Ухвала

від 11.10.2016 по справі 908/1073/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 жовтня 2016 року Справа № 908/1073/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Ткаченко Н.Г., Катеринчук Л.Й.,

розглянувши матеріали

касаційної скарги Державної податкової інспекції у Кіровському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної

служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2016

та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.07.2016

у справі № 908/1073/16 господарського суду Запорізької області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Требл Компані"

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 у справі №908/1073/16 відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору та повернуто без розгляду заяву ДПІ, про визнання грошових вимог у розмірі - 4420,00 грн. до боржника ТОВ "Требл Компані".

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2016 відмовлено ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 у справі №908/1073/16 - повернуто ДПІ.

До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2016 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.07.2016, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Згідно з п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Однак, до касаційної скарги ДПІ не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування ДПІ як державного органу, що позбавило можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши доводи заявника, що наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із касаційної скарги, її вимоги полягають у одночасному скасуванні ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2016 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.07.2016.

Виходячи зі змісту ст.ст. 107, 111 13 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після перегляду їх в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, ухвали місцевого господарського суду підлягають касаційному оскарженню тільки після перегляду цієї ухвали в апеляційному порядку та прийняття відповідної постанови. Відсутність же здійснення апеляційного перегляду виключає, відповідно до вимог ст. 107 ГПК України, оскарження такої ухвали суду першої інстанції в касаційному порядку.

Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, передбачені нормами ст. 111 9 ГПК України, одночасне касаційне оскарження (згідно однієї касаційної скарги) ухвали суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції по суті не допускається.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2016 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.07.2016, не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. ст. 86, 107, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2016 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 у справі №908/1073/16 повернути без розгляду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Ткаченко Н.Г.

Катеринчук Л.Й.