Постанова

від 12.10.2016 по справі 826/27726/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2016 року № 826/27726/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2015 №30669-17, №30670-17, №30671-17, №30672-17, №30673-17, №30674-17, №30675-17, №30676-17, №30677-17, №30678-17, №30679-17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначив суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб, оскільки позивач станом на 01.01.2015 не був ані користувачем, ані власником земельних ділянок у Білогородській сільській раді, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, тому обов'язку по сплаті земельного податку в нього не виникає.

У судовому засіданні 10.03.2016 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що нарахування земельного податку було проведено, виходячи із бази даних ДПІ та нормативно-грошової оцінки землі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

На підставі даних бази АІС "Податковий блок" за позивачем обліковуються земельні ділянки, які знаходяться на території Білогородської сільської ради, а саме: 0,6406 га, 0,6006 га, 0,7969 га, 0,9413 га, 0,9877 га,1,0250 га, 0,9236 га, 0,8927 га, 1,0157 га, 0,5039 га, 1,6510 га, призначення земельних ділянок - землі житлової забудови.

В письмових запереченнях на позов, відповідач посилається на лист Головного управління ДФС у Київській області листом від 19.01.2015 №366/7/10-36-17-01-15 «Про індексацію грошової оцінки земель у 2015 році та зміни до Податкового кодексу України», в якому було зазначено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, станом на 01.01.2015 становить 1,249 (копія листа суду не надана).

Також, відповідач зазначає, що надає лист Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області від 24.02.2015 № 01-21/1437, проте копію такого листа суду надано не було.

Як вбачається із письмових заперечень на позов, відповідач на виконання вимог статті 286 Податкового кодексу України та на підставі листа Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області від 24.02.2015 № 01-21/1437 і бази даних АІС "Податковий блок" нарахував позивачу земельний податок та сформував податкові повідомлення-рішення на 11 (одинадцять) земельних ділянок, які знаходяться на території Білогородської сільської ради на загальну суму 59486,62 грн., а саме:

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30669-17 на суму 3003,84 грн. (0,5039 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30670-17 на суму 6110,21 грн. (1,025 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30671-17 на суму 4750,46 грн. (0,7969 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30672-17 на суму 9841,91 грн. (1,651 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30673-17 на суму 6054,77 грн. (1,0157 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30674-17 на суму 5321,55 грн. (0,8927 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30675-17 на суму 5611,26 грн. (0,9413 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30676-17 на суму 3818,73 грн. (0,6406 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30677-17 на суму 3580,28 грн. (0,6006 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30678-17 на суму 5887,86 грн. (0,9877 га);

податкове повідомлення-рішення від 26.06.2016 №30679-17 на суму 5505,75 грн. (0,9236 га).

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вручення або надсилання позивачу розрахунків таких донарахувань, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Натомість, розрахунки нарахованих податкових зобов'язань відповідачем були надані суду у судовому засіданні 10.03.2016.

Не погоджуючись з вищепереліченими податковими повідомленнями-рішеннями від 26.06.2015, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, відповідно до статті 56 Податкового кодексу України.

Рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.09.2015 №1499/14/10-36-10-01-04/665 та Державної фіскальної служби України від 20.11.2015 №10852/м/99-99-10-01-02-25 залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 26.06.2015 №30669-17, №30670-17, №30671-17, №30672-17, №30673-17, №30674-17, №30675-17, №30676-17, №30677-17, №30678-17, №30679-17, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення.

ОСОБА_1, не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 26.06.2015, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулася з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі .

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця , але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю , у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 14.1.42. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності . У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для виникнення у податкового органу обов'язку нараховувати фізичній особі земельний податок є статус даної особи як землевласника/землекористувача, а підставою для нарахування є дані державного земельного кадастру, а не база даних АІС "Податковий блок".

Як вбачається із позовної заяви, позивач стверджує, що не являється ані користувачем, ані власником земельних ділянок у Білогородській та Бузівській сільських радах, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідачем доказів на спростування вищенаведених тверджень позивача, крім роздруківки із бази даних АІС "Податковий блок", що не являється належним доказом наявності у позивача земельних ділянок на території Білогородської сільської ради, суду надано не було.

Зокрема, позивачем було надано наступні Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності:

- №26806234 від 15.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:06:012:0157, площею 0,5039 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №26757833 від 12.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:06:008:0003, площею 0,7969 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №26758967 від 12.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:05:005:0090, площею 1,651 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №26759204 від 12.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:06:012:0118, площею 1,0157 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №26811678 від 15.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:06:012:0065, площею 0,8927 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №26758907 від 12.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:06:011:0080, площею 0,9413 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №29346454 від 12.11.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 10.11.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:05:005:0218, площею 0,6406 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №26757088 від 12.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:05:005:0240, площею 0,6006 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №22222463 від 27.05.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 29.04.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:06:011:0094, площею 0,9877 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №26809484 від 15.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:06:012:0051, площею 0,9236 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області;

- №26758481 від 12.09.2014, згідно якого ТОВ "Сучасне передмістя" з 01.09.2014 є власником земельної ділянки з кадастровим №3222480400:06:011:0095, площею 1,025 га в с. Білогородка Києво-Святошинського району в Київській області.

Суд на підставі Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданих позивачем, встановив, що станом на 01.01.2015 у ОСОБА_1 були відсутні земельні ділянки на території Білогородської сільської ради, а саме: 0,6406 га, 0,6006 га, 0,7969 га, 0,9413 га, 0,9877 га,1,0250 га, 0,9236 га, 0,8927 га, 1,0157 га, 0,5039 га, 1,6510 га із призначенням земельних ділянок - землі житлової забудови, оскільки право власності на такі земельні ділянки перейшло до ТОВ "Сучасне передмістя".

Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахування позивачу податкових зобов'язань із земельного податку по вище перелічених земельних ділянках, є протиправним та суперечить вимогам Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 26.06.2015 №30669-17, №30670-17, №30671-17, №30672-17, №30673-17, №30674-17, №30675-17, №30676-17, №30677-17, №30678-17, №30679-17.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов