Ухвала

від 12.10.2016 по справі 760/17405/16-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№1-кс/760/13837/16

(№760/17405/16-к)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12. 10. 2016 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва ОСОБА_3 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12016100090010753 від 15.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва ОСОБА_3 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12016100090010753 від 15.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Прокурор в поданому клопотанні просив слідчого суддю накласти арешт на житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , (ІПН НОМЕР_1 ) із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні №12016100090010753 від 15.09.2016 кінцевого рішення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що Cлідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження за №12016100090010753 від 15.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТОВ«Майстер-будЛТД», що розташовані за адресою: м. Київ, вул.В.Гетьмана, 1 на підставі документів з ознаками підробки, виконують роботи по реконструкції житлового комплексу та шахрайським шляхом отримують кошти від громадян України, які інвестують в незавершене будівництво.

Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, замовником будівництва, а саме: реконструкція приміщень житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 , являється ТОВ «Українські будівельно-монтажні системи» (код ЄДРПОУ 34729643), а генеральним підрядником ТОВ «Майстер-буд ЛТД»

(код ЄДРПОУ 39653789).

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що власником житлового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 12 888,21 кв. м., згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно являється ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 15.05.2011 року, Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві). Підстава виникнення права власності рішення Стахановського міського суду Луганської області виданого 22.02.2008 року за №2-2366/2008. Також з даної довідки встановлено, що вищезазначене нерухоме майно перебуває у іпотеці. Іпотекодержатель ОСОБА_5

(ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.07.2000 року). Підстава виникнення іпотеки договір іпотеки №2976 виданий 10.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №1457 виданий 25.05.2016 останньою.

Поряд з цим, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо житлового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 12 888,21 кв. м., земельна ділянка за вищезазначеною адресою до 07.07.2016 року була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 та перебувала у іпотеці ОСОБА_5 . Підстава виникнення права власності рішення органу місцевого самоврядування №Д-6575 виданий 23.10.2012 року Київською міською радою (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серія та номер НВ-8000148872014 виданий 26.12.2015 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)). Підстава виникнення іпотеки договір іпотеки №2976 виданий 10.09.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №1457 вид. 25.05.2016 року виданий останньою.

В ході досудового розслідування встановлено, що 29.03.2016 між громадянкою України ОСОБА_4 та ТОВ «Українські будівельно-монтажні системи» код ЄДРПОУ 34729643) укладено договір №29/03/16 про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника. Об`єкт будівництва - житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому 01.04.2016 між ТОВ «Українські будівельно-монтажні системи» (код ЄДРПОУ 34729643) та ТОВ «ПРОСПЕРИТИ» (код ЄДРПОУ 35147662) укладено договір №01/04 про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника. Об`єкт будівництва - житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

В рамках досудового розслідування отримано відповідь з Шевченківського районного відділу ДМС України в м. Києві, що паспорт на громадянина України серія НОМЕР_2 виданий 15.05.2011 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці Республіки Білорусь, ІПН НОМЕР_1 не видавався. Також із відповіді встановлено, що паспорт серії НОМЕР_2 по обліках Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві не значиться.

В ході допиту ОСОБА_7 , яка відповідно до свідоцтва про зміну імені від 03.10.2012 року змінила своє прізвище із ОСОБА_8 , остання пояснила, що паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві не отримувала. Також остання зазначила, що не зверталася до Стахановського міського суду Луганської області в Україні, ніколи не являлась власником будь-якого нерухомого майна, не зверталась та не уповноважувала звертатись від свого імені до Бюро технічної інвентаризації м. Києва, приватних нотаріусів ОСОБА_6 , ОСОБА_9 чи будь-яких інших державних органів з приводу житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 .

Прокурор зазначав, що у слідства є всі підстави вважати, що не застосування заборони користування, розпоряджання майном може призвести до перепродажу житлового комплексу та завдання матеріальної шкоди інвесторам, в зв`язку з чим просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зважаючи на викладене вище, з ураховуючи вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурором було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , (ІПН НОМЕР_1 ) із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні №12016100090010753 від 15.09.2016 року кінцевого рішення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1