Рішення

від 05.10.2016 по справі 917/1257/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016                                                                      Справа № 917/1257/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Ресурс Трейдінг", вул. Котляревського, 1/27, м. Полтава, 36000

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Чернівецька митниця Державної фіскальної служби України, вул. Руська, 248, м. Чернівці, 58000

про стягнення зборів

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача зборів у розмірі 35585,10 грн.

29.09.2016 від позивача надійшла заява про виправлення технічної описки в позовній заяві, а саме: вважати що сума боргу, яка підлягає до стягнення з відповідача складає 30585,10 грн.

Суд приймає до розгляду зазначену заяву.

29.09.2016 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору від 12.06.2015 №4227/259-2015 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних порожніх вагонах, відповідно до якого залізниця виступила експедитором перевезення вантажу у вагоні №24537276 з вантажем "паливні брекети з деревної тирси", відправки Супронівка - Дорнешти №706515".

Суд задовольнив зазначене клопотання.

05.10.2016 від позивача надійшов лист, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 30585,10 грн додаткових витрат, пов'язаних з затримкою вагона.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд розцінює вказану заяву як заяву про зміну предмету позову та приймає її до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Третя особа надала письмові пояснення по суті предмету спору, в яких зазначила, що розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товару або уповноважених ними осіб. На підставі вищевикладеного, 31.07.2015 Чернівецька митниця ДФС повідомила начальника станції Вадул-Сірет про проведення поглибленого митного огляду та забезпечення розвантаження вагону №24537276. В результаті огляду виявлено 17990 пачок тютюнових виробів без акцизних марок України марки “Marble”.

Інспектори Чернівецької митниці ДФС за результатами переогляду вантажу “паливні брикети з деревної тирси” склали протокол про порушення митних правил від 01.08.2015 № 0944/40802/2015 за ознаками ст. 483 Митного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

12.06.2015 №4227/259-2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Ресурс Трейдінг" (Замовник), Державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр (Основний виконавець) та Державне підприємство "Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень "Укррефтранс" (Співвиконавець) уклали договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних порожніх вагонах, відповідно до якого залізниця виступила експедитором перевезення вантажу у вагоні №24537276 з вантажем "паливні брекети з деревної тирси", відправки Супронівка - Дорнешти №706515.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2015 ТОВ “Схід Ресурс Трейдінг” (відповідач) відправлено зі ст. Супронівка Південної залізниці вагон № 24537276 з вантажем “паливні брикети з деревної тирси”, відправка Супронівка-Дорнешти № 706515.

31.07.2015 вищевказаний вагон з вантажем “паливні брикети з деревної тирси” прибув на ст. Вадул-Сирет та був відчеплений для переогляду. Згідно з актом загальної форми від 31.07.2015 № 624, на підставі листа Чернівецької митниці ДФС від 31.07.2015 вагон подано для митного огляду на ділянку митного контролю підкранової колії підрозділу залізниці “Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт” та надано телеграфне повідомлення від 31.07.2015 № 53 на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника (відповідача).

Чернівецька митниця ДФС з метою недопущення порушень митного законодавства провела посилені заходи митного контролю щодо вагона відправки з вантажем “паливні брикети з деревної тирси”.

Під час переогляду працівники підрозділу залізниці “Львівська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт” частково вивантажили та повторно завантажили вагон № 24537276.

За результатами огляду інспектори митниці склали акт про проведення огляду (переогляду) товарів від 31.07.2015 № 408020205/2015/000019, згідно з яким паливні брикети були розміщенні на 42 пластах, що були обтягнуті поліетиленовою плівкою та поліетиленовими стрічками. Розірвавши поліетиленові плівки та поліетиленові стрічки, вивантаживши 9 верхніх рядів паливних брикетів, у 12 вантажних місцях виявлено 12 пакунків, що були обгорнуті поліетиленовою плівкою чорного кольору. Розрізавши цю плівку, інспектори митниці виявили 3 картонні ящики з сигаретами марки “Marble”.

