Рішення

від 04.10.2016 по справі 911/2889/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016Справа №911/2889/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтар" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 15355,92 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Мкртічян А.А.,

від відповідача: Козакова І.В.

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" звернулося в господарський суд Київської області з указаним позовом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 9 вересня 2016 р. справу передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 0107 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях від 1 липня 2015 р., додаткової угоди № 1 до цього договору останній частково оплатив надані йому протягом липня 2015-січня 2016 років послуги з проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях, заборгувавши 10000 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 68,92 грн., три проценти річних з простроченої суми 287 грн., штраф 5000 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність, вказував, що у жовтні 2015 року послуги за спірним договором позивачем не надавались.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 липня 2015 р. між сторонами у справі укладено договір № 0107 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях, додаткова угода № 1 до цього договору, згідно з умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях у відповідності з контрольними макетами рекламного сюжету, згідно додатків до договору, які є невід'ємними його частинами, а останній - прийняти та оплачувати надані послуги не пізніше 5 числа поточного місяця.

Вартість послуг згідно умов додаткової угоди № 1 від 1 липня 2015 р. визначена у розмірі 2000 грн. за місяць.

Строк дії договору відповідно до умов п. 5.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах копіями вищезгаданого договору, додаткової угоди.

Поясненнями позивача, частково відповідача, актами здачі-приймання виконаних робіт №№ 1 від 31 липня 2015 р., 2 від 31 серпня 2015 р., 3 від 30 вересня 2015 р., 4 від 30 листопада 2015 р., 5 від 31 грудня 2015 р., 6 від 31 січня 2016 р., звітами про дебетові та кредитні операції за квітень-грудень 2015 року, банківськими виписами з рахунку позивача за квітень 2015-вересень 2016 років стверджується факт надання позивачем відповідачу послуг за договором у липні-вересні 2015 року, листопаді 2015-січні 2016 років загальною вартістю 12000 грн., а також оплати останнім цих послуг у розмірі 4000 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача стосовно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 8000 грн. боргу (12000-4000).

Доказів надання позивачем відповідачу послуг у жовтні 2015 року вартістю 2000 грн., суду не надано.

Тому посилання позивача про надання ним послуг вартістю 2000 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи наведене у позові в частині вимог про стягнення 2000 грн. боргу відповідно до вимог ст.ст. 16, 622, ЦК України слід відмовити.

Виходячи з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача в межах заявлених вимог та дійсної суми бору, відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 68,92 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 101,26 грн. три проценти річних з простроченої суми, 4000 грн. передбаченого п. 6.2.3 договору штрафу.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" Київської області задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтар" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2/37, код 38871816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армукрземпроект" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Бежівка, 3, кв. 45, код 37791452) 8000 грн. боргу, 68,92 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 101,26 грн. три проценти річних з простроченої суми, 4000 грн. штрафу, 1092,12 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар