Рішення

від 11.10.2016 по справі 912/3152/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 рокуСправа № 912/3152/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Солодощі Львівщини", м. Львів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кропивницький

про стягнення 796 414,99 грн.

Представники сторін в судовому засіданні участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солодощі Львівщини" (далі - ТОВ "Солодощі Львівщини") звернулось до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.), яка містить вимогу про стягнення з останнього на користь позивача заборгованість за поставлений товар в розмірі 796 414,99 грн., в тому числі 793 675,18 грн. основного боргу та 2 739,81 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки від 15.07.2014 року в частині оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2016 року позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.

Ухвалою суду від 15.09.2016 року розгляд справи відкладався.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, однак від останнього на адресу суду надійшла частина витребуваних документів, в тому числі оригінали договору поставки, видаткових накладних та претензії від 14.07.2016 року, а також клопотання від 07.10.2016 року відповідно до змісту якого позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати за відсутності повноважного представника останнього.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив.

На адресу суду повернулись конверти з ухвалами про порушення провадження у справі від 26.08.2016 року та про відкладення розгляду справи від 15.09.2016 року, що направлявся на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

У зв'язку з викладеним господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказані вище ухвали господарського суду направлялась на адресу відповідача, за якою останнього зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведене та відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Станом на час проведення судового засідання будь-які інші заяви чи клопотання від сторін до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони не скористались з власної ініціативи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.07.2014 року між сторонами укладено договір поставки (надалі - договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язується постачати покупцю (відповідач) протягом дії даного договору товар, в кількості та асортименті, що вказані в товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Розділом 2 договору сторони погодили умови поставки товару.

Відповідно до п.п. 4.1 та 4.3 договору розрахунок за товар здійснюється з відтермінуванням платежу, у зв'язку з чим кошти за поставлений товар повинні бути перераховані покупцем в повній сумі на поточний рахунок постачальника не пізніше ніж на 7 (сьомий) день з моменту поставки товару.

Згідно п. 11.1 договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 16.07.2015 року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії цього договору жодна з сторін у письмовій формі не повідомить іншу про свій намір припинити його дію, цей договір вважається продовженим на той самий строк.

Договір підписано сторонами та засвідчено печаткою позивача.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору протягом грудня 2015 року по липень 2016 року позивач поставив на користь відповідача товар на загальну суму 908940,47 грн., що підтверджується наданими до суду відповідними видатковими накладними (а.с.10-47).

Однак, за твердженням позивача, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар всього на суму 115 265,29 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з оплати отриманого товару, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до ФОП ОСОБА_1 з претензією від 14.07.2016 року № 07-СЩЛ/14/07, яка містила вимогу негайного погашення заборгованості в сумі 793 675,18 грн.

Така претензія отримана відповідачем 26.07.2016 року, що підтверджується відповідною відміткою (а.с.48-49).

У зв'язку з непогашенням заборгованості перед позивачем, останній звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Виходячи з наданих позивачем доказів, господарським судом встановлено, що на день вирішення спору по суті сума заборгованості позивача перед позивачем складає 708 675,18 року за договором поставки від 15.07.2014 року, вказане підтверджується наданим ТОВ "Солодощі Львівщини" актом звірки взаємних розрахунків, підписаним як позивачем, так і позивачем (а.с.68), а також довідками про стан заборгованості відповідача перед позивачем від 29.09.2016 року та від 10.10.2016 року.

На день вирішення спору по суті господарському суду ФОП ОСОБА_1 не надало доказів сплати на користь позивача суми заборгованості за договором поставки від 15.07.2014 року в розмірі 708 675,18 грн., вказана сума заборгованості відповідачем заперечена не була.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 793 675,18 грн. основного боргу підлягає частковому задоволенню на суму 708 675,18 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2739,81 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, вирішуючи спір в цій частині, господарський суд виходить з того, що неодноразово витребовував від ТОВ "Солодощі Львівщини" уточнений розрахунок суми 3% річних; докази часткового виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки від 15.07.2014 року в частині оплати товару на суму 115 265,29 грн. (п. 4 ухвал від 26.08.2016 року та від 15.09.2016 року).

Вказані документи витребовувались господарським судом для перевірки законності та обґрунтованості здійсненого позивачем нарахування 3 % річних.

Проте, позивач без зазначення будь-яких причин, вимоги ухвал суду залишив поза увагою та без виконання, що є підставою для залишення позову в частині стягнення 3% річних в сумі 2739,81 грн. без розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Оскільки позивачем без поважних причин не надано на вимогу суду уточненого розрахунку суми 3% річних та доказів часткового виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки від 15.07.2014 року в частині оплати товару на суму 115 265,29 грн. (п. 4 ухвал від 26.08.2016 року та від 15.09.2016 року), позов в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2739,81 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з врахуванням часткового залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солодощі Львівщини" (79031, м. Львів, вул. Хуторівка, 4Б; ідентифікаційний код 38502003) заборгованість у сумі 708 675,18 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 10 630,11 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позов в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3% річних в сумі 2 739,81 грн. залишити без розгляду.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Належним чином засвідчений примірник рішення направити ТОВ "Солодощі Львівщини" (79008, м. Львів, а/с 878); ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Суддя М.С. Глушков