Постанова

від 08.02.2010 по справі 2а-17173/09/2670

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2010 року № 2а-17173/09/2670

15:26

За позовомВідкритого акціонерного товариства Страхова компанія Скайд доДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання недійсним рішення № 1235-л від 23.11.2009 про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності

Головуючий суддя: Кротюк О.В.

Судді: Баранов Д.О.

Шрамко Ю.Т.

Секретар судового засідання : Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з вимогою визнати недійсним рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №1235-л від 23.11.2009 про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих ВАТ "Страхова компанія "Скайд" (ЄДРПОУ 16295210).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято в порушення статей 19,124 Конституції України, адже судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України. Тобто відсутні підстави вважати, що позивачем допущено порушення положень статей 2 та 12 Закону України Про страхування .

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законодавством України у сфері фінансових послуг, оскільки заявником не подано до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України додаткові документи з метою відновлення статусу страховика.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 1235-л від 23.11.2009 вирішено зупинити дії всіх виданих Відкритому акціонерному товариству Страхова компанія Скайд (код за ЄДРПОУ 16295210; місцезнаходження

відповідно до інформації, внесеної до Державного реєстру фінансових установ: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 22/17 офіс 18) ліцензій на здійснення страхової діяльності.

Оскаржуване рішення прийнято на підставі акту позапланової інспекції від 06.11.2009 № 1044/42/5, яким встановлено порушення вимог пункту 6.13 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 125 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436 (далі - Положення) у частині невиконання рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності, та частини першої статті 2 та частини першої статті 12 Закону України "Про страхування" щодо перестрахування ризику виконання частини своїх зобов'язань у страховика (перестраховика), який не має відповідного статусу.

Згідно з звітних даних ВАТ СК Скайд за 2008 рік та за 1 квартал 2009 року останнім укладались договори перестрахування з Страховим товариством з додатковою відповідальністю Авіва (код за ЄДРПОУ - 30518702). В той час як, рішенням Держфінпослуг від 31.07.2006 № 385-л анульовано ліцензії на здійснення страхової діяльності, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виданих Страховому товариству з додатковою відповідальністю „Авіва" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30518702; місцезнаходження: м. Київ, вулиця Ломоносова, 8 Б) і виключено останнє з Державного реєстру фінансових установ у зв'язку з допущенням порушень вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг. А отже, Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Авіва" з серпня місяця 2006 року не є Страховиком відповідно до вимог Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг України та Закону України Про страхування .

За результатом розгляду справи, судом також встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 10/302 від 09.07.2004 позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 196-л від 07.05.2004 Про обмеження дії ліцензій на право здійснення страхової діяльності Страхового товариства з додатковою відповідальністю АВІВА з моменту його прийняття.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 10/302 від 29.09.2004 рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2004 у справі № 10/302 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України -без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України № 10/302 від 25.01.2005 рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2004 у справі № 10/302 залишено без змін, а касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України -без задоволення.

Постановою Господарського суду міста Києва № 39/286-а від 08.11.2006 визнано незаконним припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.03.2006 № СК-08/06-53, визнано незаконним рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.04.2006 № 212-л, визнано незаконним рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.07.2006 № 385-л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 39/286-а від 12.02.2007 залишено апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 08.11.2006 у справі № 39/286-а -без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.07.2008 касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України відхилено, постанову Господарського суду міста Києва від 08.11.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 залишено без змін.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з урахуванням наступного.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною першою статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 N 1798-XII встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". При цьому, рішення господарського суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтями 85 та 111-11 ГПК України.

Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтями 254 та 255 КАС України встановлено порядок та наслідки набрання судовим рішення в адміністративній справі законної сили.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновок про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Адже, обставини, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення спростовані судовими рішеннями, що набрали законної сили, тобто в порядку статті 124 Конституції України та процесуального закону, в порядку якого вони винесені, є обов'язковими для виконання на всій території України. При цьому, відповідач не спростовував під час розгляду справи факт набрання такими судовими рішеннями законної сили. Разом з тим, в обґрунтування своїх заперечень та підставу винесення оскаржуваного рішення, відповідачем покладено здійснення позивачем перестрахування ризику виконання частини своїх зобов'язань у страховика (перестраховика), який не має відповідного статусу).

Вказане твердження не приймається судом до уваги, адже, по-перше, судове рішення, що набрало законної сили обов'язкове для виконання на всій території України, по-друге, законодавством України про фінансові послуги не передбачено звернення заявника з додатковими документами з метою відновлення статусу страховика, адже відновлення порушеного права відбулось шляхом прийняття рішення судом. Адже, в порядку статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, аналізуючи вказане вище, суд вважає необхідним відмітити те, що згідно вказаних судових рішень відносно Страхового товариства з додатковою відповідальністю Авіза , як самі рішення відповідача, так і їх юридичні наслідки є по суті нікчемними , тобто такими, що не породжують зміну або припинення будь-яких прав та обов'язків вказаного страховика. А отже, як з цих підстав, а також з тих, що в такому разі законом не зобов'язано СТДВ Авіва звертатися з будь-якими клопотаннями до відповідача щодо рішень відносно припинених та анульованих ліцензій. Відповідач повинен був самостійно повернути СТДВ Авіва у первинний стан відносно припинених та анульованих ліцензій.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення та відповідність його принципам, передбаченим частиною 3 статі 2 КАС України.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №1235-л від 23.11.2009 року про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих ВАТ "Страхова компанія"Скайд" (ЄДРПОУ 16295210).

Відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок Державного бюджету України ВАТ "Страхова компанія "Скайд" (м. Київ, вул. Костянтинівська, 22/17, оф.18, код ЄДРПОУ 16295210) у розмірі 3, 40 (три гривні сорок копійок) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя О.В. Кротюк

Судді Д.О.Баранов

Ю.Т.Шрамко

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -15.02.2010.