Ухвала

від 12.07.2016 по справі 757/15259/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15259/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Груп 2015» ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

директор ТОВ «Стандарт Груп 2015» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016 у справі № 757/6989/16-к за клопотанням слідчого СГ ГСУ Національної поліції України ОСОБА_4 , серед інших суб`єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Стандарт Груп 2015» (код ЄДРПОУ 40043275) № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478).

Однак, як зазначено в клопотанні, матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність ТОВ «Стандарт Груп 2015» (ЄДРПОУ 40043275) до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин, вказані товариства здійснюють реальну господарську діяльність, жодній посадовій особі товариства про підозру не оголошено, грошові кошти на вищевказаному рахунку речовими доказами в кримінальному провадженні не визнано. За таких обставин стверджувати про те, що грошові кошти, які перебувають на рахунку вищевказаного товариства відповідають визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України критеріям не надається можливим. Натомість внаслідок накладення арешту підприємство позбавлено можливості сплачувати обов`язкові соціальні платежі, розраховуватися з контрагентами, виплачувати заробітну плату. Зазначене в своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Будучи належним чином повідомленими про розгляд скарги, учасники судового провадження в судове засідання не з`явилися.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч.1 ст. 26 КПК України).

Враховуючи вищевказані положення кримінального процесуального законодавства, а також принцип змагальності сторін, слідчий суддя, з метою недопущення порушення прав заявника на справедливий судовий розгляд його клопотання протягом розумного строку, визнав за можливе розгляд справи у відсутність учасників судового провадження.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016000000000025 від 27.01.2016, за фактом створення та придбання на території м. Києва ряду підприємств з ознаками фіктивності та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом з використанням підроблених документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016 у справі № 757/6989/16-к за клопотанням слідчого СГ ГСУ Національної поліції України ОСОБА_4 , серед інших суб`єктів господарської діяльності, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Стандарт Груп 2015» (код ЄДРПОУ 40043275) № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «Стандарт Груп 2015» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунку вищевказаного товариства можуть бути предметом злочину та відповідають критеріям визначеним ст. 98, ч. 2 ст. 167 КК України, а також з метою забезпечення застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, жодній посадовій особі ТОВ «Стандарт Груп 2015» про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що грошові кошти на рахунках вказаних товариств є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.

Згідно доводів заявника, які у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не спростовані, вищевказаний СГД є реально діючим суб`єктом економічної діяльності, його установчі документи, виписки з ЄДРПОУ та витяги з реєстру платників ПДВ є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані, недійсними не визнані.

Надані заявником матеріали на обґрунтування доводів про скасування арешту спростовують припущення органу досудового розслідування про фіктівність діяльності вищевказаного СГД та, що у осіб, які стоять за його створенням, був відсутній намір здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав вважати, що службові особи вказаного СГД причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.

Більше того, і зазначене є визначальним при вирішенні даного клопотання, відомості про вчинення службовими особами ТОВ «Стандарт Груп 2015» злочинів, передбачених ст.ст. 205, 209, 358 КК України, до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань на час накладення арешту внесені не були, відповідно, досудове розслідування відносно службових осіб вказаного товариства не здійснювалося.

Сам по собі факт проведення досудового розслідування за фактом створення ряду фіктивних підприємств та легалізації доходів не може вказувати однозначно на причетність до вчинення кримінальних правопорушень вищевказаних СГД.

Відтак, для ініціювання питання про накладення арешту на грошові кошти вищевказаного товариства орган досудового розслідування мав би спочатку відкрити кримінальне провадження за фактом можливої його злочинної діяльності, чого на час накладення арешту зроблено не було.

У зв`язку з накладеним арештом вищевказане товариство позбавлено можливості здійснювати щоденну фінансово-господарську діяльність, а тому, наслідки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт є негативними для інших осіб.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Стандарт Груп 2015» належним майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, та не вбачає підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Груп 2015» ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016 на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Стандарт Груп 2015» (код ЄДРПОУ 40043275) № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478) - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1