Рішення

від 11.10.2016 по справі 906/799/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" жовтня 2016 р. Справа № 906/799/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 05.09.16р.

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. №133 від 29.02.16р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (м. Житомир)

до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 5783,30 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 5783,30 грн. заборгованості за поставлений природний газ згідно договору №11410Z0L5МАВ016 від 20.01.16р., з яких 5002,42 грн. - сума основного боргу, 726,80 грн. - пеня та 54,08 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 5002,42 грн. основної заборгованості за відсутністю предмета спору, оскільки відповідач під час розгляду справи в суді сплатив позивачеві основний борг. Позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в засіданні суду підтвердив факт відсутності заборгованості станом на день розгляду справи в суді. Разом з тим, проти вимог щодо стягнення пені та 3% річних заперечував, оскільки установа є бюджетною організацією.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.16р. між сторонами був укладений договір №11410Z0L5МАВ016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (а.с. 31-35), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (споживача) у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п.1-1 договору).

Згідно з п. 3.2 даного договору, ціна газу становить 6503,40 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1300,68 грн., всього з ПДВ - 7804,08 грн.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 договору визначено обов'язок споживача оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за умовами договору від 20.01.16р. щодо постачання відповідачеві у 2016 році природного газу позивач виконав належним чином, поставивши останньому у лютому 2016 року природного газу на загальну суму 7585,56 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу №ЖТЗ00005222 від 29.02.16р. (а.с.36).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманого природного газу виконав частково.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної оплати природного газу, станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем в сумі 5002,42 грн.

Однак, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачеві суму боргу в розмірі 5002,42 грн., що підтвердили представники сторін в засіданні суду та про що свідчить довідка позивача від 11.10.16р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 5002,42 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, в позовній заяві позивач за порушення строків оплати вартості отриманого природного газу просить суд стягнути з відповідача на свою користь 54,08 грн. 3% річних та 726,80 грн. пені.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що 3% річних та пеня нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати 3% річних та пені суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 54,08 грн. 3% річних та 726,80 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 5002,42 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області, 10005, м. Житомир, пров. Гуйвинський, 6, код ЄДРПОУ 35021202

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут", 10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд.35, код ЄДРПОУ 39577504

- 54,08 грн. - 3% річних;

- 726,80 грн. - пені;

- 186,06 грн. - витрат, пов'язних зі сплатою судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 5002,42 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 12/10/16

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам