Постанова

від 13.10.2016 по справі 157/696/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/696/16-п Провадження №33/773/337/16 Суддя в 1 інстанції: Гордійчук В. М. Категорія:ч. 2 ст. 85 КУпАП Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

з участю скаржника - ОСОБА_2,

представника ОСОБА_2 - адвоката Нагурного Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 серпня 2016 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1, не працюючий,

визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Камінь-Каширського районного суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 05 червня 2016 року в ранковий час, всупереч ст. 23 Закону України «Про тваринний світ», ст. 14 ч. ч. 1, 2, ст. 20 ч. 1 п. 1, 2, 3, 5, 6 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», в урочищі «Скилинь» Черченської сільської ради Камінь-Каширського району, що знаходиться на території мисливських угідь Камінь-Каширської районної організації УТМР Волинської області, проводив незаконне полювання з незареєстрованою мисливською зброєю марки ТОЗ 63 № НОМЕР_2, без відповідного дозволу, в заборонений час, при цьому незаконно добув одну особину козулі, чим грубо порушив правила полювання, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 85 ч. 2 КУпАП.

ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що у справі відсутні достатні та об'єктивні докази, які би підтверджували його винуватість у незаконному полюванні. Допитані як свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також не вказали на нього як на особу, яка незаконно полювала у мисливських угіддях. При його затриманні працівники УТМР та дільничний інспектор не здійснили огляду автомобіля яким він керував з метою виявлення слідів правопорушення, а пояснення поліцейського ОСОБА_6 про перешкоджання ним проведенню огляду автомобіля є неправдивими. Зазначає, що відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності його вини мають тлумачитись у його користь.

Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Заслухавши ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав, його представника адвоката Нагурного Є.П., який також апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи щодо ОСОБА_2 вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався та навів у постанові достатньо доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 85 КУпАП.

Так, допитаний у суді першої інстанції як свідок - старший єгер та голова Камінь-Каширської районної організації УТМР Волинської області ОСОБА_4, пояснив, що 05 червня 2016 року в ранковий час він спільно із єгерем ОСОБА_5 проводили рейд по виявленню фактів незаконного полювання. Знаходячись неподалік с. Черче почули постріли із рушниці і поїхали в тому напрямку. В лісовому масиві виявили автомобіль марки «Нива», номерний знак НОМЕР_1, водій якого побачивши їх став втікати. В салоні автомобіля було двоє осіб чоловічої статті. Під час руху даного автомобіля бачив, як з салону автомобіля, через передні пасажирські дверцята вискочив собака мисливської породи, а потім з салону цього автомобіля викинули мисливську рушницю та тушку кози. Коли наздогнали автомобіль, то в салоні автомобіля побачив хутро схоже на хутро дикої кози. Автомобілем «Нива» керував ОСОБА_2 Оскільки він заперечував свою причетність до незаконного полювання, то було викликано поліцію.

Аналогічні показання у суді першої інстанції дав очевидець події ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_7 в суді ствердив, що в складі оперативної групи він 05.06.2016 року виїжджав на місце події і оглядав тушку кози, біля якої знаходився собака мисливської породи, яка як встановлено належить ОСОБА_8 Там же було виявлено незареєстровану мисливську рушницю. В ході опитування ОСОБА_2 дав дозвіл на огляд належного йому автомобіля «Нива», але коли у багажнику автомобіля він виявили сліди хутра, схожого на хутро козулі, ОСОБА_2 заборонив проводити подальший огляд.

Врахувавши усі зазначені вище обставини у їх сукупності суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП і такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на досліджених у суді доказах і є правильними.

Посилання ОСОБА_2 у апеляційній скарзі про недоведеність його винуватості у порушенні правил полювання не заслуговують на увагу, оскільки в суді першої інстанції свідки та очевидці події ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ствердили, що після проведених пострілів вони зразу ж поїхали на місце події та виявили там автомобіль «Нива», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 Останній спочатку зупинив автомобіль, а потім став тікати. В ході переслідування даного автомобіля бачили, як з салону автомобіля спочатку вибіг собака мисливської породи, а потім викинули мисливську рушницю та тушку кози. Під'їхавши до автомобіля «Нива», яким керував ОСОБА_2, в салоні автомобіля виявили хутро дикої кози.

Та обставина, що на місці події працівниками поліції була виявлена мисливська рушниця та тушка дикої кози об'єктивно підтверджується і протоколом огляду місця події від 05.06.2016 року та приєднаними до матеріалів провадження фотографіями.

Про виявлення в салоні автомобіля «Нива», який належить ОСОБА_2 хутра, схожого на хутро дикої кози в судовому засіданні ствердив також свідок ОСОБА_7

Посилання апелянта, що показання даного свідка є неправдивими є необґрунтованими і ніякими доказами не підтверджуються.

Свідок ОСОБА_8, на якого посилається ОСОБА_2 у апеляційній скарзі, не був на місці вчинення правопорушення, а тому його показання жодним чином не спростовують тих доказів, на які послався суд першої інстанції у своїй постанові.

Сукупність зібраних у справі доказів повністю доводить винуватість ОСОБА_2 у правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 85 КУпАП України.

Суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 85 КУпАП України, а також у відповідності до ч. 1 ст. 40 цього Кодексу стягнув з ОСОБА_2 завдані збитки за незаконне полювання.

Постанова місцевого суду є законною і обґрунтованою і підстав для її скасування і закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 85 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н. Оксентюк