Постанова

від 12.10.2016 по справі 823/1320/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року справа № 823/1320/16

15 год. 40хв.                                                                                                     м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю секретаря судового засідання Попельнухи Ю.І., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю “Колос-Т” про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

19.09.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ “Колос-Т” (далі-відповідач), податкового боргу в сумі 339318,86грн., з яких: податок на додану вартість (далі – ПДВ) – 270003,00грн., податок на прибуток – 133,91грн., ПДВ с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами – 69181,95грн.

Розгляд справи ухвалою суду призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказану суму узгоджених зобов'язань. Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач отримав вищезгадану ухвалу особисто 27.09.2016, однак ні заперечень на позов, ні заяв про визнання позову не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з розглядом справи у порядку скороченого провадження.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 01.07.2008 (код ЄДРПОУ 35579120).

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання згідно з такими документами:

уточнюючим розрахунком з ПДВ від 17.05.2016 №9078875740 у сумі 1488,00грн.;

уточнюючим розрахунком з ПДВ від 13.07.2016 №9119040438 у сумі 296550,00грн.;

розрахунком сум податку на додану вартість з операцій з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету, від 30.03.2016 №9039785056 у сумі 53,00грн.;

розрахунком сум податку на додану вартість з операцій з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету, від 19.04.2016 №9059993933 у сумі 11495,00грн.;

розрахунком сум податку на додану вартість з операцій з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету, від 01.03.2016 №9078875725 у сумі 61079,00грн.

П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними деклараціями, є податковим боргом відповідача.

Суд встановив, що на підставі акту камеральної перевірки від 26.04.2016 №231/23-13/1510/35579120 позивач прийняв ППР від 26.04.2016 №0001161510, яким застосував до відповідача штраф у сумі 170,00грн. за неподання декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Суд звернув увагу, що вищевказане ППР 04.05.2016 направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Однак не вручене та повернулась відправнику 07.06.2016 за закінченням терміну зберігання, що підтверджується даними копій рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма №119) та довідки про причини його повернення (форма №20) (а.с.16 на звороті).

Абз.3 п.58.3. ст.58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П.56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки докази оскарження у встановлений ПК України строк вищевказаного ППР відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначеного ним грошового зобов'язання.

Суд встановив, що станом на час узгодження вищевказаних зобов'язань за відповідачем рахувалась переплата з ПДВ у сумі 1035,00грн., з податку на прибуток -36,09грн. Крім того, платником самостійно сплачено 3445,05грн. – ПДВ с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами.

Отже, заборгованість відповідача станом на час розгляду справи згідно з підставами позову становить 339318,86грн., з яких: ПДВ – 270003,00грн., податок на прибуток – 133,91грн., ПДВ с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами – 69181,95грн., - що відображено в даних зворотного боку облікових карток відповідача.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 06.06.2016 №948-10 на суму 69634,95грн., яка у подальшому отримана відповідачем 08.06.2016, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.30 на звороті). Однак в установленому законом порядку відповідач її не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікових карток відповідача.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікових карток суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався, а недоїмка збільшувалась. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

Пунктом 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено підп.20.1.34 п.20.1. ст.20 ПК України.

Тому суд вважає доведеним право заявника на примусове стягнення з банківських рахунків відповідача вищевказаного податкового боргу.

Оскільки відповідно до підп.9.1.1. та 9.1.3. п.9.1. ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість належать до загальнодержавних податків, суд дійшов висновку стягнути вищевказаний податковий борг до Державного бюджету України.

Суд також взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 КАС України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підставі для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання цього позову.

Керуючись ст.ст. 159 – 163, 183-2, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю “Колос-Т” (19700, Черкаська обл., м.Золотоноша, вул.Урицького, буд.12; код ЄДРПОУ 35579120), на користь Державного бюджету України через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Шевченка, буд.153; код ЄДРПОУ 39494512) податковий борг на загальну суму 339318,86грн. (триста тридцять дев'ять тисяч триста вісімнадцять гривень 86 коп.), з яких: податок на додану вартість – 270003,00грн. (двісті сімдесят тисяч три гривні 00 коп.), податок на прибуток – 133,91грн. (сто тридцять три гривні 91коп.), податок на додану вартість сільськогосподарських підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами – 69181,95грн. (шістдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят одна гривня 95коп.).

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту її отримання. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич