Постанова

від 04.10.2016 по справі 910/9311/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа№ 910/9311/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Колеснік М.П.

за участю представників:

від позивача - Ковалюк С.В. (дов. від 01.06.2016 вих. №01/05/16),

від відповідача -1 - Дещенко О.М. (дов. від 28.08.2016 №11/9/103),

від відповідача - 2 - Кузора А.В. (від 04.01.2016 №1);

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2016 (Суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"

до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації

Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва"

про визнання договору оренди майна № 1504/8 від 01.03.2005 продовженим, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання договору оренди майна № 1504/8 від 01.03.2015 продовженим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 порушено провадження по справі № 910/9311/16 та залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 залучено до участі у справі в якості відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2016 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" до Дніпровської районної і місті Києві державної адміністрації та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва" про визнання договору оренди майна № 1504/8 від 01.03.2005 продовженим - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2016 та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" у справі №910/9311/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.09.2016.

В судовому засіданні 15.09.2016 по справі було оголошено перерву до 04.10.2016 в порядку ст. 77 ГПК України.

15.09.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" надійшла письмова заява про відвід складу суду: головуючому судді Шапрану В.В., суддям Андрієнко В.В., Буравльову С.І., яка обґрунтована тим, що позиція даного складу суду стосовно предмету спору, а саме визнання договору оренди продовженим, була виражена ними при розгляді аналогічного спору в рамках справи № 910/10122/16 та вказане рішення було прийняте не на користь позивача, що виключає можливість довіри з боку апелянта (позивача) до даного складу суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про відвід складу суду: головуючому судді Шапрану В.В., суддям Андрієнку В.В., Буравльову С.І. у справі № 910/9311/16 залишено без задоволення.

У судове засіданні 04.10.2016 з'явились представники сторін та надали пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

01.03.2005 між Дитячою поліклінікою № 2 Дніпровського району міста Києва (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (орендар) було укладено договір оренди майна № 1504/8 (далі - Договір) відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Київради від 27.01.2005 №26/2602 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 7 для розміщення аптечного пункту, загальною площею 27, 2 кв.м.

Пунктом 10 Договору встановлено, що останній вступає в силу після реєстрації його в Головному управлінні охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської держаної адміністрації та підписання сторонами тексту договору. Термін дії договору встановлюється на 364 дні.

Згідно акту прийому-передачі від 01.03.2005 нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 7, загальною площею 27, 2 кв.м, було передано орендодавцю.

Договір оренди приміщення від 01.03.2005 зареєстрований в книзі записів договорів оренди майна Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації № 1504/8 від 01.03.2005.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 910/5095/13 від 18.11.2013 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" в повному обсязі. Визнано Додаткову угоду від 05.02.2013 року до Договору оренди майна від 01.03.2005 № 1504/8 між Дитячою поліклінікою №2 Дніпровського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" укладеною на умовах направленого 05.02.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" проекту додаткової угоди Дитячій поліклініці №2 Дніпровського району міста Києва щодо терміну дії договору, який встановлюється сторонами до 04.02.2016 року (абзац 2 п. 10. Договору).

Відтак, з огляду на встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва по справі № 910/5095/13 від 18.11.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі №910/5095/13, обставини, строк дії договору від 01.03.2005, зареєстрованого за № 1504/8, було продовжено до 04.02.2016.

Листом № 99 від 03.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулося до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням щодо продовження договору оренди майна № 1504/8 від 01.03.2005 строком на 2 роки 364 дні.

У відповідь на зазначений лист Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією позивачу повідомлено, що рішенням Київської міської ради від 25.12.2012 № 676/8960 "Про питання діяльності дитячої поліклініки №2 Дніпровського району міста Києва" Дитячу поліклініку № 2 Дніпровського району міста Києва реорганізовано шляхом приєднання її до комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва".

Відповідно до розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.04.2013 № 457 нежитлові приміщення закладу охорони здоров'я на вул. Курнатовського, 7 закріплено на праві оперативного управління за комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва".

Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 (із змінами і доповненнями) затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яким запроваджено єдиний механізм надання в оренду комунального майна територіальної громади міста Києва.

Відповідно до п. 2.3. Рішення комунальні підприємства, установи та організації уповноважені виступати орендодавцями майна територіальної громади міста Києва щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу організацію та іншого окремого індивідуального відання або оперативного управління.

З огляду на зазначене, Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією повноваження орендодавця за вказаним договором оренди було покладено на балансоутримувача - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва.

Позивач не погоджуючись з зазначеною позицією Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, вважає, що саме остання згідно рішення Київської ради від 22.09.2011 за № 34/6250 та від 21.04.2015 № 415/1280 є орендодавцем за договором оренди майна № 1504/8 від 01.03.2005.

За твердженнями позивача, ним було вчинено всіх передбачених законом дій стосовно продовження строку договору, а саме на виконання п. 12.4 Положення направилено відповідні заяви щодо продовження договору № 1504/8 від 01.03.2005 та три примірники проекту договору про внесення змін до договору оренди майна № 1504/8 від 01.03.2005 на адресу відповідача-2 та заяву № 99 від 03.12.2012.

