Рішення

від 10.10.2016 по справі 914/2086/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016р. Справа№ 914/2086/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПерКом-Інвест», м. Львів,

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів,

про: стягнення 145 603,81 грн

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПерКом-Інвест» до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 145 603,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди нежитлових приміщень №01/01/16-05 від 01.01.2016 р. своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 145 603,81 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2016 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.08.2016 р.

Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

В судове засідання 10.10.2016 р. представник позивача не з'явився. незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою зазначеною у детальній інформації про фізичну особу, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 03.10.2016 р. не виконав.

В судове засідання 10.10.2016 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою зазначеною у детальній інформації про фізичну особу, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 10.08.2016 р. не виконав, відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав.

За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до Інформації про фізичну особу, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі №914/2086/16 для відповідача.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК .

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України , ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 11.08.2016р. про порушення провадження у справі №914/2086/16, копія ухвали від 22.08.2016р. про відкладення розгляду справи, які були направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, до суду повернулись з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України , судом не вирішувалось.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПерКом-Інвест» (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (орендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №01/01/16-05 (надалі - Договір). За умовами цього Договору орендодавець (позивач у справі) передав, а суборендар (відповідач у справі) прийняв в строкове, платне користування частину нежитлового приміщення (об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на 1-му поверсі, загальною площею 127,6 кв.м.

Згідно підписаного сторонами Акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.01.2016 р. орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 127,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до п. 2.1. Договору метою об'єкта оренди, є використання його для ведення господарської діяльності.

Згідно п. 2.2. Договору строк оренди - з моменту прийняття об'єкта оренди суборендарем за актом приймання-передачі приміщення до 31.12.2016 р., та закінчується датою повернення об'єкта оренди орендодавцю, як це передбачено п. 6.1. Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата нараховується за весь фактичний строк оренди, який розпочинається з моменту підписання акту приймання-передачі та закінчується датою повернення об'єкта оренди орендодавцю, як це передбачено п. 6.1. цього Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору загальний розмір основної орендної плати в місяць становить 24 882,00 грн без ПДВ.

Згідно п. 3.3. Договору основна орендна плата, плата за загальні експлуатаційні витрати та компенсація за спожиті суборендарем комунальні послуги за наступні місяці оренди сплачується суборендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця до 15 числа поточного місяця, за попередній місяць.

Між сторонами у справі підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 170 603,81 грн з ПДВ:

- Акт №3101-17 від 31.01.2016 р.

- Акт №ОУ-0000017 від 29.02.2016 р.,

- Акт №ОУ-0000056 від 31.03.2016 р.

акти здачі-прийняття (надання послуг) №ОУ-0000091 від 30.04.2016 р., №ОУ 125 від 31.05.2016 р., були надіслані відповідачеві 22.07.2016 р. цінним листом з вимогою про оплату та рахунками на оплату, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 22.07.2016 р.

Всупереч умов Договору відповідач свої зобов'язання виконав частково в сумі 25 000,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 145 603,81 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача 145 603,81 грн.

На день розгляду справи заборгованість у сумі 145 603,81 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами у справі укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2016 р. №01/01/16-05. За умовами цього Договору орендодавець (позивач у справі) передав, а суборендар (відповідач у справі) прийняв в строкове, платне користування частину нежитлового приміщення (об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на 1-му поверсі, загальною площею 127,6 кв.м.

Відповідно до п. 3.2. Договору загальний розмір основної орендної плати в місяць становить 24 882,00 грн без ПДВ.

Згідно п. 3.3. Договору основна орендна плата, плата за загальні експлуатаційні витрати та компенсація за спожиті суборендарем комунальні послуги за наступні місяці оренди сплачується суборендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця до 15 числа поточного місяця, за попередній місяць.

Між сторонами у справі підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 170 603,81 грн з ПДВ та акти здачі-прийняття (надання послуг) №ОУ-0000091 від 30.04.2016 р., №ОУ 125 від 31.05.2016 р., які були надіслані відповідачеві 22.07.2016 р. цінним листом з вимогою про оплату та рахунками на оплату, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 22.07.2016 р.

Всупереч умов Договору відповідач свої зобов'язання виконав частково в сумі 25 000,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 145 603,81 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача 145 603,81 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.2.2. Договору суборендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату та інші платежі.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 145 603,81 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПерКом-Інвест» (адреса: 79026, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код 35501138 ) 145 603,81 грн заборгованості з оплати орендної плати, 2 184,06 грн судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.