Рішення

від 05.10.2016 по справі 924/826/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2016 р.Справа № 924/826/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства аграрної політики та продовольства України м. Київ

до державного підприємства "Понінківське" смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекоітал" м. Київ

про визнання недійсним і припинення на майбутнє договору про спільний обробіток земельної ділянки від 14.05.2013р.

Представники сторін:

позивач не з`явився

відповідач 1: не з`явився

відповідач 2: не з`явився

прокуратури: Олійник І.О. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом про визнання недійсним і припинення на майбутнє договору про спільний обробіток земельної ділянки від 14.05.2013р. укладеного між державним підприємством "Понінківське" смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроекоітал" м. Київ.

В обґрунтування позову посилається на те, що даний договір укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки із суті договірних відносин можна зробити висновок, що дана угода є удаваною, тобто такою, що вчинена сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Фактично був вчинений договір оренди земельної ділянки.

Зазначає також, що із змісту договору, пункти 1.1, 3.1.2, 6.1.1, 6.2, 6.3.1, 6.3.2 вбачається, що ДП «Понінківське» фактично передало ТОВ «Агроекоітал» у платне користування земельну ділянку, при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного Кодексу України та Закону України «Про оренду землі». Відповідно, оспорюваних договір не є договором про спільний обробіток земельної ділянки, а є прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам передбаченим ЦК України та Закону України «Про оренду землі», договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Позивач (Міністерство аграрної політики та продовольства України) в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду письмові прояснення стосовно заявлених позовних вимог та повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному обсязі, посилається також на те, що в порушення вимог пунктів 5.10, 11.2.9, 11.2.14 Статуту ДП «Понінківське», спірний договір до Мінагрополітики на погодження не направлявся. Просить позов задоволити.

Відповідач (ДП «Понінківське») в судове засідання не з`явився, вимоги суду не виконав, щодо подачі відзиву на позов та направлення свого представника в судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач (ТОВ «Агроекоітал») в судове засідання не з`явився, вимоги суду не виконав, щодо подачі відзиву на позов та направлення свого представника в судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Неявка в судове засідання господарського суду представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідачів, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідачів про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 Статуту ДП «Понінківське» затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.07.2013 року за № 415, державне підприємство «Понінківське» засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства Україниі є підзвітним йому.

Предметом діяльності Підприємства, відповідно до п. 3.2 Статуту серед іншого є і сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукції і сировини; вирощування, переробка, реалізація лікарської сировини та виробництво насіннєвого матеріалу із лікарських рослин, високих посівних якостей; переробка сільськогосподарської продукції як власного виробництва так і придбаного; надання послуг по обробці землі.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.10 Статуту, майно підприємства та доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюються за ним на праві господарського відання. За попередньою згодою Уповноваженого органу управління Підприємство має право передавати в оренду нерухоме майно, устаткування транспортні засоби, інвентар, матеріальні цінності та інше майно, яке за ним закріплене, в порядку, передбаченому законодавством.

Уповноважений орган управління, відповідно до пунктів 11.2.9, 11.2.14 Статуту, надає згоду на оренду майна Підприємства і пропозиції щодо умов договору оренди з метою забезпечення ефективного використання орендованого майна. Погоджує договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів.

Відповідно до акту на право постійного користування землею від 27.12.1976р. виданого виконавчим комітетом Полонської районної ради, в постійне користування радгоспу «Понінківський» відведено земельну ділянку площею 4281,50 га.

Згідно наданої інформації Міністерством аграрної політики та продовольства України від 05.12.2014 року, станом на 01.01.2014 року у користуванні ДП «Понінківське» обліковуються земельні ділянки загальною площею 2017 га, з них на території Буртинської сільської ради 592 га та на території Понінківської селищної ради 1425 га.

14.05.2013 року між державним підприємством «Понінківське» (Сторона - 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроекоітал» (Сторона - 2) укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки від (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Сторони за даним договором з метою отримання прибутку зобов`язуються спільно обробляти земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 797,0 га, вирощувати зернові культури, олійні культури, буряки, здійснювати оптову торгівлю зерном, насінням та кормами для тварин, заготівлю, виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, надавати послуги у сфері сільського господарства (здійснювати інші необхідні види діяльності згідно класифікації КВЕД).

Відповідно до п. 3.1.2 Договору, Сторона-1 за договором зобов`язується у термін протягом 15 робочих днів з моменту погодження цього договору в Міністерстві аграрної політики та продовольства України надати допуск до земельних ділянок, які підлягають обробітку згідно Додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно п. 6.1.1. договору, Внеском Сторони-1 за договором є право на використання земельної ділянки площею 797,0 га.

Пунктом 6.2. договору, визначено, що земельна ділянка Сторони-1 за договором, право на використання якої вноситься в якості вкладу у спільний обробіток, є державною власністю, знаходиться на праві постійного користування останнього і підлягає використанню за призначенням, згідно умов даного Договору, законодавства України.

Відповідно до п. 6.3.1. та 6.3.2. передбачено, що внеском Сторони-2 за договором є грошові кошти у розмірі 2500 грн. за 1 га земельної ділянки та особиста трудова участь. За домовленістю сторін, вартість вкладу Сторони-2 за договором складає 1992500 грн. Частка Сторони-2 у спільному обробітку складає 80 відсотків.

Згідно п. п. 7.1, 7.2 Договору, підбиття підсумків господарської діяльності здійснюється на підставі окремого балансу, який складається Стороною - 2. За результатами діяльності Сторін в першу чергу відшкодовуються витрати по забезпеченню спільного обробітку земельної ділянки (визначені законодавством податки, збори та платежі, вартість матеріальних ресурсів, енергоносіїв, витрати на оплату праці тощо).

Відповідно до п. п. 7.3, 7.4 договору, вироблена в результаті спільного обробітку земельної ділянки продукція та одержані в результаті доходи є спільною власністю Сторін. Отриманий після оподаткування чистий прибуток від спільного обробітку земельної ділянки розподіляється пропорційно внесеним внескам (витратам).

Згідно п. 8.1 договору, термін дії договору починається з моменту погодження даного договору в Міністерстві аграрної політики та продовольства України і діє протягом 10 (десяти) років поспіль.

Договір про спільний обробіток земельної ділянки від 14.05.2013р. та додаток до нього підписані та скріплені печатками сторін

Вважаючи, що договір про спільний обробіток земельної ділянки від 15.05.2013р. є удаваним, оскільки був вчинений сторонами для приховання договору оренди земельної ділянки прокурор в інтересах Мінагрополітики України яке здійснює повноваження з управління державним майном закріпленим за ДП «Понінківське», звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним з припиненням такого договору на майбутнє.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

В силу приписів ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2013 року між ДП «Понінківське» та ТОВ «Агроекоітал» було укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки, предметом якого згідно п. 1.1 Договору є спільний обробіток земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 797,0 га, вирощування зернових культур, олійних культур, буряків, здійснення оптової торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин, заготівля, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, надавання послуг у сфері сільського господарства (здійснення інших необхідних видів діяльності згідно класифікації КВЕД) з метою отримання прибутку.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор та позивач вказують, що даний договір є удаваним, оскільки фактично був вчинений договір оренди земельної ділянки.

Приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

Статтею 15 Закону передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди, строк дії договору оренди, орендна плата, із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Ознаки договору оренди, в свою чергу випливають зі змісту укладеного між сторонами договору, а саме: сторони за договором з метою отримання прибутку зобов`язуються спільно обробляти земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 797,0 га, вирощувати зернові культури, олійні культури, буряки, здійснювати оптову торгівлю зерном, насінням та кормами для тварин, заготівлю, виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, надавати послуги у сфері сільського господарства (п. 1.1 Договору); Сторона-1 за договором зобов`язується у термін протягом 15 робочих днів з моменту погодження цього договору в Міністерстві аграрної політики та продовольства України надати допуск до земельних ділянок, які підлягають обробітку згідно Додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 3.1.2 Договору); внеском Сторони-1 за договором є право на використання земельної ділянки площею 797,0 га (6.1.1 Договору); земельна ділянка Сторони-1 за договором, право на використання якої вноситься в якості вкладу у спільний обробіток, є державною власністю, знаходиться на праві постійного користування останнього і підлягає використанню за призначенням, згідно умов даного Договору, законодавства України (п. 6.2 Договору); внеском Сторони-2 за договором є грошові кошти у розмірі 2500 грн. за 1 га земельної ділянки та особиста трудова участь. За домовленістю сторін, вартість вкладу Сторони-2 за договором складає 1992500 грн. Частка Сторони-2 у спільному обробітку складає 80 відсотків (п. п. 6.3.1, 6.3.2 Договору).

Відповідно, суд приходить до висновку, що оспорюваний Договір містить всі основні умови договору оренди, де вказано як об`єкт оренди, його загальну площу, плату за користування (внесок Сторони-2 за договором) та мету укладення правочину - використання земельної ділянки для вирощування сільгоспкультур.

З приводу доводів прокурора та позивача, що спірний договір мав погоджуватись з Міністерством аграрної політики та продовольства України, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.10 Статуту, майно ДП «Понінківське» та доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюються за ним на праві господарського відання. За попередньою згодою Уповноваженого органу управління (Міністерства аграрної політики та продовольства України) Підприємство має право передавати в оренду нерухоме майно, устаткування транспортні засоби, інвентар, матеріальні цінності та інше майно, яке за ним закріплене, в порядку, передбаченому законодавством.

Уповноважений орган управління, відповідно до пунктів 11.2.9, 11.2.14 Статуту, надає згоду на оренду майна Підприємства і пропозиції щодо умов договору оренди з метою забезпечення ефективного використання орендованого майна. Погоджує договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів.

Однак, як вбачається з копії спірного договору, Міністерство аграрної політики та продовольства України не приймало рішень (висновку, погодження, тощо) стосовно передачі відповідачу-2 земельної ділянки у користування для здійснення на ній виробництва, у зв`язку з чим договір про спільний обробіток земельної ділянки від 14.05.2013р. не погоджений належним чином.

Враховуючи викладене, передача ДП «Понінківське» в користування ТОВ «Агроекоітал» земельної ділянки державної форми власності і укладення оспорюваного Договору суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності і за своєю суттю є прихованим правочином.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків (п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Враховуючи вищенаведене та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Договір виробництва сільськогосподарської продукції від 14.05.2013 року, який було укладено між Державним підприємством «Понінківське» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроекоітал» за своєю правовою природою, як вже зазначалося, є договором оренди земельної ділянки. Під договором виробництва сільськогосподарської продукції сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки, який уклали із порушенням законодавства щодо порядку укладання таких договорів без достатньої правоздатності орендодавця, відповідно, вимоги прокурора про визнання недійсним такого договору підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Хмельницької області м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства аграрної політики та продовольства України м. Київ до державного підприємства «Понінківське» смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекоітал" м. Київ про визнання недійсним і припинення на майбутнє договору про спільний обробіток земельної ділянки від 14.05.2013р. задоволити.

Визнати недійсним і припинити на майбутнє договір про спільний обробіток земельної ділянки від 14.05.2013р. укладений між Державним підприємством "Понінківське смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроекоітал" м. Київ.

Стягнути з державного підприємства "Понінківське" (смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області, вул. Островського,104, код 412582) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський,3, код 02911102) 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекоітал" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,45, кв. 32, код 38604856) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський,3, код 02911102) 689,00 грн. (шістсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст складено 10.10.2016р.

СуддяС.В. Гладій

Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (м. Київ, вул. Хрещатик,24) (прост.)

3 - відповідачу (смт. Понінки, Полонського р-ну, Хмельницької обл., вул. Островського,104) (прост.)

4 - відповідачу (м. Київ, вул. Червоноармійська,45, к. 32) (прост.)

5 - прокуратуру (м. Хмельницький, пров. Військоматський,3)