ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2016 року Справа № 923/930/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача - 1: ОСОБА_1 обласної державної адміністрації
позивача - 2: Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов", с.Рикове (Партизани) Генічеського району Херсонської області
про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості
за участю прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 (посвідчення № 006314 від 26.09.2012р.)
представників сторін:
від позивача-1: ОСОБА_3 (паспорт серії МО № 685810, виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 20.04.2016р.), представник за довіреністю від 02.09.2016р.,
від позивача - 2 - не з'явився,
від відповідача - не з'явився
Керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів ОСОБА_1 обласної державної адміністрації та Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов", с. Рикове (Партизани) Генічеського району Херсонської області про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості у розмірі 282813,67 грн.
Ухвалою від 29.08.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.09.2016р. та зобов'язано сторони надати додаткові докази.
Ухвалою від 15.09.2016р. розгляд справи відкладено на 04.10.2016р.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду № 198 від 26 вересня 2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із прийняттям Постанови Верховної Ради України №5157 від 22.09.2016р. про звільнення судді Ситюка В.Г.
Автоматизованою системою з розподілу справ визначено суддю Сулімовську М.Б. для розгляду справи № 923/930/16, у зв'язку з чим вказана справа приймається до провадження.
Прокурор та представник позивача-1 ОСОБА_1 обласної державної адміністрації в судове засідання з'явились.
Інші учасники провадження, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.
16.09.2016р. від позивача-2 Партизанської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Позивач-1 вимог ухвал суду в частині подання реєстраційних документів не виконав.
Відповідач відзив на позовну заяву та реєстраційні документи не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Як свідчать матеріали справи, ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.08.2016р. отримана уповноваженою особою відповідача ТОВ "Солар Енержі-Азов" 01.09.2016р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення №7302504117121 (а.с.36).
Ухвала суду від 15.09.2016р. про відкладення розгляду справи на 04.10.2016р. також направлена відповідачеві, що підтверджено відміткою канцелярії господарського суду Херсонської області від 16.09.2016р. (а.с.41- зворот).
Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
В п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що всі сторони було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.
Прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник позивача-1 позовні вимоги прокурора вважає обґрунтованими, просить їх задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.
За приписами частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
За приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В даному випадку, як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави обумовлено тим, що ОСОБА_1 обласна державна адміністрація, як орендодавець спірної земельної ділянки, не вживає заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати за оренду землі та припинення правовідносин з орендарем ТОВ "Солар Енержі-Азов", який систематично не виконує умови договору оренди земельної ділянки. Разом з тим порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення із позовами до суду.
З огляду на викладене вище, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду.
У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд розірвати укладений між ОСОБА_1 обласної державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" договір оренди земельної ділянки, вилучити у відповідача спірну земельну ділянку та стягнути з відповідача 282813,67 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою.
Представник позивача-1 позовні вимоги прокурора підтримала та просить суд їх задовольнити. Зазначила, що відповідачем систематично не виконуються умови договору в частині внесення орендної плати за землю, земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується, будівництво та розміщення на ній будівель і споруд об'єкта альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) відповідачем не здійснюється.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, доводів на спростування наведеного прокурором у позовній заяві не навів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу.
Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством , що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За приписами ст. 96 цього Кодексу землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а також щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотними умовами договору.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як слідує з матеріалів справи, 17.02.2014р. між ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією, від імені якої на підставі довіреності діяла Генічеська районна державна адміністрація Херсонської області (Орендодавець), та товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов", смт.Партизани Генічеського району Херсонської області (Орендар), було укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - із земель запасу державної власності - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єкта альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця), що розташована на території Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області.
Згідно п.2 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,0000 га, кадастровий номер 6522155700:05:001:0033.
В п.4 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - на термін будівництва (при офіційно встановлених строках будівництва) - 2290493,70 грн., по закінченню офіційно встановлених строків будівництва - 2977641,81 грн.
За умовами п.7 договір укладено на 3 роки. Після введення об'єкту будівництва (електростанції з використанням електричної енергії сонця) в експлуатацію Орендодавець зобов'язаний продовжити строк дії цього договору на строк 49 років.
Пунктом 8 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі та у трикратному розмірі земельного податку, що становить 104180,40 грн. за 30,0 га на рік, до застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - та 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з 01 січня 2015 року із застосуванням її нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься на рахунок Партизанської селищної ради.
Відповідно до п.10 договору орендна плата вноситься у строки, встановлені статтею 287 Податкового кодексу України.
До позовної заяви прокурором надано лист-довідку Генічеської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області від 06.06.2016р. №1460/21-10-12-401, з якої слідує, що відповідачем за 2014, 2015, 2016 роки податкові декларації по платі за землю не подавались. Заборгованість з орендної плати за землю за період з 17.02.2014р. по 30.05.2016р. становить 282813,67 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги про:
- розірвання договору оренди землі, укладеного 17.02.2014р. між ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов";
- вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" земельної ділянки площею 30,0 га та повернення її ОСОБА_1 обласній державній адміністрації з підстав несплати відповідачем орендних платежів;
- стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 282813,67 грн.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору.
За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Відносини з оренди земельної ділянки регулюються, зокрема, Законом України "Про оренду землі".
За приписами статті 1 вказаного Закону орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 цього ж Закону, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати, орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
За приписами статті 31 названого Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання унормований статтею 32 Закону України "Про оренду землі", а саме на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначені наслідки розірвання договору оренди землі, а саме у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність або відсутність заборгованості за земельним податком та орендною платою.
Як вже зазначалось, в пункті 10 договору визначено періодичність внесення орендної плати - у строки, встановлені статтею 287 Податкового кодексу України.
Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011р. регулюється Податковим кодексом України. Згідно із статтею 287, підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою; розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Приписами ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Розділу XIII Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Разом з тим, з матеріалів справи (довідки Генічеської ОДПІ від 06.06.2016р. №1460/21-10-12-401 - а.с.26-27) вбачається, що відповідач свої зобов'язання в частині своєчасного внесення плати за землю не виконував, та, починаючи з 17.02.2014р. (дати укладання договору оренди), орендну плату за землю не сплачував, у зв'язку з чим станом на 01.06.2016р. за ним обліковується борг в сумі 282813,67 грн.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За умовами п.26 договору оренди землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно п.29 договору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ст. 652 ЦК України).
Таким чином, законодавством передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у випадках, встановлених договором. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з п. 34 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.
Умова про внесення орендної плати, передбачена п.п. 8-10 договору оренди, належить до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Дотримання зазначеної умови є обов'язковим для відповідача згідно зі ст. 629 ЦК України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору.
Відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.
Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
Наявна в матеріалах справи довідка Генічеської ОДПІ №1460/21-10-12-401 від 06.06.2016р. свідчить, що відповідач тривалий час не виконував свої зобов'язання за договором оренди землі щодо сплати орендної плати, утворивши станом на 01.06.2016р. заборгованість за період 2014 - 2016 р.р. в сумі 282813 грн. 67 коп.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів є доведеним належним чином. Всупереч положенням договору оренди землі заборгованість по орендній платі за 2014-2016 роки відповідачем не погашено, доказів на спростування викладеного у позові прокурора до суду не подано, що свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.
За наведених обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати за користування земельною ділянкою в сумі 282813 грн. 67 коп. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.19 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, за актом приймання-передачі.
У зв'язку з чим суд констатує, що вимога про вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" земельної ділянки площею 30,0 га та повернення її ОСОБА_1 обласній державній адміністрації є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.
В частині розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами пункту 1 частини першої статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин судові витрати, в порядку статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.
При цьому суд звертає увагу на наступне.
При зверненні до суду із позовною заявою прокурором сплачено судовий збір у сумі 6998,00 грн., з яких 2756,0 грн. за дві вимоги немайнового характеру, та 4242,00 грн. за вимогу про стягнення з відповідача заборгованості. Разом з тим, відповідно до приписів підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Отже, за вимогу про стягнення заборгованості в сумі 282813,67 грн. судовий збір становить 4242 грн. 20 коп. Таким чином прокурором не доплачено до Державного бюджету України 0,20 грн. судового збору.
Як зазначено в п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.
За наведених обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" в дохід Державного бюджету України 0,20 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1. Прийняти справу до свого провадження.
2. Позов задовольнити.
3. Розірвати укладений 17.02.2014р. між ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 00022645, 73000 м.Херсон, площа Свободи, 1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" (код ЄДРПОУ 38212718, 75550, Херсонська область, Генічеський район с.Рикове (Партизани), вул.Червонопрапорна, 93) договір оренди земельної ділянки із земель запасу державної власності - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення загальною площею 30,000 га (кадастровий номер 6522155700:05:001:0033), розташованої на території Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області.
4. Вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" (код ЄДРПОУ 38212718, 75550, Херсонська область, Генічеський район с.Рикове (Партизани), вул.Червонопрапорна, 93) із користування земельну ділянку площею 30,000 га, (кадастровий номер 6522155700:05:001:0033), вартістю 2290493,70 грн., яка розташована на території Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області, та повернути її ОСОБА_1 обласній державній адміністрації (код ЄДРПОУ 00022645, 73000 м.Херсон, площа Свободи, 1).
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" (код ЄДРПОУ 38212718, 75550, Херсонська область, Генічеський район с.Рикове (Партизани), вул.Червонопрапорна, 93) на користь Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04400512, 75550, Херсонська область Генічеський район с.Рикове (Партизани), вул.Центральна, 28; р/рахунок 33210812700115, код прибутку 13050200, код отримувача 37934859, МФО 852010, банк отримувача ГУДК СУ у Херсонській області, отримувач УДК СУ у Генічеському районі) - 282813 (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 67 коп. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку площею 30,000 га, (кадастровий номер 6522155700:05:001:0033), яка розташована на території Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області.
6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" (код ЄДРПОУ 38212718, 75550, Херсонська область, Генічеський район с.Рикове (Партизани), вул.Червонопрапорна, 93) на користь прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120, 73000 м.Херсон, вул.Петренка, 33, р/рахунок 35210003002291, банк: Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172) - 6998 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп. судового збору.
7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енержі-Азов" (код ЄДРПОУ 38212718, 75550, Херсонська область, Генічеський район с.Рикове (Партизани), вул.Червонопрапорна, 93) в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, судові витрати в сумі 0, 20 грн., призначення платежу - судовий збір, код 03500045.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2016р.
Суддя М.Б. Сулімовська
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2016 |
Оприлюднено | 18.10.2016 |
Номер документу | 61960549 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Сулімовська М. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні