ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Науки, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.10.2016р. Справа № 905/1215/16
Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" м. Донецьк
до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" м. Вугледар Донецька область
про стягнення 3% річних від суми простроченої заборгованості у розмірі 8 313,76 грн, та інфляційних витрат у розмірі 74 731,52 грн
Представники сторін:
від позивача:Жданова І.М.-довіреність №01/02/3 від 01.02.2016р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" м.Вугледар Донецька область про стягнення 3% річних від суми простроченої заборгованості у розмірі 8 313,76 грн, та інфляційних витрат у розмірі 74 731,52 грн
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області по справі №8/75 від 13.04.2010 р.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.03.2016 року порушено провадження по справі №905/1215/16 судове засідання було призначено на 05.04.2016 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.2016р. по справі №905/1215/16 у складі головуючого судді Гринько С.Ю. залучено в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на стороні відповідача, направлено матеріали справи до прокуратури Донецької області для опитування всіх осіб, причасних до відвантаження вугілля рядового з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" на адресу "Ресурсенерготрейд" у період з травня 2010 року по січень 2013 року., зупинено провадження у справі до отримання від органів прокуратури і досудового розслідування матеріалів.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. ухвалу господарського суду від 17.05.2016р. у справі № 905/1215/16 було скасовано.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2016р., у зв'язку з задоволенням відводу (самовідводу) судді Гринько С.Ю. було визначено головуючого суддю Філімонову О.Ю.
Ухвалою господарського суду від 06.07.2016 року справу 905/1215/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засідання на 20.07.2016 року.
11.07.2016 року на адресу суду надійшов запит про направлення справи до Донецького апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого господарського суду України, у зв'язку з надходження касаційної скарги Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" м. Вугледар Донецької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року по справі №905/1215/16.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.07.2016р. провадження по справі № 905/1215/16 було зупинено. Справа № 905/1215/16 була надіслана до Донецького апеляційного господарського суду.
13.07.2016р. відповідач електроною поштою надіслав клопотання у якому просить провести судове засідання в режимі відео конференції.
19.07.2016р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання у якому просить провести судове засідання в режимі відео конференції.
08.09.2016р. постановою Вищого господарського суду України, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі № 905/1215/16 залишена без змін. Касаційну скаргу Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» залишено без задоволення.
19.09.2016р. справа № 905/1215/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" м. Донецьк до підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" м. Вугледар про стягнення 3% річних від суми простроченої заборгованості у розмірі 8313,76 грн, та інфляційних витрат у розмірі 74 731,52 грн. надійшла до господарського суду Донецької області.
Ухвалою від 20.09.2016р. господарський суд на підставі вимог ст.79 Господарського процесуального кодексу України поновив провадження по справі №905/1215/16 та призначив розгляд справи на 11.10.2016р.
Ухвалою від 20.09.2016р. господарський суд на підставі вимог ст.ст.74-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні клопотань Державного підприємства «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції відмовив.
21.09.2016р. через канцелярію суду від Вищого господарського суду України супровідним листом направлено клопотання Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1".
03.10.2016р. відповідач електронною поштою надіслав письмові пояснення.
Розглянувши надані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 8/75 від 13.04.2010р. позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1", м.Вугледар на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд", м.Донецьк заборгованість у розмірі 92375 грн. 18 коп., пені в сумі 7315 грн.39 коп., 3% річних в сумі 1070 грн. 56 коп., суми інфляційних витрат у розмірі 3510 грн.27 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1042 грн. 71 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.00 коп.
Правонаступником прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд", згідно з наданими до справи матеріалами, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" м.Донецьк.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов'язання.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі вищевикладеного, посилаючись на наявність у відповідача простроченого (невиконаного) грошового зобов'язання, позивач просить стягнути:
- 3% річних у розмірі 8313,76грн. за період з 11.03.2013р. по 11.03.2016р. на суму заборгованості 92375,18грн.;
- інфляційні витрати у розмірі 74731,52грн. за період з жовтня 2013р. по грудень 2015р. на суму заборгованості 92375,18грн.;
Під час розгляду даних вимог суд виходить з наступного.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов'язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.
Наявність судового рішення про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником договірного зобов'язання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін та/або припинення зобов'язань.
Таким чином, приписи вищевказаних норм права не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.
Тобто, приписами чинного законодавство не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов'язання або його виконання із порушенням встановлених Договором (угодою тощо) термінів та не позбавлено кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.
За наведених обставин, заявлені вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних є обґрунтованими і правомірними.
3% річних підлягають стягненню з відповідача за період з 11.03.2013р. по 11.03.2016р.: на суму заборгованості 92375,18грн., 3% річні у розмірі 8328,95грн.
Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, то 3 % річних підлягають стягненню у розмірі 8313,76грн.
Інфляційні витрати підлягають стягненню з відповідача за період з жовтня 2013р. по грудень 2015р.: на суму заборгованості 92375,18грн. інфляційні витрати у розмірі 74758,89грн.
Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, то інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі 74731,52грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод кольорових сплавів" м. Донецьк до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1"м. Вугледар Донецька область про стягнення 3% річних від суми простроченої заборгованості у розмірі 8 313,76 грн, та інфляційних витрат у розмірі 74 731,52 грн задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" (85670, Донецька область, місто Вугледар, вул. Магістральна, 4, ЄДРПОУ 34032208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Донецький завод кольорових сплавів" (83058, Донецька область, місто Донецьк, вул. Майська, будинок 66, ЄДРПОУ 37603935) 3% річних у розмірі 8313 (вісім тисяч триста тринадцять)грн. 76 коп., інфляційних витрат у розмірі 74731(сімдесят чотири тисячі сімсот тридцять одна)грн. 52 коп., судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім)грн.00грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Ю. Філімонова
Дата складання повного тексту рішення 13.10.2016 року.
Надруковано 3 примірника:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2016 |
Оприлюднено | 20.10.2016 |
Номер документу | 61998109 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
О.Ю. Філімонова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні