Рішення

від 10.10.2016 по справі 904/6696/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.16р. Справа № 904/6696/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТРЕН", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення 38 355,83 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Прокопенко В.М. - адвокат (посв. № 2118 від 16.01.2012)

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (дов. б/№ від 01.09.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТРЕН" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 35355,83 грн., з яких: 22382,97 грн. основного боргу, 1560 грн. штрафних санкцій у розмірі 50% від вартості місячної орендної плати, 11 412,86 грн. пені. Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди приміщення №17/14 від 02.08.2014, в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2016 порушено провадження та призначено розгляд справи на 05.09.2016.

Листом № 904/6696/16/44827/16 від 05.09.2016 повідомлено сторін, що у зв'язку з перебуванням судді Золотарьової Я.С. у відпустці, судове засідання 05.09.2016 не відбудеться, про час та місце наступного судового засідання буде повідомлено ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2016 справу призначено до розгляду в засіданні на 26.09.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2016 розгляд справи відкладено на 10.10.2016.

10.10.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, подав через канцелярію суду заяву, якою просив долучити до матеріалів справи виписки по рахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому вказував на те, що позивачем було помилково нараховано пеню без урахування положень п. 6 ст. 232 ГК України, а також за подвійною обліковою ставкою НБУ всупереч п. 3.6. договору. Крім того, відповідачем було подано заяву про застосування до вимог про стягнення пені строку позовної давності.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТРЕН" (орендодавець-позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар-відповідач) укладено договір оренди приміщення №17/14, предметом якого є здача приміщень в оренду та надання послуг по комплексному обслуговуванню об'єкта оренди.(а.с.12-13).

Адреса будинку, в якому знаходиться приміщення що орендується: м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 28Н. Загальна площа приміщення, що орендується: 48,0 кв.м. Об'єкт оренди буде використовуватись для розміщення офісу (п.1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, щомісячна орендна плата по цьому договору визначена в сумі 3120,00 грн. в т.ч. ПДВ. Вартість комунальних послуг не входить до орендної плати.

Пунктом 3.3 договору визначено, що встановлену у п. 3.1. договору плату орендар зобов'язаний вносити в повному розмірі щомісячно незалежно від результатів господарської діяльності на рахунок орендодавця.

Крім орендної плати орендар проводить відшкодування витрат орендодавця на обслуговування та утримання об'єкта оренди відповідно орендованої площі до 10-го числа наступного місяця згідно виставленим рахункам. (п.3.4 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, в 2-денний строк з дати підписання договору орендодавець передає приміщення орендарю по акту приймання-передачі (додаток 1).

02.08.2014 між сторонами було складено акт приймання-передачі приміщення (адміністративної будівлі) загальною площею 48,0 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 28Н.

Строк дії договору складає з 02.08.2014 по 31.12.2014 (п. 2.1. договору).

30.12.2014 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1, якою сторони доповнили договір оренди пунктом 2.2. наступного змісту: „Якщо жодна з сторін за 14 днів до дати закінчення договору не заявить про його розірвання договір вважається пролонгованим до закінчення наступного року".

16.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТРЕН" (орендодавець-позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар-відповідач) було укладено акт №2 приймання-передачі (повернення) офісного приміщення, відповідно до змісту якого майно повернуто орендодавцю у зв'язку з розірванням договору, причиною якого є заборгованість з орендної плати (а.с. 27).

В період користування майном, з 01.08.2014 до 15.06.2015, позивачем та відповідачем було складено акти, в яких зазначалась вартість орендної плати та сума комунальних платежів за кожен місяць (а.с.15-26).

Згідно доданого розрахунку, за період користування орендованим майном з 01.08.2014 до 15.06.2015 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі та заборгованість з відшкодування комунальних послуг на суму 22 382,97 грн. Зазначений розмір заборгованості також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с.28).

Загальна сума боргу відповідача складає 22 382,97 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 21.04.2016 року направив на адресу відповідача претензію №21/04-16 (а.с.33) з вимогою сплатити борг.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість у розмірі 22 382,97 грн. не сплатив, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.4. договору, строк оплати орендних платежів та витрат на обслуговування орендованого майна є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22382,97 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3.6. договору стягнення заборгованості за платежами здійснюється орендодавцем у встановленому законом порядку з нарахуванням пені у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, і штраф у розмірі 50% від вартості місячної орендної плати, якщо має місце прострочка оплати оренди більше 10 днів.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті орендних платежів, позивачем нараховано штраф у розмірі 1560 грн. та пеню за період з 15.06.2015 по 24.06.2016 у сумі 11412,86 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1560 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахованої позивачем пені, суд зазначає наступне.

10.10.2016 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (частина друга статті 258 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини 1 статті 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 255 Цивільного кодексу України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Враховуючи звернення позивача із позовом до суду 10.08.2016, а також заяву відповідача про застосування строку позовної давності, позовна давність щодо стягнення пені обмежується періодом з 10.08.2015 по 10.08.2016. Строк позовної давності за вимогами позивача щодо стягнення пені за період з 15.06.2015 по 09.08.2015 є пропущеним.

Згідно з частиною п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Доказів поважності причин пропуску строку позовної давності позивач суду не надав.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що останній було виконано невірно. По-перше, позивачем було невірно визначено період прострочення зобов'язання та нараховано пеню на суму боргу 22 382,97 грн. за період з 15.06.2015 по 24.08.2016. По-друге, здійснений розрахунок було проведено без урахування положень п. 6 ст. 232 ГК України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. По-третє, нарахування пені повинно проводитись по кожному акту, періоду прострочення та сумі боргу окремо.

Суд, здійснивши перерахунок пені, розраховану на суму боргу по кожному акту окремо, з урахуванням заяви про застосування строків позовної давності, встановив, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2165,57 грн.

Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн.

До матеріалів справи надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 2427 від 19.01.2015 (дублікат) на ім'я Прокопенко В.М. (а.с.30).

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката позивач надав договір про надання юридичних та адвокатських послуг від 20.04.2016 (а.с.29), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТРЕН" (замовник) та адвокатом Прокопенко В.М. (виконавець).

Відповідно до пункту 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності з умовами договору, за плату, відповідно до п.3.1., адвокатські послуги, які пов'язані з наданням консультацій замовнику при складанні претензії до СПД ОСОБА_4 за невиконання ним договірних відносин по договору оренди приміщення №17/14, тощо.

Відповідно до п.3.1 договору, за послуги, надані виконавцем, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю грошову суму, у розмірі зазначеної у додатках до даної угоди в гривнях.

27.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТРЕН" (замовник) та адвокатом Прокопенко В.М. (виконавець) було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання юридичних та адвокатських послуг від 20.04.2016, якою сторони внесли зміни до п. 1.1. договору та виклали його в наступній редакції: "замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності з умовами договору, за плату, відповідно до п.3.1., адвокатські послуги, які пов'язані з наданням консультацій замовнику при складанні претензії та позовної заяви до СПД ОСОБА_4 за невиконання ним договірних відносин по договору оренди приміщення №17/14".

Зазначеною додатковою угодою №1, сторони домовились викласти підпункт а) пункту 2.2. договору у наступній редакції: "а) сплатити суми за надані адвокатські послуги у розмірі 1500 грн. за складання претензії, яка вже сплачена на час підписання даної додаткової угоди і окремо 1500 грн. за складання позову до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 за невиконання ним договірних відносин по договору оренди приміщення №17/14, у п'ятиденний строк з моменту підписання даної додаткової угоди до договору."(а.с.39).

02.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТРЕН" (замовник) та адвокатом Прокопенко В.М. (виконавець) було укладено додаткову угоду №2, якою сторони виклали п. 1.1., у новій редакції зокрема, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому, у відповідності з умовами договору, за плату, відповідно до п.3.1., адвокатські послуги, які пов'язані з веденням в господарському суді Дніпропетровської області господарської справи №904/6696/16.

Зазначеною додатковою угодою №2, сторони домовились викласти підпункт а) пункту 2.2. договору у наступній редакції: "а) сплатити суми за надані адвокатські послуги у розмірі 1500 грн. за складання претензії, яка вже сплачена на час підписання даної додаткової угоди і окремо 1500 грн. за складання позову до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 за невиконання ним договірних відносин по договору оренди приміщення №17/14, а також суму в розмірі 1500,00 грн. за кожен вихід до суду на судове засідання у п'ятиденний строк з моменту підписання даної додаткової угоди до договору." (а.с.49).

27.07.2016 сторонами складено акти приймання-передачі виконаних послуг, відповідно до якого загальна вартість виконаних послуг складає 3000,00 грн.(а.с. 40).

З цього акту вбачається, що адвокатом Прокопенко В.М. було надано наступні послуги:

- складання претензії СПД ОСОБА_4 за невиконання ним договірних відносин по договору оренди приміщення №17/14 - вартість - 1500 грн. кількість витрачених годин - 3 години;

- складання претензії СПД ОСОБА_4 за невиконання ним договірних відносин по договору оренди приміщення №17/14 - вартість - 1500 грн. кількість витрачених годин - 3 години.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат,пов'язаних з розглядом справи .

Тобто до судових витрат не належать витрати сторін, що не пов'язані з судовою справою.

Проаналізувавши вказані (тотожні) види роботи (надані послуги), суд зазначає, що складання претензії не має відношення до судового розгляду справи. Пред'явлення претензії є стадією досудового врегулювання спору, яка не є обов'язковою для позивача та відповідача, оскільки договором №17/14 від 02.08.2014 не передбаченой обовязковий претензійний порядок.

Крім того, актів виконаних робіт щодо надання адвокатом послуг стосовно підготування позовної заяви, ведення справи у суді, участі у судових засіданнях позивачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до квитанцій до прибутково касового ордера №2 (а.с.36), 27.07.2016 адвокатом було прийнято від ТОВ "Бестрен" 1500 грн. за складання позову на Телюру на підставі додаткової угоди №1 до договору №20/4 від 20.04.2016.

Проте, суд звертає увагу, що додаткова угода №1 від 27.07.2016 укладена до договору про надання юридичних та адвокатських послуг від 20.04.2016. Отже посилання на додаткову угоду №1 до договору №20/4 від 20.04.2016 є безпідставним, в матеріалах справи такий договір відсутній.

Відсутність в матеріалах справи підписаного між позивачем та адвокатом Прокопенко В.М. акту наданих послуг щодо надання правової допомоги адвокатом по веденню справи №904/6696/16 в господарському суді Дніпропетровської області, а не по складанню претензії не дає можливості встановити, чи прийняв позивач надані йому послуги без зауважень. .

За наведених обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому судом також враховано, що справа є нескладною, а розрахунок, який зі слів адвоката Прокопенко В.М. здійснено ним особисто, містить значні помилки.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі1017,59 грн., решта судового збору у розмірі 360,41 покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТРЕН" (49107, с. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, буд. 28Н, код 39252924) 22 382,97 грн. основного боргу, 1560 штрафних санкцій у розмірі 50% від вартості місячної орендної плати, 2165,57 грн. пені та 1017,59 судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.10.2016.

Суддя Я.С. Золотарьова