Рішення

від 10.10.2016 по справі 131/1434/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1434/16-ц Провадження № 22-ц/772/3049/2016Головуючий в суді першої інстанції Димбіцький Ю. В. Категорія 39 Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Сала Т.Б., Якименко М.М.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Кантелинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В с т а н о в и л а :

В серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Іллінецького районного суду Вінницької області з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її тітка ОСОБА_4, яка на день смерті мала у власності земельну ділянку (пай) площею 3,7826 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Кантелинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданим на підставі розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області №59 від 04 березня 2002 року.

За життя ОСОБА_4 заповіту не залишила. Єдиним спадкоємцем після її смерті є позивачка, як спадкоємиця п`ятої черги за законом, оскільки її батько ОСОБА_5, який був рідним братом ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ще одна тітка ОСОБА_3 - ОСОБА_6, яка на день смерті мала у власності земельну ділянку (пай) площею 3,16 га, розташовану на території Кантелинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданим на підставі розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області №59 від 04 березня 2002 року; земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером НОМЕР_2, розташовану по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і земельну ділянку площею 0,3070 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

За життя ОСОБА_6 заповіту теж не залишила. Позивачка є єдиним спадкоємцем п`ятої черги за законом, оскільки її батько ОСОБА_5, який був рідним братом ОСОБА_6, помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Інші спадкоємці відсутні.

Іллінецька державна нотаріальна контора відмовила позивачці у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона пропустила, встановлений законом шестимісячний строк для подачі такої заяви. При цьому ОСОБА_3 вважає, що строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважної причини, так як про існування згаданого спадкового майна дізналася лише в грудні 2015 року.

Крім того, втрачено оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки (паї).

Виходячи з викладеного, вона просила суд встановити юридичний факт, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, є її рідними тітками та визнати за нею право власності на їхнє вищевказане спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 15.08.2016 року позов задоволено. Вирішено: встановити юридичний факт, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідною тіткою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити юридичний факт, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, є рідною тіткою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку (пай) площею 3,7826 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Кантелинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданим на підставі розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області №59 від 04 березня 2002 року, в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати за ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку (пай) площею 3,16 га, розташовану на території Кантелинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданим на підставі розпорядження Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області №59 від 04 березня 2002 року, земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташовану по АДРЕСА_1, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,3070 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану по АДРЕСА_1, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_2, як особа, інтереси якої порушуються вказаним рішенням суду, оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку, як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, Кантелинська сільська рада Іллінецького району розпорядилася спірною землею та надала його покійному батькові - ОСОБА_7 у користування по АДРЕСА_1, а після смерті батька земельною ділянкою користується апелянт. Просить суд рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,2500 га., НОМЕР_2, розташовану по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, а також на земельну ділянку площею 0,3070 га, кадастровий номер № НОМЕР_3, розташовану по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було дотримано зазначених правових вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Як видно зі змісту позовної заяви, першою вимогою позивачки є встановлення фактів, що мають юридичне значення., а саме - факту родинних відносин між нею та покійними ОСОБА_4 і ОСОБА_6 Зазначені правовідносини регулюються нормами Конституції України; Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод ( надалі Конвенція ); процесуальними нормами глави 6 четвертого розділу ЦПК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення та Постановою Пленуму Верховного Суду України N14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі .

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції містить вимогу щодо обґрунтування кожного доводу сторін по суті позову.

Стаття 8 Конституції України говорить про принцип верховенства права в українському судочинстві. А згідно її статті 129, основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; та свобода сторін в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині 1 другого пункту Постанови Пленуму Верховного Суду України N14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі .

Проте, оскаржуване рішення суду не відповідає цим правовим вимогам.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України, у заяві (позовній заяві) повинно бути зазначено: з якою метою необхідно встановити факт; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт та докази, які його підтверджують. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У позовній заяві ОСОБА_3 відсутні всі вищевказані вимоги ст.258 ЦПК України.

Більше того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази родинних відносин позивачки з покійними ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Ст. 259 ч.1 ЦПК України говорить, що у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, мету встановлення факту та докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Натомість, як видно з рішення суду, у ньому не зазначена, ні мета встановлення фактів, ні жоден доказ, на підставі якого суд встановив факт родинних відносин позивачки з покійними ОСОБА_4 і ОСОБА_6 Навпаки, у ньому вказано, що у позивачки відсутні документи, які б підтверджували факт зазначених родинних відносин ( а/с 18).

Відповідно до ч.3 ст. 235 ЦПК України, позовні вимоги ОСОБА_3 щодо встановлення фактів родинних відносин, як уже зазначалося, регулюються нормами глави 6 четвертого розділу ЦПК України, тобто, вони розглядаються з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, але з урахуванням особливостей, встановлених четвертим розділом ЦПК України.

Ст.60 ч.1 ЦПК України говорить про обов`язок доказування стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Стаття 61 ЦПК України визначає підстави звільнення від доказування обставин, на які посилається сторона, зокрема, обставини, визнані сторонами у справі, не підлягають доказуванню.

Проте, як видно з листа відповідача у даній справі - Кантелинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області до Іллінецького районного суду за №420 від 12.08.2016 року на а/с15, у ньому вказано, що відповідач просить суд розглянути спір на розсуд суду, а не що він визнає позовні вимоги повністю та просить їх задовольнити, як це безпідставно вказано у рішенні суду на а/с18.

Лист відповідача про визнання позову в матеріалах справи відсутній, судове засідання відбулося без участі сторін, про що свідчить довідка суду від 15.08.2016 року на а/с17. Отже, суд прийняв визнання відповідачем позову без наявності такої відмови в супереч ст. 174 ЦПК України, що є грубим порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, суд дійшов до неправильного, безпідставного висновку про доведеність позовних вимог позивачем та задоволення позову.

З огляду на відсутність доказів щодо факту родинних відносин позивачки з покійними ОСОБА_4 і ОСОБА_6, у задоволенні позовних вимог про встановлення цих юридичних фактів слід відмовити.

А оскільки відповідно до довідок Кантелинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області за №69 та № 70 від 10.02.2016 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а/с7, 12), то в силу ст. 525 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час смерті зазначених осіб, відкрилася спадщина на їхнє майно.

І за нормами ЦК УРСР 1963 року, і за нормами ЦК України 2004 року, спадкування можливе або за заповітом, або за законом.

Як уже вказано, заповіти померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ім`я позивачки відсутні, а їхні родинні відносини, які б давали право на спадкування за законом, не доведені, тому і інша частина позовних вимог задоволена судом всупереч нормам матеріального права та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

При цьому, суд не досліджував обставин щодо переходу спадщини покійних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до держави, який передбачався ст. 555 ЦК УРСР 1963 року; не досліджував державних актів на земельні ділянки, право власності на які визнане за позивачкою, чи будь-які інші правовстановлюючі документи на них, всупереч нормі ч.3 ст.212 ЦПК України.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з грубим порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, за недоведеності обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи, тому в силу ст. 309 ЦПК України його необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 серпня 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Кантелинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області про встановлення актів, що мають юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж моменту протягом 20 днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук