Рішення

від 11.10.2016 по справі 702/699/16-ц

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №702/699/16-ц

Провадження №2/702/290/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна чистини рішення)

11 жовтня 2016 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Ротаєнко Д.С.,

при секретарі: Шковира А.М.

позивач: ТОВ Долинка-Агро

відповідачі: ОСОБА_1, ФГ ОСОБА_7 ,

треті особи без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області, Монастирищенська РДА Черкаської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ "Долинка-Агро" до ОСОБА_1, ФГ "ОСОБА_7", третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, відділу Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області, Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ТОВ "Долинка-Агро" до ОСОБА_1, ФГ "ОСОБА_7", третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, відділу Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області, Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем, відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом 10 днів через Монастирищенський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги, якщо скаргу не було подано.

Суддя Д. С. Ротаєнко

Справа №702/699/16-ц

Провадження №2/702/290/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Ротаєнко Д.С.,

при секретарі: Шковира А.М.

позивач: ТОВ Долинка-Агро

відповідачі: ОСОБА_1, ФГ ОСОБА_7 ,

треті особи без самостійних вимог на предмет спору: відділ Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області, Монастирищенська РДА Черкаської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ "Долинка-Агро" до ОСОБА_1, ФГ "ОСОБА_7", третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, відділу Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області, Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем,

в с т а н о в и в:

Позивач 14.06.2016 року звернувся в суд із позовом до відповідачів, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем. Підставою своїх вимог вважає те, що 14.03.2006 року між ТОВ Долинка-Агро код ЄДРПОУ 33609729 (Позивач) та ОСОБА_1 (Відповідач-1) укладено договір оренди землі площею 3,08 га, в т.ч. ріллі 3.08 га. Договір оренди було укладено терміном на 4 роки 11 місяців та зареєстровано в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.04.2006 року за НОМЕР_2, термін дії договору до 03.03.2011 року (далі-Договір). Земельну ділянку за актом прийому-передачі об'єкта оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування 14 березня 2006 року. Додатковою угодою до договору оренди землі від 27 листопада 2007 року, яка зареєстрована у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.12.2007 року за НОМЕР_3, було внесено зміни до розділу Строк дії договору та викладено п.8 договору у наступній редакції: 8. Договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію . А отже, враховуючи дату реєстрації договору оренди та нову редакцію п.8 договору термін дії договору до 03.04.2016 року (далі-Договір). Керуючись п.8 Договору ТОВ Долинка-Агро , як орендар за договором звернулось у визначені Договором та законом строки із листом-повідомленням вихідний №331 від 01.07.2015 року до Відповідача-1, орендодавця за договором, щодо поновлення терміну дії Договору на новий строк. Лист-повідомлення з доданим до нього проектом додаткової угоди (у двох екземплярах), підписаною директором підприємства, Відповідач-1 отримав 23.07.2015 року, що підтверджується формою №119 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1911200022250 від 21.07.2015 року (копія листа-повідомлення з формою №119 додається). Проте, Відповідач-1 протягом місячного терміну встановленого ст.33 Закону України Про оренду землі , з моменту вручення йому листа-повідомлення, відповіді на нього не надав та ніяким чином не повідомив про своє рішення щодо підписання додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди. Крім того, Відповідач-1 не заявляв вимог про повернення йому орендованої земельної ділянки, не повідомляв про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду іншому орендареві, не скаржився про порушення чи неналежне виконання умов договору оренди землі ТОВ Долинка-Агро , як орендарем за Договором. Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі-це засноване на договорі, строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Нормами ст.24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендар зобов'язаний при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Відповідно до вимог ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Виходячи із приписів вище вказаних норм законодавства, в оренду може бути передана земельна ділянка, яка не була передана у користування третім особам на підставі договору, або була повернута попереднім користувачем власнику після закінчення терміну дії договору чи розірвання цього договору відповідно до чинного законодавства. Нормами ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Проте, в порушення зазначених норм законодавства, умов договору про переважне право поновлення його на новий строк та п.29 про зобов'язання орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою між Відповідачем 1 та ФГ ОСОБА_7 код ЄДРПОУ 39741403 (Відповідач-2) було укладено договір оренди землі кадастровий номер НОМЕР_1 площею 3,08 га від 25.03.2016 року, який зареєстровано Реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.04.2016 року за номером запису про інше речове право 29170594. Тобто, предметом вище вказаного договору оренди є передача в оренду тієї ж земельної ділянки, що і згідно договору оренди землі укладеного між ТОВ Долинка-Агро та Відповідачем-1. Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За змістом ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину. А отже, враховуючи норми ст.203 в сукупності зі ст.215 ЦК України оскаржуваний Договір укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 суперечить актам цивільного та земельного законодавства, а також порушує законі права та інтереси ТОВ Долинка-Агро , що є підставою для визнання його недійсним, а Договір оренди землі від 14.03.2006 року укладений між ТОВ Долинка-Агро та Відповідачем-1, поновленим та укладеною Додаткової угоди до договору про поновлення терміну дії договору виходячи з наступного. Згідно зі ст.ст.125,126 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди землі оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. За змістом ч.ч.1,2 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ними. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином, вказані договори оренди укладено в порушення вимог ст.ст.13,24, 25,27 ЗУ Про оренду землі , та вимог ч.1 ст.203 та ст.215 ЦК, що є підставою для визнання договору недійсним, що у свою чергу згідно ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для скасування рішення про державну реєстрацію прав та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав. Згідно умов Договору оренди укладеного між ТОВ Долинка-Агро та Відповідачем-1, а саме розділу Строк дії договору , що відповідає приписам ст.31 Закону України Про оренду землі , дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, при цьому строк, що обчислюється роками, спливає у відповідні місяць і числа останнього року строку. Згідно з розділом Договору оренди Строк дії договору , який відповідає нормам ст.33 Закону України Про оренду землі , після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити про намір продовжити його дію, що і було виконано зі сторони ТОВ Долинка-Агро . Крім того, необхідно зазначити, що ТОВ Долинка-Агро належним чином виконувало свої зобов'язання за Договором у тому числі щодо виплати орендної плати. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист -повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Проте Відповідач-1 станом на дату подачі позовної заяви не повідомив ТОВ Долинка-Агро про прийняте ним рішення, чим не виконав приписів вище вказаної норми законодавства. Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Необхідна згода орендодавця, як сторони за договором, вважається отриманою за відсутності його письмових заперечень протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди землі, тобто шляхом вчинення ним дій-бездіяльності відповідно до ч.3 ст.205 ЦК України. Нормою ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі резюмується, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк, і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Необхідно зазначити, що у ч.1 ст.777 ЦК України законодавець також закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права. У зв'язку з вище наведеними обставинами вважають, що договір оренди землі, укладений між Відповідачем 1 та Відповідачем-2 від 25.03.2016 року є нікчемним та підлягає визнанню недійсним , а Договір оренди землі укладений між ТОВ Долинка Агро та Відповідачем-1 від 14.03.2006 року підлягає поновленню на новий строк. Підставами таких висновків є також виконання позивачем умов Договору, в тому числі, щодо сплати орендної плати та прийняття її орендодавцем, відсутністю заперечень Відповідача-1 щодо користування орендарем земельною ділянкою. Вважають, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦК України, буде порушено, зокрема у разі укладення договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати своє переважне право, у тому числі, у випадку недосягнення згоди щодо орендної плати та інших умов договору з підстав укладення договору з іншим орендарем на більш сприятливих умовах, а насправді укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем при реалізації переважного права. Також, необхідно зазначити, що таким же порушенням прав попереднього орендаря буде укладення договору з новим орендарем за умови повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб. Такого правового висновку дійшла судова палата у цивільних справах Верховного Суду України при винесенні постанови у справі №6-55цс15 від 15 квітня 2015 року, висловивши позицію: ..... в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого ст.33 Закону України Про оренду землі , на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п.2 ч.2 ст.16 ЦК України . Зокрема, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України при винесенні постанови від 18.03.2015 року у справі №6-4цс15, зазначає наступну позицію: Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором: відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Виходячи з положень ст.11 ЦК України, ст.2 Закону України Про оренду землі , відповідно до яких права і обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі слід дійти висновку про те, що направлення відповідачкою до закінчення строку дії договору оренди, укладеного з ПП Таврія , повідомлення про відсутність у неї, як власника земельної ділянки, наміру поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії попереднього договору з проханням після закінчення терміну дії договору не проводити посівні роботи, залишивши земельну ділянку в належному стані не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні ст.33 Закону України Про оренду землі . Таким чином, у відповідності до імперативної норми, яку містить ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , Договір оренди землі від 14.03.2006 року укладений між ТОВ Долинка-Агро та Відповідачем-1, є поновленим в силу закону, а Додаткова угода №2, яка додавалася до листа-повідомлення, укладеною. Просить визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_7 код ЄДРПОУ 39741403, кадастровий номер НОМЕР_1 від 25.03.2016 року, який зареєстровано Реєстраційною службою Монастирищенського РУЮ Черкаської області в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.04.2016 року за номером запису про інше речове право 29170594; визнати поновленим з 03.04.2016 року до 03.04.2026 року договір оренди землі, укладений між ТОВ Долинка-Агро код ЄДРПОУ 33609729 та ОСОБА_1 від 14.03.2006 року, що зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у державному реєстрі земель вчинено запис за НОМЕР_2 від 03.04.2006 року з додатковою угодою до нього від 27.11.2007 року, що зареєстрована у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах, про що в державному реєстрі земель вчинено запис НОМЕР_3 від 04.12.2007 року та стягнуги з Відповідача -1 судовий збір.

15.08.2015 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_7 надійшло заперечення , відповідно до якого вони позов не визнають, вважають його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення через наступне. На момент укладення ФГ ОСОБА_7 з Відповідачем 1 (ОСОБА_1) оспорюваного Договору оренди землі, дія попереднього договору оренди землі закінчилася, що підтверджувала довідка Відділу Держгеокадастру у Монастирищенському районі, яка надавалася державному реєстратору для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Лист повідомлення ТОВ Долинка-Агро від 01.07.2015 року про поновлення дії договору ОСОБА_1 не отримувала та категорично заперечує факт отримання рекомендованого повідомлення від ТОВ Долинка-Агро в 2015 році. Дізнавшись від жителів с.Долинка про отримання останіми повідомлень про продовження дії договору оренди, особисто звернулася до керівництва ТОВ Долинка-Агро з вимогою надати копію додаткової угоди. Їй повідомили, що все отримає поштовою кореспонденцією. Жодної кореспонденції від ТОВ Долинка-Агро , крім позовної заяви з додатками, ОСОБА_1 не отримувала. Не бажаючи продовжувати дію договору оренди землі з попереднім орендарем, ОСОБА_1 надіслала письмове заперечення проти продовження дії договору на новий строк, що підтверджує відповідна копія письмової заяви та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення від 08.09.2015 року. Крім того, 02.02.2016 року ОСОБА_1 надіслала ТОВ Долинка-Агро лист-повідомленя, яким категорично заперечила проти продовженя дії договору на новий строк. Згідно матеріалів доданих до позовної заяви, Позивач визначив орендну плату в розмірі 6 % від нормативно-грошової оцінки землі. В оспорюваному договорі оренди землі ФГ ОСОБА_7 , згідно п.9 Договору-розмір орендної плати визначено в розмірі 6,5 % від нормативно-грошової оцінки землі. Згідно п.4 ст.33 Закону України Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Орендодавця не влаштовував розмір орендної плати запропонований ТОВ Долинка- Агро , а також інші суттєві умови Договору, зокрема, згідно п.32 Договору оренди землі від 28.03.2006 року-ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди, чи його частини несе орендодавець. Згідно п.32 оспорюваного договору оренди землі-ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар. Процедура реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі визначена ст.33 Закону України Про оренду землі , переважне право на поновлення договору оренди можливе лише за наявності волевиявлення сторін договору, зокрема, власника земельної ділянки. Орендодавець заперечив проти поновлення договору оренди землі, надіславши письмове повідомлення про відмову в поновленні договору оренди. Відповідач 1, ОСОБА_1 неодноразово в письмовій формі повідомляла Позивача про відсутність наміру поновлювати дію договору оренди землі та вимагала повернути їй земельну ділянку після закінчення дії договору. Надіслала на адресу ТОВ Долинка-Агро письмову відмову в поновленні дії договору. Після реєстрації оспорюваного договору оренди землі на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 було виявлено посіви сільськогосподарських культур та з ясовано, що дані посіви належать ТОВ Долинка-Агро . Зважаючи на чималі затрати необхідні для посіву сільськогосподарських культур та звичаї ділового обороту, між керівництвом ФГ ОСОБА_7 та ТОВ Долинка-Агро було досягнуто домовленості про тимчасовий обмін земельними ділянками (до збору урожаю 2016 року). За участі представників ТОВ Долинка-Агро , ФГ ОСОБА_7 було виділено земельні ділянки в полях, які перебували в оренді ТОВ Долинка-Агро та не були зайняті посівами. Після цього, ФГ ОСОБА_7 провела підготовку грунту до посіву, здійснило посів сільськогосподарських культур, провело весь необхідний технологічний цикл вирощування та зібрало урожай на виділеній ТОВ Долинка-Агро землі. Жодних перешкод щодо користування тимчасово виділеною землею ТОВ Долинка-Агро не чинило. В зв'язку з цим, і не було необхідності у зверненні власника земельної ділянки до колишнього орендаря, ТОВ Долинка-Агро з вимогою про повернення земельної ділянки після закінчення дії договору оренди землі, так як новий орендар спірної земельної ділянки-ФГ ОСОБА_7 був забезпечений необхідними площами для вирощування сільськогосподарських культур. Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі №6-4цс15, встановлення факту належного виконання орендарем умов договору оренди, дотримання процедури та строків про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк; ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк; укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендарем на таких самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем; дає підстави для висновку про наявність у орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк та порушення цього права у зв язку з укладенням орендодавцем договору оренди з іншим орендарем. Просить в задоволенні позовних вимог ТОВ Долинка-Агро про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем відмовити в повному обсязі (а.с.110-112).

