Рішення

від 05.10.2016 по справі 916/1956/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р.Справа № 916/1956/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Южненської міської ради Одеської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство -15142В»

про стягнення 453946,09 грн. збитків,

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

вствановив:

Позивач, Южненська міська рада Одеської області, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, публічного акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство - 15142В» , про стягнення 453946,09грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем 10.12.2002 договорів оренди земельних ділянок № 78 та № 79, фактичне передання земельних ділянок в оренду, розірвання вказаних договорів в судовому порядку за рішеннями господарського суду Одеської області від 17.01.2014 по справі № 916/1893/13 та від 11.03.2014 по справі № 916/1902/13, наявність у відповідача будівель та споруд на вказаних земельних ділянках, використання відповідачем земельних ділянок до теперішнього часу, встановлення розміру збитків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, використання відповідачем земельних ділянок без правовстановлюючих документів, платний характер землекористування а також на інші зазначені у позовній заяві та поясненнях обставини.

Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на розірвання позивачем договорів оренди землі з власної (позивача) ініціативи та як наслідок позбавлення відповідача можливості внесення орендної плати за землю, позбавлення відповідача правовстановлюючих документів на землю, відсутність факту самовільного зайняття земельної ділянки, не здійснення відповідачем господарської діяльності та не знаходження з 02.04.2015 по 31.03.2016 за адресою м. Южне вул. Комунальна 3А, фактичне не користування земельними ділянками, вжиття у липні 2016 року після поновлення діяльності підприємства заходів до отримання в оренду земельних ділянок, створення спірної ситуації внаслідок дій позивача, відсутність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення та інші зазначені у відзиві та поясненнях обставини.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 14.03.2016 № 57 створено комісію з визначення збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використанні ПАТ „АТП-15142В» земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

Протоколом № 01 засідання вказаної комісії від 31.03.2016 встановлені наступні розміри збитків:

- збитки Южненської міської ради за використання ПАТ "АТП-15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0106, площею 2,9160га за період з 02.04.2015р. - 21.12.2015р. (включно) складають 331880,62 грн.;

- збитки Южненської міської ради за використання ПАТ "АТП-15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0107 площею 0,4120га за період з 26.03.2015р. - 31.03.2016р. включно складають 62654.24, грн;

- збитки Южненської міської ради за використання ПАТ "АТП-15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0108, площею 0,1100 га, за період з 26.03.2015р. - 31.03.2016р. (включно) складають 16728,07 грн.;

- збитки Южненської міської ради за використання ПАТ "АТП-15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0109, площею 0,2260 га, за період з 26.03.2015р. - 31.03.2016р. (включно) складають 34368,59 грн.;

- збитки Южненської міської ради за використання ПАТ "АТП-15142" земельної ділянки під кадастровим номером 5111700000:02:006:0110, площею 0,0530 га, за період з 13.03.2015р. - 31.03.2016р. (включно) складають 8314,57 грн.

Загальний розмір збитків (неодержаного Южненською міською радою внаслідок використання ПАТ "АТП-15142" земельних ділянок без правовстановлюючих документів визначений у розмірі 453946,09 грн.

Вказаний акт збитків затверджений Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 18.04.2016 № 87.

Разом з цим, жоден з наведених документів не містить інформації стосовно того, на підставі чого зроблений висновок що саме відповідач займає зазначену площу.

Під час розгляду справи у суді такі докази також представлені не були.

До матеріалів справи позивачем були надані два свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.08.2007 та від 12.11.2008. з яких вбачається наявність у відповідача права власності на певні об'єкти за адресою: Одеська область, м.Южне, вул.Комунальна 3А та 3А/1, проте їх загальна площа значно менша аніж зазначені позивачем земельні ділянки.

За таких обставин суд вважає недоведеним факт зайняття відповідачем земельних ділянок у вказаний позивачем час та у вказаному розмірі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, згідно зі ст.32 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.4-3 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд не вважає належним доказом посилання позивача на те, що колись між сторонами існували договори оренди землі, які були в подальшому розірвані з ініціативи позивача в судовому порядку. Вказані обставини свідчать лише про припинення орендних відносин, але жодним чином не підтверджують факт самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 3,7170га. Крім того, в обґрунтування факту не здійснення господарської діяльності, та як наслідок не використання земель у заявленому позивачем розмірі відповідач посилається на податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ПАТ „АТП-15142В» за 1 квартал 2014 року, на звітність про суми нарахованої плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 3 місяць 2014 року та інші документи. Вказує, що підприємство не здійснювало діяльність у період з 02.04.2015 по 31.03.2016.

При цьому суд позбавлений можливості самостійно визначати розмір збитків, заподіяних знаходженням на спірних земельних ділянках будівель відповідача, оскільки в документах позивача йдеться про декілька земельних ділянок з різними кадастровими номерами, різною площею, різними нормативно-грошовими оцінками та різним періодом використання які виходячи з наданих доказів неможливо співвіднести з наданими свідоцтвами про право власності на нерухоме майно. Крім того, порядок та повноваження щодо вчинення таких дій визначені у Постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачамВ» та становлять певну процедуру і суд не наділений повноваженнями збирати докази на користь однієї зі сторін судового процесу та підмінювати орган виконавчої влади шляхом виконання його функцій, передбачених вказаною Постановою.

Предметом пред'явленого позову є відшкодування збитків, які пов'язані з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним Кодексом ЗК України.

Згідно зі статтею 152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до статті 156 Земельного Кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного Кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Визначення поняття збитків наводяться також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад збитків також визначений у ст. 225 Господарського кодексу України.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Аналогічну правову позицію було висловлено Пленумом Вищого господарського суду України у п. 3.8 Постанови № 6 від 17.05.2011 року, а саме те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить:

1) наявність шкоди;

2) протиправну поведінку заподіювача шкоди;

3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

4) вину заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За таких обставин суд дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог та про відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.152, 156, 157 Земельного Кодексу України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 4-3, 33, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Южненської міської ради Одеської області до Публічного акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство -15142В» про стягнення 453946,09 грн. збитків - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 05.10.2016 року.

Повний текст рішення складений 10 жовтня 2016 р.

Суддя Р.В. Волков