Рішення

від 05.10.2016 по справі 910/10304/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2016Справа №910/10304/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" до Приватного підприємства "Єврофрукт" третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення 354 423,33 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Ковалюк С.В. - представник за довіреністю № 09/6 від 09.06.2016; від відповідача від третьої особи не з'явились; не з'явились

В судовому засіданні 05.10.16 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" до Приватного підприємства "Єврофрукт" про стягнення 354 423,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору про постачання теплової енергії у гарячій воді та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, відповідач мав оплатити позивачу вартість наданих послуг з теплопостачання, технічного обслуговування теплосистеми та теплолічильника. За доводами позивача, відповідач всупереч умовам договору заборгував перед позивачем 215 541,31 грн. з оплати теплової енергії та наданих послуг в період з липня 2014 по квітень 2016, у зв'язку з чим ТОВ "ДІАМЕД" звернулось до суду за захистом порушеного права. Крім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 83 583,32 грн., 3 % річних у розмірі - 5 300, 26 грн. та інфляційні втрати у розмірі 49 998,44 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10304/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 30.03.2016.

Даною ухвалою, на підставі ст. 27 ГПК України, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2016 суд продовжив строк розгляду спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 15.08.2016.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 15.08.2016 та 07.09.2016 суд з урахуванням положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відклав розгляд справи на 07.09.2016 та 21.09.2016 відповідно.

У судове засідання, призначене на 21.09.2016, з'явився представник третьої особи, який надав письмові пояснення для долучення до матеріалів справи.

У поясненнях ТОВ "Євро-Реконструкція" зазначає, що згідно договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 420495 від 03.12.2012 третя особа поставляла теплову енергію для нежитлової будівлі у м. Києві по бул. Верховної ради, 12, загальною площею 1317,7 кв.м. до 01.08.2015, оплата за якою була здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

Ухвалою суду від 21.09.2016 суд відклав розгляд справи на 05.10.2016.

В судове засідання 05.10.2016 з'явився представник позивача, який надав додаткові документи по справі, позовні вимоги підтримав, зазначивши, що теплова енергія за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, укладеним між ТОВ "Діамед" та ПП «Єврофрукт», надавалась до липня 2015 року (включно).

Відповідач та третя особа в судове засідання явку уповноваженого представника повторно не забезпечили, про поважні причини неявки суд не повідомили, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та третьої особи та його відзиву на позовну заяву.

Судом досліджені надані позивачем докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» (позивач) та Приватне підприємство «Єврофрукт» (відповідач) є співвласниками нежитлового будинку за адресою: м. Київ, бульв. Верховної Ради, 12, загальною площею 1317 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 у справі № 910/21442/13 за позовом ТОВ «Діамед» до ПП «Єврофрукт» про визнання договору укладеним позовні вимоги було задоволено, визнано укладеним договір про постачання теплової енергії у гарячій воді та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" та Приватним підприємством «Єврофрукт» та додатки №№ 1, 2, 3 до договору в редакції позивача.

Зазначене рішення набрало законної сили з 27.06.2014 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, під час розгляду вищевказаної справи господарським судом міста Києва було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед", Приватне підприємство "Єврофрукт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш" є співвласниками будівлі загальною площею 963, 94 кв.м. по бульвару Верховної Ради, 12, літера А у місті Києві.

Зокрема, за договорами купівлі-продажу нежилих приміщень № 169 та № 170 від 15.10.2004 р. Приватному підприємству "Єврофрукт" належать на право власності нежилі приміщення площею 363, 4 кв.м. та 354, 7 кв.м. по бульвару Верховної Ради, 12, літера А у місті Києві.

За договором купівлі-продажу нежилих приміщень № 817 право власності на нежитлові приміщення площею 204, 3 кв.м. по бульвару Верховної Ради, 12, літера А у місті Києві належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш".

Відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності № 1217 від 16.11.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" є власником нежилих приміщень площею 100, 1 кв.м. по бульвару Верховної Ради, 12, літера А у місті Києві. При цьому, на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" знаходиться тепловий пункт будівлі по бульвару Верховної Ради, 12, літера А у місті Києві, про що зокрема зазначається в рішенні господарського суду міста Києва від 20.11.2013 р. у справі № 910/17474/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" до Приватного підприємства "Єврофрукт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна виробнича компанія "Насосхолодмаш" про стягнення 87 635, 24 грн.

01.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш" було укладено договір № 1/12-Т про постачання теплової енергії у гарячій воді та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем централізованого опалення та їх абонентських уводів щодо приміщення, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш" опалювальною площею 204, 3 кв.м. від загальної площі 1 317, 1 кв.м. по бульвару Верховної Ради, 12, літера А у місті Києві).

03.12.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", як енергопостачальною організацією, було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, 12 у період з 01.12.2012 р. до 30.11.2013 р. та на кожен наступний рік у разі відсутності заперечень сторін.

Оскільки ППП "Єврофрукт" є співвласником нежитлової будівлі по бульвару Верховної Ради, 12, літера А у місті Києві і так як до його обов'язків належить, зокрема, підтримання в належному стані приміщень, що належать відповідачу на праві спільної часткової власності та, відповідно, підтримання в належному стані обладнання тепломереж, позивач звертався до відповідача з пропозицією про укладення договору про постачання теплової енергії у гарячій воді та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем централізованого опалення та їх абонентських уводів стосовно належних відповідачу на праві власності приміщень, що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" № 112 від 27.03.2013 р.

Зважаючи на те, що відповідні пропозиції позивача були залишені без задоволення, він звернувся до суду з позовом про визнання відповідного договору укладеним, за результатами розгляду якого рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2014 р. у справі № 910/21442/13 було визнано укладеним між сторонами договір про постачання теплової енергії у гарячій воді та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, відповідно до редакції якого його предметом позначено постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат, обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні за адресою: м, Київ, бульвар Верховної Ради, 12 (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору опалювальна площа споживача становить: 716,1 м. кв., тобто 61,87 в відсотковому відношенні до всієї опалювальної площі (1317,1 м. кв.) будинку.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору підприємство зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення в період опалювального сезону, в кількості та обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній Споживачем.

У свою чергу, відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.4 споживач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Договорі, не допускаючи їх перевищення, своєчасно та в повному обсязі вносити плату за спожиту теплову енергію та технічне обслуговування теплосистем на розрахунковий рахунок підприємства.

Порядок здійснення розрахунків за теплову енергію сторони встановили відповідно до положень додатку № 2 до договору, а саме розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Споживач щомісяця з 20 по 25 число отримує у підприємства акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Споживач повертає Підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період, платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування , з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату за вказаними в п.2 цього додатку документами, споживач виконує не пізніше 3-х днів після отримання платіжних документів.

Крім сплати вартості спожитої теплової енергії Споживач сплачує на рахунок Підприємства вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем та інженерного обладнання відповідно до Додатку № 1 з оформленням актів виконаних робіт (Ф-2).

Згідно з п. 6.1. Договору він набуває чинності з 10.10.2012 р. та діє до 10.10.2015 р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 6.4. Договору).

Так, матеріали справи не містять доказів припинення сторонами зазначеного Договору станом на момент вирішення спору.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору було визначено, що розрахунки зі споживачем за відпущену теплову енергію підприємством проводяться згідно з тарифами, затвердженими постановами НКРЕ за кожну відпущену гекакалорію (грн./Гкал): для опалення 407, 63 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2 Додатку № 1 до Договору за технічне обслуговування теплосистеми 716, 1 м.кв. х 1, 21 грн./м.кв. = 866, 48 грн./міс. без ПДВ.

При цьому, за технічне обслуговування теплолічильника та здавання звітів: 1602 х 61,87 % = 991, 16 грн. без ПДВ (п. 3 Додатку № 1 до Договору).

З пояснень третьої особи вбачається, що на виконання вимог договору між позивачем та третьою особою договору про постачання теплової енергії у гарячій воді та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів постачання теплової енергії в будівлю за адресою: м. Київ, бульв. Верховної Ради, 12 загальною площею 1317,7 кв.м. здійснювалось до 01.08.2015. Ваказана обставина не заперечувалась також і представником позивача.

Таким чином, у період з липня 2014 року по липень 2015 року відповідні платежі за опалення , включаючи ПДВ, мали складати:

- жовтень 2014 року - 6 561, 05 грн., кінцевий строк оплати - 28.10.2014 р.;

- листопад 2014 року - 12 145, 25 грн. , кінцевий строк оплати - 28.11.2014 р.;

- грудень 2014 року - 13 338,30 грн., кінцевий строк оплати - 28.12.2014 р.;

- січень 2015 року - 12 386, 41 грн., кінцевий строк оплати - 28.01.2015 р.;

- лютий 2015 року - 16 275,86 грн., кінцевий строк оплати - 28.02.2015 р.;

- березень 2015 року - 16 292,80 грн., кінцевий строк оплати - 28.03.2013 р.;

- квітень 2015 року - 2 593,08 грн., кінцевий строк оплати - 28.04.2013 р.

Всього за вказаний спірний період згідно з вказаним розрахунком відповідач мав сплатити позивачу 79592,75 грн.

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з липня 2014 р. по липень 2015 р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи між ПП «Стадінвест» (виконавець) та ТОВ «Діамед» (замовник) було укладено договір № 3312-001 від 21.11.2012 на технічне обслуговування , відповідно до умов якого виконавець зобов'язується проводити технічне обслуговування теплового пункту та приладів обліку теплової енергії в нежитловій будівлі по бульв. Верховної Ради, 12. Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість послуг технічного обслуговування, передбачених п.1.1 цього договору згідно з додатками, складає 2992,00 грн. без ПДВ на місяць.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Стадінвест» надавались позивачу послуги з технічного обслуговування вузла обліку, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг, зокрема, № 37 від 31.05.2015, № 13 від 31.03.2015, № 9 від 25.02.2015. Доказів надання ПП «Стадінвест» позивачу послуг з технічного обслуговування теплосистеми та/або теплолічильників після травня 2015 суду не надано.

Позивач в свою чергу виставляв відповідачу рахунки на оплату наданих послуг з технічного обслуговування систем теплопостачання, таким чином, у період з липня 2014 року по травень 2015 року відповідні платежі за технічне обслуговування теплосистеми та тепло лічильників , включаючи ПДВ, мали складати:

- липень 2014 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189,39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.07.2014;

- серпень 2014 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189,39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.08.2014;

- вересень 2014 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189,39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.09.2014;

- жовтень 2014 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189,39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.10.2014;

- листопад 2014 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189,39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.11.2014;

- грудень 2014 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189,39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.12.2014;

- січень 2015 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189, 39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.01.2015;

- лютий 2015 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189, 39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.02.2015;

- березень 2015 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189,39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.03.2015;

- квітень 2015 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189, 39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.04.2015;

- травень 2015 року - 1039,77 грн. (технічне обслуговування теплосистеми), 1189, 39 грн. (технічне обслуговування теплолічильника), кінцевий строк оплати - 28.05.2015 р.

Всього: 24520 грн. 76 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про наданням послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, у відповідності до п. 3 Додатку № 2 до Договору оплата по договору здійснюється не пізніше 3-х днів після отримання платіжних документів.

Споживач щомісяця мав з 20 по 25 число отримувати у підприємства платіжну вимогу-доручення, а отже оплата мала здійснюватись не пізніше 28 числа розрахункового місяця.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено за матеріалам, що на виконання умов вищезазначеного Договору за період з липня 2014 по липень 2015 позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 79592,75 грн., а також за період з липня 2014 по травень 2015 послуги з технічного обслуговування тепло системи та тепло лічильника на загальну суму 24520 грн. 76 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, заперечень щодо факту отримання та обсягів наданих позивачем послуг за вказані періоди з боку відповідача до суду не надходило, докази пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів та термінів надання вказаних послуг, а також будь-які заперечення щодо повного та належного виконання ТОВ "Діамед" умов Договору з боку відповідача відсутні.

При цьому, за розрахунком суду, сума основного боргу за постачання теплової енергії, що доведена та документально підтверджена позивачем, становить 79592,75 грн. (за період з 01.07.2014 по 31.07.2015), в частині стягнення 86907 грн. 04 коп. суд відмовляє.

Сума основного боргу за послуги з технічного обслуговування теплосистеми та теплолічильника за розрахунком суду складають 24520 грн. 76 коп. (за період з 01.07.2014 по 31.05.2015), в частині стягнення 24520 грн. 76 коп. суд відмовляє.

