нараховано суму інфляційних втрат, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та становлять суму у розмірі 1324,45 грн. В решті стягенння інфляційних втрат у розмірі 105,55 грн. слід відмовити, як безпідставно нарахованих.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Крім того, звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просив в ній, зокрема, вартість правової допомоги в розмірі 4000,00 грн. покласти на відповідача. При цьому позивач в якості доказів вищевказаних витрат надав до позовної заяви копію Договору про надання юридичних послуг №15 від 29.03.2016 року, укладеного з адвокатом ОСОБА_2, що діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №455 від 23.01.2012 року; ОСОБА_4 виконаних робіт від 12 серпня 2016 року; Ордер серія ЧК №45296 та платіжне доручення №647 від 12.08.2016 року про сплату 4000,00 грн. згідно Договору про надання юридичних послуг №15 від 29.03.2016 року.

Вищевказаний Договір був укладений між ОСОБА_3 Миколайовичем (Замовник/Позивач) та адвокатом - ОСОБА_2, що діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №455 від 23.01.2012 року (Виконавець). Відповідно до розділу 1 Договору - "Предмет договору", Виконавець зобов"язався надати позивачу різного роду юридичні послуги з питань,що виникають у господарській справі щодо стягнення з ПП "Транспортно-експедиційна компанія "Успіх" заборгованості по Договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № Д-20072015-1 від 20.07.2015 року, а Замовник зобов"язався оплатити надані юридичні послуги.

ОСОБА_4 виконаних робіт від 12.08.2016 року (арк. с. 32), адвокат ОСОБА_2 надав, а позивач прийняв надані юридичні послуги за Договору про надання юридичних послуг №15 від 29.03.2016 року. Загальна вартість адвокатських послуг, прийнятих за даним ОСОБА_4 склала 4000,00 грн.

Оплата позивачем послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням №647 від 12.08.2016 року про сплату 4000,00 грн..

ОСОБА_4 ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката (4000,00 грн.), є співрозмірним з переліком наданих адвокатом послуг (підготовка та направлення до господарського суду Харківської області позовної заяви, представництво інтересів позивача під час рогляду справи в Господарському суді Харківської області, тощо) при зверненні ФОП ОСОБА_1М із відповідним позовом до суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на послуги адвоката у сумі 4000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 610, 620, 625, 629, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. 173- 175, 193, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Транспортно-експедиційна компанія "УСПІХ" (адреса: 62495, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37846726) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 19635, Черкаська область, Черкаський р-н, с. Білозір'я, вул. Урицького, 9А, ІПН НОМЕР_1) основну заборгованості в розмірі 16 000,00 гривень, інфляційні втрати в розмірі 1 324,45 гривень, 3% річних в розмірі 487,97 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378,00 гривень та витрати на послуги адвоката в розмірі 4 000,00 гривень.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 105,55 гривень інфляційних втрат - в задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 10.10.2016 р.

Суддя ОСОБА_5

Справа №922/2797/16.