У зв'язку з тим, що від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не надходило жодних заяв щодо припинення, зміни умов договору оренди, як того вимагає ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", то позивач вважає, що на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 статті 764 Цивільного кодексу України, договір оренди між позивачем та відповідачем є продовженим на той самий строк та на тих же умовах.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив вважати договір оренди майна № 1504/8 від 01.03.2005, укладений між Дитячою поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" продовженим на 2 роки та 364 дні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд погоджується з висновком першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з огляду на наступне.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За приписами ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди, відповідно до ст. 291 Цивільного кодексу України, припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

За визначенням ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є, зокрема, підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Як встановлено ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Рішенням Київської міської ради № 676/8960 від 25.12.2012 "Про питання діяльності дитячої поліклініки № 2 Дніпровського району міста Києва" реорганізовано дитячу поліклініку № 2 Дніпровського району міста Києва шляхом приєднання її до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва".

Відповідно до п. 3.1 рішення Київської міської ради № 676/8960 від 25.12.2012 за Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва" закріплено на праві оперативного управління усе майно реорганізованої дитячої поліклініки № 2 Дніпровського району міста Києва.

Відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про закріплення майна реорганізованої дитячої поліклініки № 2 Дніпровського району міста Києва" від 04.04.2013 № 457 закріплено на праві оперативного управління майно реорганізованої поліклініки № 2 Дніпровського району м. Києва за комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва" згідно з додатком.

За змістом статуту Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва" останнє засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва, його засновником та власником є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступають Київська міська рада та уповноважений нею орган - Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи приписи чинного законодавства України суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва" є орендодавцем майна за договором № 1504/8 від 01.03.2005.

Як встановлено судом, волевиявлення орендодавця щодо припинення відносин за договором оренди приміщення № 1504/8 від 04.02.2005 (заперечення щодо продовження дії договору оренди приміщення № 1894/8 від 06.04.2006) і повернення об'єкту оренди, підтверджується листами від 10.11.2015 № 1160/01-19, від 02.03.2016 № 225/16-06, від 10.03.2016 № 247/16-06, які були отримані орендарем, тобто орендодавцем були надіслані позивачу листи, які виражали відсутність наміру орендодавця продовжувати договір оренди.

При цьому, листи із викладеними запереченнями відповідача-2 проти продовження строку дії договору оренди приміщення та повернення об'єкту оренди були направлені позивачу в межах строку, встановленого чинним законодавством для висловлення заперечень щодо продовження терміну дії договору оренди, а саме протягом встановленого терміну дії договору оренди приміщення № 1504/8 від 04.02.2005 (лист від 10.11.2015 № 1160/01-19) та після закінчення встановленого договором терміну його дії (в місячний строк) (лист від 02.03.2016 № 225/16-06).

Крім того, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не встановлює для орендодавця будь-яких передумов для реалізації його права на висловлення заперечень щодо продовження дії договору оренди, в тому числі наявність у орендодавця певних причин, мети, мотивів таких заперечень, зокрема, необхідність використання орендованого майна для власних потреб.

З огляду на встановлення факту наявності заперечень відповідача (орендодавця) щодо продовження строку дії договору оренди приміщення № 1504/8 від 04.02.2005, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва, що договір оренди приміщення № 1894/8 від 06.04.2006 припинився у зв'язку із закінченням строку його дії.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що відповідач -1 Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація та відповідач - 2 Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва" не мали права самостійно приймати рішення щодо зміни істотних умов договору оренди (продовження договору), оскільки останні не є власниками орендованого майна. Проте дане твердження позивача колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.04.2013 № 457 нежитлові приміщення закладу охорони здоров'я на вул. Курнатовського, 7 закріплено на праві оперативного управління за комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва".

Колегією суддів не приймається до уваги твердження апелянта про ненадходження відмови від продовження строку дії договору, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, орендодавець за договором № 1504/8 від 01.03.2005 - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району міста Києва" листом № 225/16-06 від 02.03.2016 повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати термін дії договору № 1504/8 від 04.02.2005, а також листом № 247/16-06 від 10.03.2016 просив орендаря повернути об'єкт оренди на підставі акту передавання-приймання. Факт отримання вищевказаних листів підтверджується рекомендованим зворотним поштовим повідомленням про вручення та фіскальним чеком від 03.03.2016 №7837, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про неправильне застосування Господарським судом міста Києва при прийнятті оскаржуваного рішення Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 22.06.2011 №34/6250, замість Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверженого Рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, оскільки останнє набрало чинність після укладення договору оренди 01.03.2005 та додаткової угоди до нього від 05.02.2013.

Зважаючи на те, що позивачем не було належними та допустимими доказами доведено судам обох інстанції в чому саме полягало порушення їх прав зі сторони відповідачів, а також, в чому саме не було дотримано порядку припинення договору оренди передбаченого ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та враховуючи приписи норм чинного законодавства стосовно оренди комунального майна та порядку внесення змін до подібних правочинів, Господарським судом міста Києва обґрунтовано та законно було відмовлено у задоволені позову.

Відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно відмовлено в задоволенні позову, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамед" не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамед" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Діамед" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2016 у справі № 910/9311/16- без змін.

Матеріали справи № 910/9311/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов