Рішення

від 04.10.2016 по справі 916/2075/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2016 р.Справа № 916/2075/16

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Шевелл Груп"

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест"

про стягнення 6 815,64 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Шевелл Груп", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" штрафу за разовим договором перевезення вантажу у міжнародному сполученні в сумі 6 815,64 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.08.2016р. позовну заяву (вх.№2224/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/2075/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Письмове клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-5058/16 від 26.09.2016р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

Представник позивача заявлені в позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

За письмовим клопотанням позивача провести судові засідання проводились з використанням системи відеоконференцзв'язку.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25 лютого 2016р. позивач звернувся до відповідача із заявкою на транспортне експедирування вантажу автомобільним транспортом №1548 для здійснення перевезення вантажу з м. Дніпропетровськ (Україна) до м. Бакеу (Румунія), яку останній прийняв до виконання, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відбитком печатки.

Пунктом 3 заявки сторони погодили, що у разі відмови від завантаження менш ніж за добу від зазначеного в даному договорі заявці строку навантаження, Перевізник сплачує штраф, в розмірі 20% вартості транспортних послуг, але менш ніж 500 грн.

26 лютого 2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Шевелл Груп" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" (Експедитор) було укладено договір на надання експедиторських послуг у сфері організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №21/16, згідно умов п.1.1. Експедитор від свого імені, але за дорученням та за рахунок Замовник приймає на себе зобов'язання з організації перевезення та експедирування вантажів Замовника, шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи/надалі Перевізник, що здійснює безпосередньо перевізнику вантажів на території України, також країн близького та далекого зарубіжжя.

Пунктами 2.1.1. та 2.1.2. Договору встановлено, що до обов'язків Експедитора відносяться у разі прийняття заявки до виконання, підтвердити цей факт шляхом надання Замовнику екземпляру (копії) заявки зі своєю печаткою шляхом факсимільного зв'язку або електронної пошти (e-mail). Забезпечити подачу під завантаження у зазначений Замовником пункт технічно справного та належним чином обладнаного транспортного засобу в узгоджені сторонами в заявці строки.

Відповідно до п.2.2.6. до зобов'язань Замовника відноситься проведення своєчасного повного розрахунку за виконані транспортні послуги, що включають штрафні санкції, у разі якщо такі мали місце.

Зі змісту п.3.3.1. Договору вбачається, що за неподачу автомобіля під навантаження заявки Експедитор сплачує Замовнику неустойку в розмірі:

а) при перевезенні по країнам СНД - 50 євро;

б) при перевезенні в/з інших країн - 100 євро;

Подачею вважається запізнення на 6 годин до місця навантаження в тому випадку, якщо автомобіль Експедитора був замінений іншим автомобілем за рахунок Замовника або Замовник був вимушений відмовитись від виконання даного перевезення (п.3.3.1. Договору).

За приписами п.3.7. Договору зазначені штрафні санкції застосовуються, якщо інше не зазначено в Заявці.

Як вбачається зі змісту п.10.1. Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2016р.

В зв'язку з тим, що відповідач з невідомих причин не виконав обов'язок надати автомобіль для транспортування вантажу та не попередив позивача в строк, обумовлений в пункті третьому заявки, позивач був змушений звернутися до іншого виконавця для перевезення вантажу.

Оскільки відповідач прибуття автомобіля під завантаження не забезпечив, позивача вчасно про відсутність транспорту не попередив, позивач нарахував до стягнення з відповідача 6815 грн.64 коп. штрафних санкцій за заявкою №1548 від 25 лютого 2016р., які відповідачем були залишені без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань надання автомобіля для транспортування вантажу та сплати нарахованих штрафних санкцій і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Зі змісту ч.ч.2, 3 ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку штрафу приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім зобов'язання в частині надання автомобіля для транспортування вантажу залишені без виконання, внаслідок чого позивачем було правомірно нараховано відповідачу штраф в сумі 260,00 дол. США грн., що є еквівалентом 20% вартості транспортних послуг.

При цьому, суд зазначає, позивачем при нарахуванні 20% штрафу, що складає 260 дол. США було застосовано курс долара станом на 07.03.2016р.

Проте, ст.55 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

З врахуванням наведеного, судом було самостійно обраховано суму штрафу в розмірі 260 дол. США, з врахуванням приписів ст.55 ГПК України з врахуванням офіційного курсу НБУ долара США до Української гривні станом на 25.07.2016р. (дата складання позовної заяви), наступним чином:

260 дол. США Х 24,812552 = 6 451,26 грн.

З врахуванням наведеного, за самостійним розрахунком сума штрафу з врахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України та офіційного курсу НБУ складає 6 451,26 грн., який слід стягнути з відповідача.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл Груп" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню частковому задоволенню, зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" підлягає штраф в сумі 6 451,26 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 304,33 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" (65044, м. Одеса, Французьский бульвар, буд. №8, код ЄДРЮОФОПГФ 30543105) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл Груп" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. №11, код ЄДРЮОФОПГФ 39577970) штраф за разовим договором перевезення вантажу у міжнародному сполученні у сумі 6 451 (шість тисяч чотириста п'ятдесят одна) грн. 26 коп. та витрати на оплату судового збору у сумі 1 304 (одна тисяча триста чотири) грн. 33 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський