Рішення

від 10.10.2016 по справі 908/2197/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/65/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016 Справа № 908/2197/16

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Славутич» ЛТД (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, б. 12)

про стягнення 2022,01 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 42,08 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 233,96 грн. пені, 72,88 грн. інфляційні нарахування, 17,78 грн. 3% річних

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 299 від 19.07.2016 р.;

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

18.08.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» ЛТД, м. Запоріжжя про стягнення 2022,01 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 42,08 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 233,96 грн. пені, 72,88 грн. інфляційні нарахування, 17,78 грн. 3% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 18.08.2016 р. справу № 908/2197/16 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.08.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2197/16, справі присвоєно номер провадження 4/65/16, судове засідання призначено на 12.09.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою від 12.09.2016 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.10.2016 р.

За письмовими клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 10.10.2016 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в жодне судове засідання не з'явився без повідомлення суд про поважність причин неявки. Ухвали суду по даній справі направлялися за належною адресою відповідача та до суду не повертались.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2197/16.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що 18.10.2016 р. є останнім днем процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України для вирішення спору у справі № 908/2197/16, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 174, 175, 188, 193 Господарського кодексу України, Законі України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР, Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910), ст. ст. 1, 2, 54-57, 82 Господарського процесуального кодексу України і полягають в тому, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по договору № 6459 від 29.08.2002 р. щодо сплати за поставлену електричну енергію, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість зі спожитої активної електричної енергії в розмірі 2022,01 грн. та з перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 42,08 грн. У зв'язку із зазначеним позивачем також нараховано до стягнення з відповідача 233,96 грн. пені, 17,78 грн. 3% річних та 72,88 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2002 р. ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких МЕМ (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та ТОВ «Славутич» ЛТД (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 180 на користування електричною енергією (далі - договір), згідно підпункту 1.1.1 якого енергопостачальна організація здійснює постачання електричної енергії за регульованими тарифами у відповідності до умов договору, а споживач своєчасно здійснює оплату за використану електричну енергію та виконує інші умови, визначені цим договором.

Відповідно до пункту 8 додаткової угоди від 20.12.2008 р. до договору, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електричну енергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (Рапорту) з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

У разі перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (Рапорту), сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної виходячи із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної енергії у розмірі передбаченому Законом України «Про електроенергетику» та вказується окремою строчкою.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної потужності, що визначається постачальником на основі оформленого згідно вимог договору (додаток «Акт з контролю електричної потужності»), постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для сплати різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної потужності у розмірі, передбаченому Законом України «Про електроенергетику».

Відповідно до пункту 9 додаткової угоди від 20.12.2008 р. до договору споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного для розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (Рапорту).

Згідно пункту 10 додаткової угоди від 20.12.2008 р. до договору рахунки або платіжні вимоги-доручення віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі або направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом. Споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити оплату.

Відповідно до пункту 10.1 договору цей договір укладений на строк до 29.08.2003 року, набирає чинності з моменту його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення цього строку не надійде заява однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляд.

У зв'язку із невиконанням своїх договірних зобов'язань щодо надання даних про спожиту електроенергію за травень-липень 2015 р., відповідачу визначено обсяг електричної енергії за період з 01.05.2015 р. по 20.07.2015 р. у відповідності до п. 6.39 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (далі - Правила).

Згідно п. 6.39 Правил у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Рекомендованим листом 08.06.2015 р. відповідачу було направлено рахунок № 6459/5а від 05.06.2015 р. за електроенергію, спожиту у травні 2015 р. на суму 2,53 грн.

21.07.2015 р. об'єкт відповідача було відключено від електроустаткування за несплату боргу за спожиту електроенергію, що зафіксовано актом від 21.07.2015 р. № 5193.

24.02.2016 р. на адресу ТОВ «Славутич» ЛТД разом із супровідним листом № 55/44-957 була направлена платіжна вимога-доручення № 6459 про необхідність сплати боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2015 р. по 21.07.2015 р. у розмірі 2019,48 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії (ч. 8 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 2022,01 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 233,96 грн. за загальний період з 16.06.2015 р. по 30.06.2016 р., 3% річних в сумі 17,78 грн. за загальний період з 16.06.2015 р. по 30.06.2016 р. та інфляційні нарахування в сумі 72,88 грн. за загальний період з липня 2015 р. по травень 2016 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР , які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 11 додаткової угоди від 20.12.2008 р. до договору сторони погодили, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії постачальник електричної енергії припиняє повністю або частково постачання електроенергії споживачу, а споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України закріплено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, зі змісту пункту 11 додаткової угоди від 20.12.2008 р. до договору вбачається, що сторони погодили нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання понад шість місяців (зазначена позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 р. № 3-53гс15).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він не є вірним, оскільки містить арифметичні помилки. Стягненню підлягає пеня в розмірі 232,81 грн. за загальний період з 16.06.2015 р. по 30.06.2016 р. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 16.06.2015 р. по 30.06.2016 р., суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення з відповідача сума 3% річних є обґрунтованою, стягненню підлягають 3% річних в сумі 17,78 грн. за загальний період з 16.06.2015 р. по 30.06.2016 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за загальний період з липня 2015 р. по травень 2016 р., суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення з відповідача інфляційних втрат є обґрунтованою, стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 72,88 грн. за загальний період з липня 2015 р. по травень 2016 р.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 42,08 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пунктом 1.2 Правил визначено, що договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (п. 6.14 Правил).

Згідно з п. 6.16 Правил обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди від 20.12.2008 р. до договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання за формою додатка «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», у двої примірниках, оформлених зі своєї сторони.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Відповідач не надав відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії, у зв'язку з чим розрахунок за перевищення договірної величини за квітень та травень 2015 року був зроблений позивачем у відповідності до п. 2 додаткової угоди від 20.12.2008 р. до договору за фактичними обсягами споживання.

Фактичне перевищення відповідачем договірної величини за квітень 2015 року склало 20 кВт.г на суму 28,02 грн., з яких відповідач погасив 15,03 грн., залишок боргу становить 12,99 грн.; за травень 2015 р. - 21 кВт.г на суму 29,09 грн. Всього за період квітень-травень 2015 р. перевищення договірної величини по договору склало суму 42,08 грн.

На виконання умов договору відповідачу позивачем рекомендованими листами були направлені наступні рахунки до сплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії:

- 08.06.2015 р. - рахунок від 14.05.2015 р. № 6459/4п за квітень 2015 р. на суму 12,99 грн.;

- 06.07.2015 р. - рахунок від 22.06.2015 р. № 6459/5п за травень 2015 р. на суму 29,09 грн.

ТОВ «Славутич» ЛТД оплата зазначених рахунків проведена не була, розрахунок позивачем плати за перевищення електроспоживання у квітні-травні 2015 р. здійснений обґрунтовано. За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача суми 42,08 грн. боргу за перевищення електроспоживання підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст. ст. 530, 610, 611, 549, 626, 714 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» ЛТД, м. Запоріжжя про стягнення 2022,01 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 42,08 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 233,96 грн. пені, 72,88 грн. інфляційні нарахування, 17,78 грн. 3% річних задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» ЛТД (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, б. 12, код ЄДРПОУ 20480733) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313141419, МФО - 313957, ЄДРПОУ - 00130926 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України») 2022 (дві тисячі двадцять два) грн. 01 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 42 (сорок два) грн. 08 коп. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживаня. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» ЛТД (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, б. 12, код ЄДРПОУ 20480733) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, рахунок № 26002111111102, Філія «Запорізьке РУ» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО - 313399, код ЄДРПОУ - 00130926) 232 (двісті тридцять два) грн. 81 коп. пені, 17 (сімнадцять) грн. 78 коп. 3% річних, 72 (сімдесят два) грн. 88 коп. інфляційних втрат та 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 34 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України В« 12В» жовтня 2016 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.