Рішення

від 10.10.2016 по справі 910/17354/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016Справа № 910/17354/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомСпільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" доПриватного підприємства "Віаліс" простягнення 127 004 грн 30 коп. Представники: від позивача: Суховерко О.В.- представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.09.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" з вимогами до Приватного підприємства "Віаліс" про стягнення 131 204 грн 30 коп. заборгованості за договором поставки № 28374 від 12.09.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № 28374 від 12.09.2016 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 109 336 грн 92 коп., а також у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 21 867 грн 38 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17354/16, розгляд справи призначений на 10.10.2016.

Представник відповідача у судове засідання 10.10.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У судове засідання 10.10.2016 з'явився представник позивача, надав документи на викання вимог ухвали суду та заяву про зменшення позовних вимог, а також надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 105 136 грн 92 коп. заборгованості за поставлений товар та 21 867 грн 38 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи рекомендації, викладені у пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд приймає зменшення позовних вимог та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 105 136 грн 92 коп. основного боргу та 21 867 грн 38 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

У судовому засіданні 10.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2014 між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (продавець за договором) та Приватним підприємством "Віаліс" (покупець за договором) укладено договір поставки № 28374, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 3.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником замовлень на поставку товару.

Відповідно до пункту 3.7 договору датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем. Місцем поставки є місце поставки товару, вказане покупцем в замовленні на поставку відповідної партії товару.

У відповідності до пункту 5.5 договору вартість кожної партії товару обчислюється виходячи з кількості одиниць асортименту товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту товару та вказується в видатковій накладній на кожну окрему поставку.

Пунктом 6.1. договору визначено, що оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні замовлення на поставку.

При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляется. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим (пункт 6.2 договору).

У відповідності до пункту 6.6. договору якщо постачальником здійснюється дві та більше поставок товару на користь покупця, грошові суми, що отримує постачальник від покупця за цим договором, покривають заборгованість покупця перед постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (самої ранньої дата кінцевого строку оплати, який зазначений у видаткових накладних), яку зобов'язаний здійсняти покупець за цим договором, за видатковими накладними в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на товар, який постачався, незалежно від того, що вказано покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати.

Відповідно до пункту 7.2 договору при отриманні товару уповноважена особа покупця повинна надати довіреність на право отримання товарно-матеріальних цінностей від імені покупця, яка оформлена відповідно до чинного законодавства України та вимог постачальника, які не суперечать законодавству України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № 28374 від 12.09.2016 позивач поставив, а відповідачем прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи підписаних представниками сторін та скріплених відтисками печаток сторін видаткових накладних № 18754673 від 29.04.2016 на суму 16 087 грн 78 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18754692 від 29.04.2016 на суму 2 848 грн 76 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18791850 від 13.05.2016 на суму 16 307 грн 74 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18791918 від 13.05.2016 на суму 1 224 грн 83 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18760158 від 30.04.2016 на суму 6 058 грн 01 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18760182 від 30.04.2016 на суму 722 грн 23 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18799687 від 17.05.2016 на суму 15 772 грн 39 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18799705 від 17.05.2016 на суму 1 314 грн 70 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18771532 від 06.05.2016 на суму 13 707 грн 55 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18772579 від 06.05.2016 на суму 1 010 грн 26 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18785488 від 12.05.2016 на суму 16 017 грн 44 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18785538 від 12.05.2016 на суму 2 138 грн 77 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 14 днів), № 18975110 від 08.07.2016 на суму 3 456 грн 92 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 7 днів), № 18975115 від 08.07.2016 на суму 122 грн 09 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 7 днів), № 18799688 від 17.05.2016 на суму 960 грн 62 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 58 днів), № 18987754 від 13.07.2016 на суму 8 222 грн 78 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 7 днів), № 18987759 від 13.07.2016 на суму 306 грн 82 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 7 днів), № 18994991 від 15.07.2016 на суму 8 869 грн 14 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 7 днів) та № 18994999 від 15.07.2016 на суму 264 грн 142 коп. (відстрочка платежу від дати доставки товару 7 днів). Повноваження представника відповідача на отримання поставленого позивачем товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю № 1 від 01.01.2015.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки № 28374 від 12.09.2016 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару згідно з вищезазначеними видатковими накладними, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 105 136 грн 92 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 105 136 грн 92 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки № 28374 від 12.09.2016 та факту наявності заборгованості у розмірі 105 136 грн 92 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 105 136 грн 92 коп.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивачем нараховано відповідачу 21 867 грн 38 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до частини 5 статті 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом наведених норм встановлені проценти є платою, яку згідно умов договору отримує покупець від продавця як за правомірне, так і за неправомірне користування останнім утриманими грошовими коштами.

Положеннями пункту 10.4. договору визначено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотка від простроченої суми оплати.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту прострочення оплати товару за договором поставки № 28374 від 12.09.2016, вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 867 грн 38 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Віаліс" (02094, м. Київ, бул. Верховної ради, буд. 27, ідентифікаційний код 30973636) на користь Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 21642228) 105 136 (сто п'ять тисяч сто тридцять шість) грн 92 коп. заборгованості, 21 867 (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят сім) грн 38 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1 905 (одна тисяча дев'ятсот п'ять) грн 06 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 12.10.2016

Суддя Н.Б. Плотницька