Рішення

від 06.10.2016 по справі 910/13644/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016Справа №910/13644/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХВОДМОНТАЖ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР" 2) ОНЕКС ДЕНІЗДЖІЛІК ІНШААТ ДИШ ТІДЖАРЕТ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ

про стягнення 1 275 000,00 доларів США

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Фесенко С.О. (довіреність № 15 від 16.06.2015)

від відповідача 1: Ліщинський В.С. (директор)

від відповідача 2: Романенко Р.М. (довіреність б/н від 16.08.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХВОДМОНТАЖ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР" (відповідач 1), ОНЕКС ДЕНІЗДЖІЛІК ІНШААТ ДИШ ТІДЖАРЕТ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ (відповідач 2) в якому просить суд стягнути солідарно заборгованість в розмірі 10000,00 доларів США згідно контракту № 205/15Z від 02.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 порушено провадження по справі № 910/13644/16 та призначено її до розгляду 30.08.2016.

В судове засідання 30.08.2016 з'явились представники позивача, відповідача 1, відповідача 2 та надали суду пояснення щодо обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 відкладено розгляд справи № 910/13644/16 на 20.09.2016.

08.09.2016 та 09.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

20.09.2016 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшла заява про визнання позову.

20.09.2016 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшли заява про визнання позову та документи по справі.

В судове засідання 20.09.2016 з'явились представники позивача, відповідача 1, відповідача 2 та надали суду пояснення щодо обставин справи.

Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору, просив суд його задовольнити. Представники відповідачів не заперечили проти продовження строку вирішення спору, про що зробили відповідну відмітку на клопотанні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/13644/16, розгляд справи відкладено на 06.10.2016.

04.10.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, а також уточнення щодо поданих заяв про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 06.10.2016 представник позивача підтримав заяву про збільшення позовних вимог, просив прийняти її до розгляду та задовольнити позовні вимоги.

Так, відповідно до заяв про збільшення розміру позовних вимог від 08.09.2016 та від 09.09.2016, з урахуванням уточнень, поданих 04.10.2016 позивач просить стягнути з відповідачів 1 272 000,00 дол. США, що еквівалентно 34 231 789,05 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку із чим, позовні вимоги розглядаються в її редакції, відповідно має місце нова ціна позову.

Представники відповідачів у судовому засіданні 06.10.2016 визнали позовні вимоги у повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 06.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХВОДМОНТАЖ» (далі - продавець) та ОНЕКС ДЕНІЗДЖІЛІК ІНШААТ ДИШ ТІДЖАРЕТ САНАЇ АНОНІМ ШІКРЕТІ ( - покупець, відповідача 2) укладено контракт № 205/15Z (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених Контрактом, продавець зобов'язується передати у власність покупцю «Плавучий кран «ЗАХАРІЙ» (далі - судно), а покупець зобов'язується його прийняти та оплатити.

Як вбачається з п. 1.2 Контракту, судно має наступні характеристики: найменування: «ЗАХАРІЙ»; регістровий номер: SRU806683; призначення та тип: плавучий кран; валова місткість: 4586; чиста місткість: 1375; місце та рік побудови: Україна, 2011 р.; клас судна Регістра судноплавства України: «KE R3 Floating crane»; довжина: 97,20 м; ширина: 45,80 м; висота борту: 4,90 м; надводний борт: 3216 мм; осадка: 1,2 м.

Відповідно до п. 2.5 Контракту, судно вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі судна.

Згідно з п. 3.1 Контракту, вартість судна є договірною та становить 1 275 000,00 (один мільйон двісті сімдесят п'ять тисяч) доларів США.

Сторонами у підпункті 4.2.1 п. 4.2 Контракту погоджено, що покупець зобов'язаний сплатити покупцеві вартість судна у строки, обумовлені у п. 3.2 Контракту.

У пункті 3.2 Контракту сторони передбачили, що покупець здійснює розрахунок за судно в строк 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі судна.

Покупець сплачує вартість судна шляхом безготівкового переказу грошових коштів у валюті контракту на банківській рахунок продавця, зазначений в контракті (п. 3.4 Контракту).

Відповідно до п. 8.1 Контракту, цей правочин набирає чинності після його підписання та діє до 31 червня 2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Так, судом встановлено, що продавець, на виконання своїх зобов'язань, передбачених Контрактом, поставив, а покупець прийняв судно вартістю 1 275 000,00 доларів США, яке є предметом контракту. Даний факт підтверджується актом приймання-передачі від 10.05.2016, підписаним сторонами контракту та скріпленим печатками підприємств.

Крім того, 07.06.2016 між позивачем та відповідачем 2 погоджено та підписано додаткову угоду № 1 до Контракту (далі - додаткова угода № 1), відповідно до умов якої сторони домовилися викласти п. 3.2 Контракту у наступній редакції: «покупець здійснює розрахунок за судно наступним чином:

- 10 000,00 доларів США в строк до 29.06.2016 року;

- 10 000,00 доларів США в строк до 04.07.2016 року;

- остаточний розрахунок у сумі 1255000,00 доларів США у строк до 18.07.2016 року.» (п. 1 додаткової угоди № 1).

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 1, ця додаткова угода є підґрунтям для проведення взаємних розрахунків між сторонами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач 2 не здійснив оплату поставленого товару згідно умов контракту, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача 2 перед позивачем становить 1 275 000,00 доларів США.

08.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР» (далі - поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХВОДМОНТАЖ» (далі - кредитор) укладено договір поруки (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку фірмою «ОНЕКС ДЕНІЗДЖІЛІК ІНШААТ ДИШ ТІДЖАРЕТ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ» (боржник) щодо оплати 1 275 000,00 доларів США за Договором, передбаченим ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, у випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Під основним договором в цьому Договорі розуміють Контракт купівлі-продажу № 205/15Z від 02.05.2016 з додатковою угодою № 1 від 07.6.2016, укладений між кредитором та боржником.

Згідно з п. 3.1 договору поруки, поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора на наступний день після отримання письмової вимоги кредитора шляхом безготівкового розрахунку.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016.

У зв'язку із порушенням відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань за контрактом № 205/15Z від 02.05.2016 в частині оплати поставленого позивачем товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР", ОНЕКС ДЕНІЗДЖІЛІК ІНШААТ ДИШ ТІДЖАРЕТ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ 1275000,00 дол. США, що за курсом НБУ на 07.09.2016 складає 34231789,05 грн.

В пункті 1 роз'яснень Вищого господарського суду від 31.05.2002 № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" визначено, що правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Також, за приписами ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

У пункті 7.1 контракту № 205/15Z від 02.05.2016 визначено, що усі суперечки між сторонами вирішуються на засадах партнерства та добропорядності, у випадку відсутності згоди, згідно діючого законодавства України.

За таких обставин, спір у даній справі підлягає розгляду Господарським судом міста Києва на підставі норм матеріального та процесуального права України.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі укладеного між сторонами Контракту у позивача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у відповідача прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором, позивач поставив відповідачу 2 товар на загальну суму 1275000,00 доларів США, що підтверджується Актом приймання-передачі від 10.05.2016, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами погоджено, що оплата поставленого товару здійснюється відповідачем 2 наступним чином: 10000,00 доларів США в строк до 29.06.2016 року; 10000,00 доларів США в строк до 04.07.2016 року; остаточний розрахунок у сумі 1255000,00 доларів США у строк до 18.07.2016 року

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач 2, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату поставленого позивачем товару не здійснив, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача 2 за Контрактом перед позивачем становить 1275000,00 доларів США.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що факт наявності заборгованості у розмірі 1275000,00 доларів США за поставлений товар належним чином доведений.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 1275000,00 доларів США на час прийняття рішення суду не надано.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 1275000,00 доларів США підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 1275 000,00 доларів США визнаються судом обґрунтованими.

Як встановлено судом вище, відповідач 1 у відповідності до договору поруки від 08.06.2016 виступив поручителем за зобов'язаннями відповідача 2 перед позивачем за належне виконання контракту № 205/15Z від 02.05.2016.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, у випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно із положеннями цивільного законодавства та умов договору поруки, відповідач 1 та відповідач 2 солідарно відповідають перед позивачем за невиконання відповідачем 2 зобов'язань за контрактом № 205/15Z від 02.05.2016.

Враховуючи вищевстановлені обставини, оскільки, відповідач 2 не виконав зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі 1 275 000,00 доларів США за контрактом № 205/15Z від 02.05.2016, оскільки вказані зобов'язання забезпечені порукою відповідача 1 та беручи до уваги, що порука не припинена, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення солідарно з відповідачів 1275 000,00 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХВОДМОНТАЖ" про стягнення 1 275 000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2016 еквівалентно 34 231789,05 грн. повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідачів.

Оскільки, солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"), то розмір судового збору та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи розподіляється між відповідачами порівну.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г, код 34538853) та ОНЕКС ДЕНІЗДЖІЛІК ІНШААТ ДИШ ТІДЖАРЕТ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ (34742, Козятаги/Стамбул, Туреччина, пр. Баяр, вул. Шехіт Мельтем Озкилич, буд. Крал, 2, № 4/3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХВОДМОНТАЖ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-а, код 39295230) заборгованість у розмірі 1275000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2016 еквівалентно 34231789,05 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 39-Г, код 34538853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХВОДМОНТАЖ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-а, код 39295230) 103 350,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОНЕКС ДЕНІЗДЖІЛІК ІНШААТ ДИШ ТІДЖАРЕТ САНАЇ АНОНІМ ШІРКЕТІ (34742, Козятаги/Стамбул, Туреччина, пр. Баяр, вул. Шехіт Мельтем Озкилич, буд. Крал, 2, № 4/3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХВОДМОНТАЖ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-а, код 39295230) 103350,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2016.

Суддя С.О. Турчин