Рішення

від 26.09.2016 по справі 510/1434/16-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1434/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2016 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-при секретарі Фурсовой А.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Нагірненської сільради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.08.2016р.; копії довідок відділу Держгеокадастру у Ренійському районі про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 275236; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 117436; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 719015; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 2244100; копії актів встановлення меж земельних ділянок; копії витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель від 10.08.2016р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2, померлого 21.10.2013р.; копія технічного паспорту на житловий будинок № 88 по вул. Мира в с. Нагірне Ренійського району; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.08.2016р. із кадастровим планом земельної ділянки; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 11.03.2014р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 21.10.2013р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є сином нині померлого ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 належало:

житловий будинок з надвірними спорудами № 88 по вул. Мира в с. Нагірне Ренійського району;

земельні ділянки загальною площею 3,09 га, розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯА № 275236 від 10.11.2005р. про право власності на земельну ділянку;

земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована по вул. Леніна № 88 в с. Нагірне Ренійського району, виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту серії ЯИ № 117436 про право власності на земельну ділянку;

земельна ділянка площею 0,1056 га, розташована по вул. Леніна № 88 в с. Нагірне Ренійського району, виділена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯЖ № 719015 про право власності на земельну ділянку;

земельна ділянка площею 0,7499 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯМ № 224410 про право власності на земельну ділянку.

На випадок смерті ОСОБА_2 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, 21.10.2013 р. - помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач (як спадкоємець за законом) звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів (відсутності витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) на вищевказані земельні ділянки та житловий будинок, про що нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок та земельні ділянки як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлого батька ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Він у передбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_2 не було отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у зв'язку із чим в даний час позивач вимушений звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки та житловий будинок з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

житловий будинок з надвірними спорудами № 88 по вул. Мира в с. Нагірне Ренійського району;

земельні ділянки загальною площею 3,09 га (площею 0,34 га, 0,16 га та 2,59 га із кадастровими номерами 5124182400:01:0040337, 5124182400:01:002:0080, 5124182400:01:0030612), розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯА № 275236 від 10.11.2005р. про право власності на земельну ділянку;

земельна ділянка площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0085, розташована по вул. Леніна № 88 в с. Нагірне Ренійського району, виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту серії ЯИ № 117436 про право власності на земельну ділянку;

земельна ділянка площею 0,1056 га, із кадастровим номером 5124182400:02:001:0071, розташована по вул. Леніна № 88 в с. Нагірне Ренійського району, виділена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯЖ № 719015 про право власності на земельну ділянку;

земельна ділянка площею 0,7499 га із кадастровим номером 5124182400:01:001:0249, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯМ № 224410 про право власності на земельну ділянку.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В.І. Дудник