Постанова

від 06.10.2016 по справі 910/28468/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2016 р. Справа№ 910/28468/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Колеснік М.П.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - Мозговий О.В.

від третьої особи - 1 не з`явився

від третьої особи - 2 не з`явився

від третьої особи - 3 не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2016 ( Суддя Підченко Ю.О.)

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5

ОСОБА_7

Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_4 звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ «Геміні» про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2016 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геміні" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процессуального права, а тому просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2016 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл судової справи, апеляційна скарга була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження на призначено до розгляду на 13.09.2016.

В судовому засіданні 13.09.2016 по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 06.10.2016.

Через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду Оболонським районним судом міста Києва цивільної справи № 756/2420/16-ц за позовом ТОВ «Геміні» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про встановлення юридичного факту та стягнення штрафу за розголошення комерційної таємниці.

Колегія суддів, розглянувши доводи даного клопотання, заслухавши думку представника позивача, який заперечив проти задоволення такого клопотання, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Як вбачається із поданих представником відповідача доказів до клопотання про зупинення провадження по справі, ним в рамках цивільної справи № 756/2420/16-ц заявлений позов до ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та стягнення штрафу, в той час як предметом спору по даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів, а представником відповідача не надано будь-якого належного обґрунтування, яким чином факти, встановлені при розгляді цивільного спору, матимуть вплив на оцінку доказів та встановлення фактів по даній справі.

Крім того, стосовно твердження апелянта, що у випадку задоволення позовних вимог по цивільній справі та встановлення факту розголошення нею комерційної таємниці це підтвердить правомірність прийнятого рішення про виключення позивачки зі складу товариства, а отже відсутність підстав для задоволення даного позову, заявленого в рамках господарського процесу, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів по справі № 910/28468/15 було також і порушення порядку повідомлення учасників товариства про проведення таких зборів, а не лише неправомірність виключення позивачки зі складу учасників товариства.

Також через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів до суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судові засідання 13.09.2016 та 06.10.2016 представники позивача та відповідача з`явились та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представники третіх осіб в судові засідання не з`явилися, про день та час розгляду скарги повідомлялись належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями та виписками з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта», а також з сайту почти Росії, стосовно повідомлення ОСОБА_7, наявними в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду спору суду не подавали.

Враховуючи, те що представники третіх осіб були належним чином повідомлені про дату та час розгляду апеляційної скарги, ними не було подано суду доказів неможливості явки в призначені судові засідання інших представників, вони не були позбавлений можливості, у випадку неявки в судове засідання та при наявності необхідності, подати письмові додаткові пояснення по суті спору чи подати відзив на апеляційну скаргу, те, що наявні матеріали справи достатні для прийняття повного, всебічного та обґрунтованого рішення, а неявка представників третіх осіб не перешкоджає вирішенню справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.

На підставі договору про продаж частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні» від 16.04.2009 № 1057 ОСОБА_4 набула право власності на частку у статутному капіталі у розмірі 4900 грн., що складає 35% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні».

08.10.2015 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Геміні», на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 5 від 08.10.2015, зокрема, про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ «Геміні» за систематичне невиконання своїх обов'язків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні».

09.10.2015 відповідні зміни були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві за № 10681050020000918.

Позивачка, звертаючись із позовом до суду, стверджує, що прийняте на загальних зборах учасників товариства рішення суперечить чинним нормам законодавства України в сфері охорони корпоративних прав, у зв`язку з чим має бути скасоване.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, мотивує свої заперечення тим, що прийняте рішення загальними зборами є законне та оформлене належним чином, а неявка позивача на вказані збори жодним чином не змогла би вплинути на рішення, прийняті на них, зокрема щодо виключення позивачки зі складу учасників товариства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 145 ЦК України, ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства є загальні збори його учасників. При цьому, вищий орган товариства - загальні збори є волеутворючим органом товариства, який наділений певними повноваженнями за приписами законодавства та умов статутних документів та вправі здійснювати свої цивільні права у межах, наданих йому актами цивільного законодавства.

Положеннями ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що до компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства та виключення учасника з товариства.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" встановлено імперативний припис щодо розміру відсотків, що складають кворум на засіданні зборів товариства - більше 60 %.

Ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Як вбачається з тексту статуту товариства (в редакції, що діяла станом на день проведення загальних зборів товариства) ним визначено, що про проведення загальних зборів учасники повідомляються усно чи письмово не менш ніж за 30 днів до скликання загальних зборів з зазначенням часу, місця проведення та порядку денного загальних зборів.

Відповідно до тексту протоколу № 5 загальних зборів учасників товариства від 08.10.2015, на зборах були присутні учасники товариства: ОСОБА_5, якому належить частка у розмірі 3220 грн., що складає 23,00% від загального розміру статутного капіталу товариства, та ОСОБА_7, якому належить частка у розмірі 5740 грн., що складає 41,00 % від загального розміру статутного капіталу товариства.

В той же час матеріали справи не містять доказів, а представником відповідача не спростовано доводи позивачки, що остання не була належним чином повідомлена про день та час проведення загальних зборів, а також про порядок денний таких зборів.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечував факт неповідомлення ОСОБА_4 про скликання та проведення 08.10.2015 загальних зборів товариства, а навпаки зауважив, що прибуття позивачки на загальні збори жодним чином не вплинуло б на прийняте рішення щодо виключення її зі складу учасників товариства.

Проте, колегія суддів не погоджується із такою позицією апелянта, з огляду на наступне.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13).

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин».

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Як вірно було встановолено місцевим судом та не спростовано належними та допустимими доказами представником відповідача в судах обох інстанції, позивачку не було в установленому чинним законодавством порядку повідомлено про час, місце та порядок денний проведення загальних зборів, які відбулися 08.10.2015, що порушило її права як учасника товариства, оскільки на даних загальних зборах були розглянуті питання, що безпосередньо впливають на корпоративні права позивачки.

Зауваження апелянта, що прибуття позивачки на дані загальні збори жодним би чином не вплинуло б на прийняте рішення з огляду на наявність кворуму на загальних зборах та одноголосність всіх її учасників при прийнятті зокрема рішення щодо виключення ОСОБА_4 зі складу товариства, а її кількість голосів не могло б змінити таке рішення, не приймається до уваги судом апеляційної інстанції, з огляду на те, що вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, та з урахуванням п.2.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", позивачеві не може бути відмовлено у задоволені вимог про визнання недійсним рішень загальних зборів лише з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування.

З урахуванням викладеного вище суд приходить висновку про порушення відповідачем вимог положень ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" під час скликання загальних зборів учасників Товариства, що відбулися 08.10.2015, а також прав та законних інтересів його учасника - ОСОБА_4

Вказане є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні», оформленого протоколом № 5 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні» від 08.10.2015 року, щодо виключення ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні», на підставі якого було зареєстровано зміни до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.10.2015 № 10681050020000918.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що позивачка, звертаючись із даним позовом до суду, також зазначала про порушення відповідачем норм чинного законодавства України при прийняті рішення про виключення її зі складу учасників товариства, з огляду на необґрунтованість прийняття такого рішення.

На вказане, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин».

Під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції загальних зборів учасників цих товариств, а не суду. Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства, а тому суд не має права брати на себе функції органів управління товариством; суд перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання ним позову про визнання такого рішення недійсним.

У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Як вбачається з тексту протоколу № 5 загальних зборів товариства, що відбулись 08.10.2015, з питання щодо виключення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства, на зборах було заслухано ОСОБА_5, який одночасно був і секретарем даних загальних зборів, який зазначив, що позивачка систематично не виконує свої обов`язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, чим порушує норми чинного законодавства України та положення статуту товариства.

В той же час вказаний протокол загальних зборів більше не містить жодної інформації, конкретних прикладів чи пояснень інших учасників загальних зборів, в чому саме полягає не виконання позивачкою своїх повноважень, які саме дії/бездіяльність ОСОБА_4 вказують на створення перешкод товариству для досягнення своїх цілей, визначених статутом товариства, як часто такі дії позивачкою вчинялись та яким чином підтверджується систематичність таких дій.

Також, вказаний протокол № 5 не містить даних про докази, що були надані учасникам товариства на загальних зборах для підтвердження вчинення позивачкою всіх вище зазначених порушень, що дають законні підстави для виключення її зі складу такого товариства.

Як зазначалось вище, позивачка не була належним чином повідомлена про день та час проведення загальних зборів, не була на них присутня, а отже не мала можливості висловити свою думку, щодо заявленого до порядку денного питання стосовно її виключення зі складу учасників товариства, та надати свої заперечення, та докази на спростування, у випадку наявності таких.

Зважаючи на все викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення загальних зборів ТОВ «Геміні» 08.10.2015 було прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, ЗУ «Про господарські товариства», та з порушенням корпоративних прав позивачки, як учасниці товариства, а тому місцевим судом правомірно було задоволено позовні вимоги та визнано рішення загальних зборів недійсним.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зауваження апелянта стосовно порушенням Господарським судом міста Києва процесуальних норм права, а саме розгляд спору за відсутності третьої особи - 2 (ОСОБА_7), який не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду спору, що є безумовною підставою для скасування рішення, не приймається до уваги колегією суддів, з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 20.01.2016 третю особу - 2 ОСОБА_7 було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, місцезнаходження якого визначено як - АДРЕСА_1.

Господарським судом міста Києва було направлено доручення про вручення документів, до Арбітражного суду міста Москва, до якого було додано ухвали суду від 09.11.2015, 04.12.2015, 15.01.2016, 20.01.2016, позовну заяву з додатками та підтвердження про вручення документів.

В матеріалах справи наявна ухвала Арбітражного суду міста Москва, відповідно до якого вбачається, що арбітражним судом було призначене судове засідання для виконання доручення Господарського суду міста Києва на 10.05.2016 та відповідний виклик направлено за адресою місця проживання ОСОБА_7.

Згідно із роздруківки офіційного сайту пошти Росії, повідомлення ОСОБА_7 про виклик до Арбітражного суду міста Москви було вручено 21.04.2016, проте, в судове засідання 10.05.2016 він не з`явився, що унеможливило Арбітражним судом міста Москви виконання доручення Господарського суду міста Києва.

Тобто із всього вище зазначеного, вбачається, що судом було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо належного та своєчасного повідомлення третьої особи - 2 про день та час розгляду спору в Господарському суду міста Києва, проте саме з підстав нез`явлення останнього до Арбітражного суду міста Москви для отримання судових документів, та не повідомлення про поважність причин неявки суд, доручення виконане не було.

Проте зазначене не означає про порушення місцевим судом норм процесуального права, та невжиття всіх необхідних заходів для повідомлення третьої особи про залучення його до участі у справі та про день та час розгляду спору, а отже не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги ОСОБА_4, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 у справі № 910/28468/15- без змін.

Матеріали справи № 910/28468/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов