Ухвала

від 12.10.2016 по справі 212/9471/2011

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 212/9471/2011

Провадження № 4-с/127/193/16

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Гуменюка К.П.,

секретаря Демидюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1, на дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2, з участю заінтересованої особи ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 (далі - державний виконавець), за участю заінтересованої особи ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у державного виконавця перебуває виконавчий лист № 212/9471/2011, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 20 грудня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 80 600 грн. (ВП № 35813031). Під час проведення виконавчих дій державний виконавець актом опису і арешту майна наклав арешт на належну ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності земельну ділянку площею 1,8 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області за межами населеного пункту (кадастровий номер 0523085400:01:001:0685, призначення для ведення особистого селянського господарства) з метою реалізації на прилюдних торгах. Початкова вартість вказаної земельної ділянки, відповідно до висновку про її вартість, становила 56 759 грн. В зв'язку з тим, що торги не відбулися 11 грудня 2013 року державний виконавець зробив письмову пропозицію стягувачу, щодо передачі останньому вказаної нереалізованої на прилюдних торгах земельної ділянки за ціною, що дорівнювала її початковій вартості. Стягувач прийняв вказану пропозицію і 23 грудня 2013 року державний виконавець виніс постанову про передачу зазначеної земельної ділянки стягувачу, яку актом від 23 грудня 2013 року було передано стягувачу. Про існування постанови Державного виконавця про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 23 грудня 2013 року та про саму передачу останньому зазначеної вище земельної ділянки заявник дізналась 10 березня 2016 року, коли ознайомлювалась з матеріалами ВП № 35813031. Крім того, на момент приватизації вказаної земельної ділянки ? цього нерухомого майна належить чоловіку заявника - ОСОБА_4, а тому діями державного виконавця були порушені особисті майнові права і чоловіка заявника - ОСОБА_4

З підстав зазначених вище, скаржник звернулась до суду із даною скаргою, у якій просила суд визнати дії державного виконавця, які виявились у винесені постанови про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 23 грудня 2013 року та передачу ? частини земельної ділянки, площею 1,8 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області за межами населеного пункту, ОСОБА_3, незаконними та скасувати постанову про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 23 грудня 2013 року у виконавчому проваджені № 35813031.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 вимоги скарги підтримала, просила суд її задовольнити, з підстав зазначених в скарзі.

Державний виконавець Ясінський К.П. в судовому засіданні вимоги скарги не визнав, просив суд у її задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 23 грудня 2013 року у виконавчому провадженні № 35813031 при примусовому виконанні виконавчого листа № 212/9471/2012, виданого 20 грудня 2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області, державним виконавцем винесено постанову про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, у відповідності до якої стягувачу - ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу передано земельну ділянку, площею 1,8 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області за межами населеного пункту, що належить боржнику - ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 418611 від 31 травня 2012 року (а.с. 11).

Відповідно до частини 1 статті 73 СК України, за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Суд звертає увагу на те, що приписами вказаної норми передбачено, що стягнення може бути накладено лише на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Право власності на земельну ділянку, яка була передана стягувачу в рахунок погашення боргу, зареєстровано за боржником ОСОБА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_1 31 травня 2012 року. Відомості про те, що дана ділянка перебуває у власності кількох осіб (спільна частково власність) державний акт не містить (а.с. 7)

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують ту обставину, що земельна ділянка, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а також докази про те, що дана земельна ділянка за рішенням суду чи за будь-яким іншим правочином була предметом поділу з визначенням часток кожного з співвласників та виділенням в натурі відповідно до розміру частки кожного. Такі відомості були відсутні в матеріалах виконавчого провадження станом на день винесення оскаржуваної постанови і не встановлені судом під час розгляду справи.

Таким чином, обставина справи про те, що земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, у зв'язку із чим ? частки даної земельної ділянки належить чоловіку скаржника - ОСОБА_4, перед судом не доведена.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день винесення державним виконавцем постанови від 23 грудня 2013 року), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Державний виконавець у своїх запереченнях, як на спростування доводів скарги про належне надсилання боржнику оскаржуваної постанови послався на витяг з реєстру відправленої кореспонденції (а.с. 52-53). Однак, даний витяг не містить жодних підписів посадових осіб або інших відміток, які могли підтвердити відповідність оригіналу. Щодо надання в судове засідання оригіналу журналу вихідної кореспонденції відділу ДВС, державний виконавець суду повідомив про те, що наданий час це не можливо, оскільки такий журнал було знищено, так як строк його зберігання становить 1 рік. Інших доказів про направлення оскаржуваної постанови на адресу боржника, державним виконавцем надано не було і не містяться в матеріалах виконавчого провадження, а тому, суд дійшов висновку щодо неправомірності дій державного виконавця при направленні оскаржуваної постанови.

Згідно зі ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд може визнати оскаржувані рішення, дію чи бездіяльність неправомірними і зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати доводи скарги обґрунтованими в частині щодо не направлення постанови державного виконавця від 23 грудня 2013 року у порядку, який визначений статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження», в іншій частині - необґрунтованими та відмовити у її задоволенні, оскільки судом не встановлена неправомірність дій державного виконавця щодо винесення ним постанови про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 23 грудня 2013 року.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 209-210, 386-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

у х в а л и в :

Скаргу задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо не направлення постанови про передачу нереалізованого майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 23 грудня 2013 року у виконавчому провадженні № 35813031 при примусовому виконанні виконавчого листа № 212/9471/2012, виданого 20 грудня 2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області, протиправними.

В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_6