Також, позивач просить стягнути із відповідача 83583,32 грн. пені, 5300,26 грн. - 3 % річних та 49998,44 грн. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 3.3 додатку № 2 до Договору передбачено, що у випадку несплати за користування послугами, вказаними у цьому договорі, до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку) підприємство нараховує споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 83583,32 грн., розрахунок якої є невірним, оскільки позивач невірно визначає день, з якого почалось прострочення відповідачем зобов'язання з оплати отриманих послуг.

Зокрема, позивач не врахував при обранні періодів нарахувань того, що прострочення зобов'язань з оплати послуг за будь-який розрахунковий місяць починалось з 29 числа такого місяця, крім того, позивачем не враховано обмеження встановлені ч.6 ст. 232 ГК України.

Положеннями п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Розрахунок пені за несвоєчасну сплату за послуг з постачання теплової енергії:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 6561.05 29.10.2014 - 12.11.2014 15 12.5000 % 0.068 %* 67.41 6561.05 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 427.82 6561.05 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 182.27 6561.05 04.03.2015 - 29.04.2015 57 30.0000 % 0.164 %* 614.76 12145.25 29.11.2014 - 05.02.2015 69 14.0000 % 0.077 %* 642.87 12145.25 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 337.41 12145.25 04.03.2015 - 29.05.2015 87 30.0000 % 0.164 %* 1736.94 13338.3 29.12.2014 - 05.02.2015 39 14.0000 % 0.077 %* 399.05 13338.3 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 370.55 13338.3 04.03.2015 - 29.06.2015 118 30.0000 % 0.164 %* 2587.26 12386.41 29.01.2015 - 05.02.2015 8 14.0000 % 0.077 %* 76.02 12386.41 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 344.10 12386.41 04.03.2015 - 29.07.2015 148 30.0000 % 0.164 %* 3013.46 16275.86 01.03.2015 - 03.03.2015 3 19.5000 % 0.107 %* 52.17 16275.86 04.03.2015 - 27.08.2015 177 30.0000 % 0.164 %* 4735.61 16275.86 28.08.2015 - 01.09.2015 5 27.0000 % 0.148 %* 120.40 16292.80 29.03.2015 - 27.08.2015 152 30.0000 % 0.164 %* 4070.97 16292.80 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 674.92 16292.80 25.09.2015 - 29.09.2015 5 22.0000 % 0.121 %* 98.20 2593.08 29.04.2015 - 27.08.2015 121 30.0000 % 0.164 %* 515.77 2593.08 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 107.42 2593.08 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 109.41 Всього 21284 грн. 79 коп.

За перерахунком суду розмір пені за несвоєчасну сплату за послуг з технічного обслуговування теплосистеми та теплолічильника складає 5668 грн. 82 коп.

Таким чином, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 5668,82 грн. + 21284,79 грн. = 26953 грн. 61 коп. В частині позовних вимог про стягнення 56629 грн. 71 коп. пені суд відмовляє.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Згідно п.1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Згідно п. 3 Постанови № 14 інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 1.9 Постанови № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат складає 38272 грн. 84 коп., вказана сума підлягає стягненню з відповідача, вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 11725 грн. 60 коп. задоволенню не підлягають.

За перерахунком суду розмір 3 % річних складає 3531 грн. 22 коп., вказана сума підлягає стягненню з відповідача, вимоги про стягнення 3 % річних в розмірі 1769 грн. 04 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати вартості наданих позивачем послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Єврофрукт" (02100 м. Київ, бульв. Верховної Ради, 12, код ЄДРПОУ 31055568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (04211, м. Київ, вул. Приозерна, 2, код ЄДРПОУ 21526737) 104 113 (сто чотири тисячі сто тринадцять) грн. 51 коп. основного боргу, 26953 (двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 61 коп. пені, 3531 (три тисячі п'ятсот тридцять одну) грн. 22 коп. - 3% річних, 38272 (тридцять вісім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 84 коп. втрат від інфляції та 2593 (дві тисячі п'ятсот дев'яноста три) грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.10.2016

Суддя Пукшин Л.Г.