Інспектори Чернівецької митниці ДФС за результатами переогляду вантажу “паливні брикети з деревної тирси” склали протокол про порушення митних правил від 01.08.2015 № 0944/40802/2015 за ознаками ст. 483 Митного кодексу України.

До судового розгляду у справі про порушення митних правил, яке було призначене на 28.08.2015 у Першотравневому районному суді м. Чернівці, вагон № 2453727 з вантажем “паливні брикети з деревної тирси” знаходився на 37-ій критій рампі станції Вадул-Сірет Львівської залізниці.

28.08.2015 постановою у справі № 725/4754/15-п Першотравневий районний суд м. Чернівці встановив факт порушення митних правил та представника ТОВ “Схід Ресурс Трейдінг” визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Після цього Чернівецькою митницею ДФС надано дозвіл на випуск цього вагона, у зв'язку з чим залізниця склала акт загальної форми на випуск вагона від 28.08.2015 № 696 з нарахуванням належних зборів за затримку вагона, згідно зі ставками Збірника тарифів № 1, із застосуванням коригувального коефіцієнта

Так, за актом загальної форми № 696 нараховані збори за вагон № 2453727 на суму 30585,10 грн (за користування вагоном – 20304,70, зберігання – 9513,50 грн, телегр. повід. – 106,10 грн).

Таким чином, Залізниця понесла додаткові витрати, пов'язані із перевезенням та переміщенням вантажу у вагонах, що був предметом огляду, в розмірі 30585,10 грн.

Отже, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення плати за затримку вагона в залізничному перевезенні в розмірі 30585,10 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) господарський договір є однією з підставвиникнення господарських зобовязань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України).

Господарські зобов'язання, відповідно до ст. 174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою ст. 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язана доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення зобов'язань між позивачем та відповідачем є договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних критих вагонах №4227/259-2015.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 ГК України, ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України).

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. (ч. 5 ст. 306 ГК України).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом МіністрівУкраїни, та інших актів законодавства України. Крім того, такі правовідносини регулюються Багатосторонньою угодою від 01.11.1951 «Про міжнародне залізничне вантажне сполучення».

Статут залізниць України (надалі Статут залізниць) який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у залізничному перевезенні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457.

Відповідно ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, повязані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Так, з аналізу вказаних положень Митного кодексу України вбачається, що ст.ст. 325, 338 Митного кодексу України включені у глави 47 «Організація митного контролю» та 48 «Зони митного контролю» відповідно, які містять загальні принципи та норми проходження процедури митного контролюю та здійснення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, тоді як ст. 218 Митного кодексу України включена у главу 32 «Митні формальності на залізничному транспорті», яка містить спеціальні норми проведення митних процедур саме на залізничному транспорті і підлягає застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин сторін, як спеціальна норма права.

Митними формальностями є сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними осо-бами та органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань дер-жавної митної справи (п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України). Таким чином, дії щодо здійснення Митницею митного огляду вагонів, є митними формальностями, а тому на них розповсюджуються положення ст. 218 Митного кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, та п.п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (надалі в тексті Правила), залізниці вноситься плата вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо заяви представника позивача №НЮ-803 від 03.10.2016 (вх. №12196 від 05.10.2016) про відшкодування витрат на проїзд в розмірі 1013,80 грн, то остання підлягає до задоволення з огляду на таке.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 1 постанови № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Оскільки, позивач поніс витрати в розмірі 1013,80 грн на проїзд, що підтвердив квитками від 28.09.2016 № 581448, від 29.09.2016 № 581449, суд вважає ці витрати судовими витратами, які пов'язані з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Ресурс Трейдінг", вул. Котляревського, 1/27, м. Полтава, 36000 (р/р 26004455009182 ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЄДРПОУ 39644617) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007 (р/р 26032301472004 у філії ЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 325796, код ЄДРПОУ 40081195) 30585,10 грн боргу за затримку вагона, 1378,00 грн судового збору, 1013,80 грн витрат на проїзд.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                       Д.М. Сірош