У судовому засіданні 07.09.2016 року представник позивача надав письмові пояснення, відповідно до яких додатково до пояснень та обгрунтувань викладених у позовній хоче додати наступне. Після відкриття провадження у даній справі представником відповідачів було надано примірник оспорюваного договору оренди землі від 25.03.2016 року, який було укладено між Відповідачам-1 та Відповідачем-2. Проаналізувавши укладений договір вони виявили порушення Закону, які було допущенні сторонами при укладенні зазначеного договору. Типова форма договору оренди землі затверджена постановою КМ України від 03.03.2004 року № 220. Дана постанова регламентує вимоги до договору оренди землі при дотриманні яких сторони можуть максимально точно відобразити умови досягнутих домовленостей та чітко визначити об'єкт оренди. Так, відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її у грошовому розмірі. Спірний договір оренди землі не містить розміру орендної плати визначеного у грошовій формі, крім того спірним договором оренди землі встановлено порядок визначення орендної плати через фіксований відсоток нормативної грошової оцінки землі, але розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у договорі не зазначено, що повністю позбавляє можливості визначити реальний розмір орендної плати, що підлягає сплаті за користування земельною ділянкою. Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За змістом ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину. А отже, враховуючи норми ст.203 в сукупності зі ст.215 ЦК України оскаржуваний Договір укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 суперечить актам цивільного та земельного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, представником Відповідачів було надано копію заяви Відповідача-1 від 03.09.2015 року у якій, вона повідомляє про своє небажання продовжувати дію договору оренди землі, проте дана заява не є відповіддю на пропозицію поновити дію договору оренди землі, що була направлена на адресу Відповідача-1 та отримана нею 23.07.2015 року, в розумінні Закону України Про оренду землі . Дана заява не містить заперечень Орендодавця щодо розгляду істотних умов договору запропонованих Орендарем не повідомляє про причини відмови від поновлення дії договору оренди землі. Порядок поновлення дії договору оренди землі встановлено ст.33 Закону України Про оренду землі , зокрема ч. 5 зазначеної статті передбачає, що Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору оренди і, за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Заява надіслана Відповідачем-2 03.09.2016 року направлена з порушенням строку, передбаченого зазначеною нормою для надання відповіді на пропозицію поновити дію договору оренди землі адже лист повідомлення про поновлення дії договору оренди землі Відповідач-1 отримала 23.07.2016 року, а тому місячний термін для надання відповіді сплив 23.08.2016 року. Крім того, зазначена заява не посилається на пропозицію ТОВ Долинка- Агро про поновлення дії договору оренди землі та зміст та назва документу не відповідає передбаченому законом. Документ із назвою (лист-повідомлення), як передбачено Законом, адресований ТОВ Долинка-Агро датований 02.02.2016 року, що перевищує місячний строк передбаченого законом для надання заперечення на пропозицію поновити дію договору оренди землі на чотири місяці. Враховуючи викладене Відповідач-1 не дотрималась встановленої законом процедури заперечення у поновленні дії договору оренди землі та фактично не заперечила про поновлення строку дії договору у встановленому порядку, у зв'язку з чим ТОВ Долинка- Агро вважає поновленим договір оренди землі укладений 14.03.2006 року між ТОВ Долинка-Агро та ОСОБА_1 укладено та зареєстровано в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.04.2006 року за НОМЕР_2. Представник Відповідачів у своїх запереченнях посилається на ту обставину, що договір оренди з ФГ ОСОБА_7 має кращі умови, чим запропоновані ТОВ Долинка-Агро . Договором з ФГ ОСОБА_7 зазначено, що орендна плата складає 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, тоді як у договорі оренди з ТОВ Долинка-Агро орендна плата пропонувалась на рівні 6 % від нормативної грошової оцінки. Відповідач-1 у жодному зі своїх листів не повідомляла про своє бажання отримати більшу від запропонованої Позивачем орендної плати, ТОВ Долинка-Агро як орендар земель на території Долинківської сільської ради цілком міг розглянути можливість збільшити розмір орендної плати оскільки паралельно із грошовою формою підприємство проводить виплату орендної плати у натуральній формі за бажанням орендодавців. Вартість зерна та цукру передана в рахунок орендної плати наприклад за 2015 рік складає 11512,58 грн., що складає 9,86 % від нормативної грошової оцінки (розрахунок додається). Зазначений розрахунок підтверджує, що підприємство фактично сплачує орендну плату на території Долинківської сільської ради більшу від 6,5 %. Враховуючи викладене, вважають, що посилання представника Відповідачів на те, що умови оспорюваного договору оренди укладеного ОСОБА_1 з ФГ ОСОБА_7 є кращими порівняно із запропонованими умовами ТОВ Долинка-Агро є не обгрунтованими. ОСОБА_1 порушено порядок направлення заперечень у поновленні дії договору оренди землі укладеного 14.03.2006 року з ТОВ Долинка-Агро . Крім того, як зазначено вище, договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_7 не має всіх істотних умов договору передбачених ст.15 Закону України Про оренду землі , а отже враховуючи норми ст.203 в сукупності зі ст.215 ЦК України оскаржуваний Договір укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 суперечить актам цивільного та земельного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та їх обгрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав та дав пояснення, які відповідали обгрунтуванню позовних вимог, а також додатково пояснив, що 0,5% різниця у сумі договору для позивача є не суттєвою і він зможе виплачувати відповідачу ОСОБА_1 таку орендну плату. Вважає, що саме відповідач ОСОБА_1 відповідно до законодавства зобов"язана була надати свої пропозиції щодо узгодження умов договору, а заперечення проти укладення договору повинно мати форму - лист-повідомлення. Лист повідомлення від 02.02.2016 року ОСОБА_1 надіслала з запізненням, воно не містить даних, які б свідчили про те, що вона не має наміру укладати з ними угоду, а тому вони мають право на поновлення попереднього договору. Земельна ділянка дійсно відповідачу ФГ "ОСОБА_7" виділялась у 2016 році взамін земельної ділянки відповідача ОСОБА_1, виділялась добровільно, без тиску зі сторони ФГ чи ОСОБА_1, але тимчасово, до вирішення спору в суді, і лише з метою попередити виникнення конфлікту, а не тому, що вони визнали наявність підстав для припинення дії договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 Договір, укладений між відповідачами є недійсний, так як укладений під час дії іншого договору. Поштове повідомлення про вручення кореспонденції ОСОБА_1 та текст листа від 02.02.2016 року свідчать про отримання відповідачем ОСОБА_1 проектів договорів.

У судовому засіданні представник відповідачів ФГ ОСОБА_7 та ОСОБА_1 повністю підтримав заперечення, дав пояснення, аналогічні обставинам, зазначеним у запереченнях. Додатково пояснив, що копії проекту договору відповідач ОСОБА_1 через відділ поштового зв"язку не отримувала, не отримала вона його і по час розгляду справи в суді. Вона зверталась до позивача з питанням надання їй проекту договору неодноразово, але представники відповідача сказали їй чекати такий проект через відділ поштового зв"язку. Проект договору через відділ зв"язку не отримала, від односельців дізналася умови орендної плати, які її не влаштовували, строк дії договру з позивачем закінчувався, а тому вона вирішила не укладати з ним договору, про що надіслала повідомлення. Відповіді не отримала і уклала договір з ФГ "ОСОБА_7". Весною було встановлено, що її поле засіяно і позивач погодився надати взамін іншу ділянку, яка була вільна. Про те, що вони будуть подавати позов, ніхто їй не казав. Просить у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що договір, укладений між відповідачами відповідає вимогам законодавства і не порушує прав позивача. Форми листа-повідомлення не затверджено, а тому вважає, що і заява ОСОБА_1 подана 03.09.2015 року підпадає під ознаки листа-повідомлення. Вважає, що саме журнал вручення поштових відправлень, а не поштове повідомлення, є належним доказом вручення поштового відправлення позивачу, так як саме у ньому ставить підпис особа, яка отримує поштове відправлення особисто.

У судові засідання відповідач ОСОБА_1 не з явилась, про причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена в установленному законом порядку.

У судові засідання представники третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відділу Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області та Монастирищенської РДА Черкаської області не з"явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_2, показала суду, що вона працює головою ФГ "ОСОБА_7". Весною 2016 року вони уклали договір оренди землі з відповідачем ОСОБА_1 та іншими жителями с.Долинка, які до цього мали договірні відносини з ТОВ "Долинка-Агро". Деякі земельні ділянки їх орендодаців, зокрема і земельна ділянка ОСОБА_1 були зайняті посівами, тому представники ТОВ "Долинка-Агро" - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з нею та ОСОБА_5 виділили їм тимчасово інші поля. Все було проведено без будь-якого тиску. Коли вони приїхали, у них були списки їх орендодавців та розміри площі і самі запропонували їм інші поля, які перебували в їх оренді та не були зайняті посівами. Про обмін полів вона просила оформлення відповідних документів, їй представники ТОВ погодились такі документи надати, але відмовляли з причини неузгодження акту з керівництвом. Вона телефонувала приблизно 10 разів протягом місяця, а потім отримала позови до суду. Вважає, що позивач таким чином обманним шляхом надав їм інші земельні ділянки, ніж належали їх орендодавцям, щоб тепер використати цей факт у суді. Позивач з приводу самовільного захоплення ними чи використання земельних ділянок, які вони обробляли за їх згодою, до правоохоронних органів не звертався.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що до 2016 року він працював в ТОВ Долинка-Агро бригадиром та в його обов язки входило укладення договорів оренди з орендодавцями. Тому він знає роташування полів, які передані в оренду ТОВ Долинка-Агро . У 2016 році він працює вже в ФГ ОСОБА_7 . Він був присутнім, коли представники ТОВ Долинка-Агро виділяло земельні ділянки орендодавців, які переуклали договори оренди з ФГ ОСОБА_7 , взамін тих, які були зайняті посівами. Представники ТОВ приїхали вже з готовими списками осіб та розмірами площ, які необхідно було виділити взамін. Ніхто питання про те, що ТОВ має в майбутньому судитися з ФГ за ці землі не підіймав. Обмін був добровільним. Строк обміну земельними ділянками при ньому не обговорювався. Питання про оформлення документально цього обміну ставила голова ФГ і ОСОБА_3 обіцяв такий акт надати, але перед тим узгодити з керівництвом ТОВ. На той період часу договори оренди з орендодавцями, які переуклали договори з ФГ, зареєстровані ще не були і йому це точно відомо, вони були лише підписані.

ОСОБА_6, допитаний в якості свідка, показав суду, що він має юридичну освіту і його директор ТОВ Долинка-Агро на товариських відносинах попросив бути присутнім при виділені полів представникам ФГ ОСОБА_7 . Йому було надано розмір площ, а де ці поля розташовані та, чи були вони на той час засіяні, він не знає. Наскільки він зрозумів, це було узгодження порядку користування полями. Договорів оренди він не бачив. Ці поля на 2016 рік перебували в оренді ТОВ Долинка-Агро . З ним дійсно декілька разів у телефонному режимі зв язувалась голова ФГ ОСОБА_7 , але мова не могла йти про ніякі документи щодо обміну земельних ділянок, так як такі документи ніхто не уповноважував його надавати. Наскільки він зрозумів, що ці земельні ділянки надавалися взамін засіяних до вирішення судових спорів, так як люди уклали договори з ФГ ОСОБА_7 , а ТОВ мало намір їх оскаржити, так як має переважне право на їх укладення.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , показав суду, що він працює агрономом в ТОВ Долинка-Агро . Весною 2016 року виділялись поля людям, які не уклали договори з ТОВ, а з ФГ. Поля цих людей були засіяні, тому ТОВ виділило поля, які не були зайняті. Він чув, що ТОВ має намір судитися за землі, які перейшли до ФГ.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.13 ЗУ Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства-ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно ст.19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Згідно ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом установлено, що 14 березня 2006 року між ТОВ "Долинка-Агро" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком на 4 роки 11 місяців, земельна ділянка передана ТОВ 14 березня 2006 року, та договір зареєстровано у Монастирищенському районному відділенні ЧРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 03 квітня 2006 року за НОМЕР_2. Додатковою угодою від 27.11.2006 року, укладеною між ТОВ "Долинка-Агро" та ОСОБА_1, внесено зміни щодо строку укладеного договору оренди землі, та його укладено строком на 10 років, додаткову угоду зареєстровано у Монастирищенському районному відділенні ЧРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 04 грудня 2007 року за НОМЕР_3.

Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13, яка відповідно до ч.1 ст.360-7 УПК України є обов язковою для судів, За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності. Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Тому судом встановлено, що строк дії договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 завершив свою дію 14.03.2016 року. Про це свідчиь і судова практика, зокрема ухвала апеляційного суду Черкаської області в справі № 702/650/15-ц.

Частинами першою-п'ятою ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ст.ст.319,626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування виділеною земельною ділянкою, належне виконання своїх обов'язків за договором; відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; укладення додаткової угоди про поновлення договорів оренди.

Судом встановлено, що 01.07.2015 року за № 331 позивачем відповідачу ОСОБА_1 надіслано лист з проектами додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди з пропозицією укласти дану угоду та пропозицією становлення орендної плати у розмірі 6% ( а.с.16). Згідно поштового повідомлення про вручення у ньому не зазначено, яку саме дію провів поштовий відділ зв язку з даним відправленням, так як у графі, де зазначено прізвище ОСОБА_1 та дата 23.07.2015 року відсутня відмітка в клітинці напроти дії, яку вчинив працівник відділу поштового зв язку: вручено, виплачено, особисто за довіреністю уповноваженому та відсутня розписка про одержання ( а.с.17).

Відповідно копії Книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень по с.Долинка за період з 01.11.2014 року до 15.12.2015 року записи про вручення відповідачу ОСОБА_1 повідомлення від 01.07.2015 року відсутнє (а.с.182-185), факт отримання відповідачем данного повідомлення заперечує відповідач, та оскільки дані поштового відправлення спростовуються даними книги для запису, суд вважає, що підстав вважати, що відповідач ОСОБА_1 своєчасно отримала повідомлення позивача про намір продовжити дію договору, немає.

Згідно ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно ст.644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений,- протягом нормально необхідного для цього часу.

Позивач відповіді у встановлений законом строк - 1 місяць не отримав, як і копій договорів про продовження строку дії попереднього договору, підписаних відповідачем ОСОБА_1 і не здійснив ніяких дій аж до реєстрації відповідачами спірного договору, що свідчить про відсутність волевиявлення як відповідача так і позивача на укладення договору на новий строк.

Згідно ст.33 Закону України "Про оренду землі" При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом з матеріалів цивільної справи відповідач ОСОБА_1 09.09.2015 року надіслала лист позивачу, яким повідомила про свій намір не продовжувати з ним договір оренди, який ним отримано 08.09.2015 року (а.с.113-114). 02.02.2016 року відповідач ОСОБА_1 надіслала повторний лист позивачу, яким повідомила про свій намір не продовжувати з ним договір оренди, в тому числі і з підстави відсутності переваг запропонованої угоди над пропозиціями інших орендарів, який ним отримано 06.02.2016 року (а.с.115-116).

Тому, судом встановлено, що позивач своєчасно надав пропозицію позивачу укласти договір, хоча і відсутні підстави для ствердження, що відповідач її отримав, відповідач своєчасно повідомив позивача про відсутність бажання укладати договір на новий строк, і додаткова угода нею не була укладена з позивачем, тобто позивач станом на 14.03.2016 року своє право на переважне укладення договору оренди з відповідачем ОСОБА_1 не використав.

Суд вважає, що, оскільки, відповідач заперечив проти укладеного та поновлення договору на новий строк, а тому, хоча позивач і продовжував користуватися земельною ділянкою відповідача ОСОБА_1, положення ч. 6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" за даних обставин застосуванню не підлягають.

Також, суду не надано доказів, що позивач запропонував укласти договір з відповідачем ОСОБА_1 на аналогічних умовах, запропонованих відповідачем ФГ "ОСОБА_7", договір від 14.03.2006 року встановлював орендну плату в сумі 636 грн, договір з відповідачем ФГ "ОСОБА_7" укладено з орендною платою в 6,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що значно перевищує суму орендної плати по договору, укладеному з позивачем. Зазначений в проекті договору (а.с.199) розмір орендної плати різниться з розміром, зазначеними в листі від 01.07.2015 року ( а.с.16), проект договору суду надано лише 08.09.2016 року, він не був доданий до позовної заяви, у всіх засіданнях та письмових поясненнях представник позивача повідомляв про розмір орендної плати в 6%, а тому наданий суду проект договору 08.09.2016 року викликає обгрунтовані сумніви в розмірі орендної плати запропонованого позивачем відповідачу.

Тобто, станом на 25.03.2016 року на час укладення та 20.04.2016 року - на час реєстрації договору оренди землі з ФГ "ОСОБА_7" не було перешкод для укладення та реєстрації цього договору, позивач не є стороною оспорюваного договору, а тому позов не підлягає до задоволення. Користування земельною ділянкою позивачем після закінчення строку дії договору не може бути підставою для задоволення позову, так як таке користування суперечило волі відповідача ОСОБА_1 на час закінчення строку дії договору, відповідачем ОСОБА_1 укладено і зареєстрованого договір з іншим відповідачем, а тому таке користування не може породжувати наслідків законності її використання позивачем та наявності обставин, які б свідчили про поновлення дії договору, укладеного з позивачем.

Зазначені висновки суду відповідають і правовим позиціям, викладеним та зазначеним позивачем у позовній заяві.

Крім цього, відповідно ст.37 Закону України Про оренду землі , У разі якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила

міжнародного договору.

Згідно ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших

зборів або штрафів.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в права власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку держави шляхом прийняття законодавчих актів, тоді як ст.1 Протоколу забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Практика Європейського суду виходить з того, що встановлення державною окремих заборон щодо реалізації права власності на майно, а також використання державою заходів забезпечення з метою домогтися сплати податків слід розглядати як факти втручання держави в мирне володіння майном, що визначається як одне з фундаментальних прав людини. Такі факти мають аналізуватися щодо їх обґрунтованості застосування, тобто законності, доцільності та пропорційності.

У своєму тлумаченні вислову мирне володіння Комісія та Суд часто розрізняють поняття позбавлення власності і контроль за її використанням . У справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції (1982) заявники скаржилися на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчуджувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їх право власності за ст..1 Протоколу. Суд ухвалив, що хоча подібне відчудження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши заяву, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція в цілому вимагає збереження балансу між інтересам суспільства і основними правами людини , та зауважив, що у випадку позбавлення права власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відповідне відшкодування.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має правоволодіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власноті є непорушним.

Тому, суд вважає, що положення ст.33 Закону України Про оренду землі в частині переважного права орендаря та зобов язання саме орендодавця узгоджувати розбіжності в договорі не відповідає положенням ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.41 Конституції України.

Судові витрати віднести на рахунок позивача на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись Протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.41 Конституції України, рішенням ЄСПЛ "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" (1982), ст. ст. 125, 126, 152 ЗК України, Законом України Про оренду землі , ст. ст. З, 11-15, 16, 20, 319, 626-627, 641-644, 792, 777 ЦК України; правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13, ст.ст. 3-5, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 212-218, 291-296, 360-7 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ТОВ "Долинка-Агро" до ОСОБА_1, ФГ "ОСОБА_7", третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, відділу Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області, Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем, відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом 10 днів через Монастирищенський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги, якщо скаргу не було подано.

Суддя Д. С. Ротаєнко

Повний текст судового рішення виготовлено 12 жовтня 2016 року