Постанова

від 13.10.2016 по справі 816/1408/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1408/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Об'єднання "Автолегпром" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2016 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Об'єднання "Автолегпром" (надалі по тексту - ПП "Об'єднання "Автолегпром", відповідач) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу зі сплати ПДВ у розмірі 264148,26 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача виникла податкова заборгованість у розмірі 264148,26 грн, яка на день звернення до суду ПП "Об'єднання "Автолегпром" не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано, які не призвели до його сплати, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 30/.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився. Ухвали та повістка суду, направлені відповідачу на адресу: вул. І. Приходька, 89, м. Кременчук, 39631, повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові /а.с. 26-29/.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як визначено абзацом 2 частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, cудове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зважаючи, що доставка ухвал та повістки суду на адресу відповідача, підтверджується підписом листоноші та виходячи з викладеного, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, а також, беручи до уваги відсутність потреби у допиті свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 03 жовтня 2016 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ПП "Об'єднання "Автолегпром" зареєстроване як юридична особа 26 червня 1993 року, ідентифікаційний код 13966595, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 9/.

Згідно розрахунку суми боргу за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 516540,94 грн, в тому числі: по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 252392,68 грн; по податку на додану вартість у розмірі 264148,26 грн /а.с. 10/.

Сума податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 264148,26 грн підтверджена постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі № 816/3047/15 /а.с. 19-20/.

21 квітня 2016 року позивачем прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу № 2351/10/16-03-17 /а.с. 16/.

Відповідно до Акту опису майна від 21 квітня 2016 року № 49 проведений опис майна відповідача /а.с. 17/.

Кременчуцька ОДПІ у відповідності до вимог пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України зареєструвала податкову заставу, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05 травня 2016 року № 49528841 /а.с. 18/.

На виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі № 816/3047/15, позивачем направлялися до установ банків, де обслуговується відповідач, інкасовані доручення, які поверталися без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на його розрахунковому рахунку для погашення податкового боргу /а.с. 13-15/.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5. статті 89 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 цього ж Кодексу передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі № 816/3047/15 з ПП "Об'єднання "Автолегпром" стягнуто податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 246148,26 грн /а.с. 19-20/.

Матеріали справи містять копії інкасових доручень (розпоряджень) направлених податковим органом до банківських установ про стягнення із рахунків відповідача сум заборгованості за судовими рішеннями, але повернутих банківськими установами без виконання /а.с.13-15/.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивачем здійснені заходи щодо стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу. Тобто, Кременчуцькою ОДПІ належним чином здійснені усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відтак, позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків - підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Об'єднання "Автолегпром" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства "Об'єднання "Автолегпром" (код ЄДРПОУ 13966595) у розмірі 264148,26 грн (двісті шістдесят чотири тисячі сто сорок вісім гривень 26 копійок) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко