Постанова

від 12.10.2016 по справі 805/2623/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р. Справа №805/2623/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 17-55

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання - Маковецькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області

до Підприємства "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка"

про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Підприємства "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка" суму капіталізованих платежів в розмірі 376 778,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем отримано повідомлення про початок процедури ліквідації юридичної особи підприємства відповідача. Зазначено, що сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим ОСОБА_1, який отримав втрату працездатності під час виконання трудових обов'язків у Підприємстві "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка" становить 376 778,14 грн. Оскільки в добровільному порядку капіталізація таких коштів відповідачем не проведена, позивач звернувся до суду щодо їх стягнення (а.с. 3-6).

Представник позивача до суду не з'явився, 4 жовтня 2016 року судом отримано клопотання про відсутність його заперечень проти розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с. 35).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання підприємство повідомлялось судом належним чином. Причини неявки представника до суду не повідомлені.

5 жовтня 2016 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, обґрунтовані відсутністю коштів для сплати вимог позивача не має коштів, немає основних засобів, транспортних засобів, банківські рахунки закриті, підприємство не провадить господарську діяльність з 2009 року, у підприємстві не працюють працівники (а.с. 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за можливе провести судове засідання без здійснення фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Підприємство "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка" зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 30506629, місцезнаходження: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок 5, перебуває в стані припинення, що вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Як вбачається з Акту № 1 від 1 липня 2004 року про нещасний випадок на виробництві, під час виконання трудових обов'язків працівник відповідача ОСОБА_1 отримав каліцтво (а.с. 11-14).

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області від 12 серпня 2013 року № 0550/2272/2272/11 ОСОБА_1, що перебуває на обліку позивача з 11 серпня 2004 року як потерпілий та має зареєстрований випадок трудового каліцтва, призначено продовжити щомісячні страхові виплати у зв'язку із отриманим трудовим каліцтвом безстроково (а.с. 9) на підставі висновків МСЕК, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 10).

Як вбачається відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач перебуває в стані припинення з 22 січня 2016 року.

Під час розгляду справи встановлено, що у зв'язку з припиненням юридичної особи відповідача було розпочато ліквідаційну процедуру та призначено ліквідаційну комісію.

23 лютого 2016 року позивачем було сформовано заяву на адресу ліквідаційної комісії відповідача щодо задоволення грошових вимог Фонду стосовно сплати підприємством капіталізованих платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства відповідача перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, у сумі 376 778,14 грн (розрахунок суми капіталізованих платежів (а.с. 7, 8, зв. бік а.с. 9) був доданий до заяви) (а.с. 15-16).

30 березня 2016 року головою ліквідаційної комісії відповідача ОСОБА_2 надано позивачу відповідь № 1, у якій вимоги Фонду визнані, але у зв'язку із відсутністю у підприємства коштів, банківських рахунків, основних засобів, транспортних засобів, задовольнити вимоги та сплатити зазначену у них суму не має фінансової можливості (а.с. 17).

26 липня 2016 року листом № 2 головою ліквідаційної комісії відповідача ОСОБА_2 повідомлено позивача, що враховуючи відсутність звернення останнього до адміністративного суду та, відповідно, відсутність судового рішення, це унеможливлює звернення ліквідаційної комісії відповідача до господарського суду (а.с. 18).

Як зазначено, також, у даному листі (а.с. 18), з телефонної розмови з юристом фонду голова ліквідаційної комісії відповідача дізналась, що оскільки вимоги визнані, Фонд не вважає за необхідне звертатись до суду, а голова ліквідаційної комісії відповідача має самостійно звертатись до господарського суду для вирішення спору про банкрутство.

Листом № 3 від 26 липня 2016 року голова ліквідаційної комісії відповідача повідомила позивача про незгоду із висунутими вимогами, мотивовану тим, що підприємство не має коштів, немає основних засобів, транспортних засобів, банківські рахунки закриті, підприємство не провадить господарську діяльність з 2009 року (а.с. 19). Зазначена відмова отримана позивачем 29 липня 2016 року, що підтверджується вхідним штампом на відповідному листі (а.с. 18, 19).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 17 цього Закону строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заборгованість з капіталізованих платежів, що мають надійти до Фонду у випадках ліквідації страхувальників, є одним з видів заборгованості перед Фондом, а отже, позовна давність у даних правовідносинах не застосовується.

У той же час, відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Отримавши 29 липня 2016 року відмову голови ліквідаційної комісії відповідача у визнанні його вимог та не отримавши від відповідача добровільної сплати капіталізованих платежів позивач 10 серпня 2016 року, в межах визначеного ст. 112 Цивільного кодексу України місячного строку звернувся до суду із даним позовом (а.с. 24).

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до преамбули Закону № 1105-XIV зазначений Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.

Як вже зазначалось судом, джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець передбачає необхідність проведення страхувальником капіталізації страхових виплат із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами в наслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю» (далі - Порядок № 765).

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Як зазначено у пояснення відповідача (а.с. 37), банкрутом він не є, запис про порушення справи про банкрутство щодо Підприємства "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відсутня.

Суд не приймає доводів відповідача щодо відмови у позові з підстав відсутності процедури банкрутства стосовно Підприємства "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка", враховуючи наступне.

Відповідно до Закону № 1105-XIV одними з основних принципів страхування від нещасного випадку є своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком та обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю.

В силу вимог п. 8 ч. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 8 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування

Відповідно до п. 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закон № 2464-VI, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на …загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Як вже наголошувалось судом за приписами п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку.

У відповідності до ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно ч. 3 ст. 110 цього Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 ст. 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові цього суду від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 3 Порядку № 765 капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації.

Згідно п. 4 цього Порядку до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається

заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

Заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації, підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів та постановами позивача про призначення страхових виплат у зв'язку із отриманим трудовим каліцтвом працівникам відповідача (а.с. 7-8, зв. бік а.с. 9) та іншими матеріалами справи (а.с. 9-14).

Відповідачем заперечень щодо розрахованої позивачем суми суду не надано.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів у розмірі 376 778,14 грн є правомірними та обґрунтованими.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області до Підприємства "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка" про стягнення коштів в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 2, 7-11, 69-72, 86, 94, 154, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області до Підприємства "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка" про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Підприємства "Маріупольський інтернаціональний клуб моряків "УЮТ" Благодійного фонду "Будинок моряка" (код ЄДРПОУ 30506629) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області (код ЄДРПОУ 25968665) суму капіталізованих платежів в розмірі 376 778 (триста сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 14 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 17 жовтня 2016 року.

Суддя Волгіна Н.П.