Рішення

від 10.10.2016 по справі 908/2076/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/72/16-35/92/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016 Справа № 908/2076/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцький Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного торгово-промислового підприємства «Оптім», м. Київ

до Приватного підприємства «Сучасні кліматичні системи», м. Запоріжжя

про стягнення суми 570396,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

08.08.2016р. до Господарського суду Запорізької області звернулося Приватне торгово-промислове підприємство «Оптім» до Приватного підприємства «Сучасні кліматичні системи» про стягнення заборгованості за договором поставки № 05/13-0163 від 07.05.2013р. в сумі 570396,74 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 07.05.2013р. між Приватним торгово-промисловим підприємством «Оптім» (Постачальник) та Приватним підприємством «Сучасні кліматичні системи» (Покупець), було укладено Договір поставки № 05/13-0163, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві обладнання та комплектуючи, а Покупець - прийняти та оплачувати товар на умовах даного Договору.

Позивач посилається на те, що товар був поставлений Покупцю 22.05.2013р. та 25.06.2013р., згідно видаткових накладних, в свою чергу відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару не виконав.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2016р. (суддя Гандюкова Л.П.) позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 20/72/16 та призначено розгляд справи на 25.08.2016р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 25.08.2016р. розгляд справи відкладено на 22.09.2016р. о 09 год. 30 хв.

Ухвалою від 22.09.2016р. розгляд справи відкладено на 10.10.2016р. о 09 год. 30 хв.

Розпорядженням в. о. керівника апарату господарського суду Запорізької області від 07.10.2016р. № П-816/16, враховуючи закінчення повноважень судді Гандюкова Л.П., для розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/2076/16.

07.10.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями, заяву передано до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. прийнято справу № 908/2076/16 до розгляду, присвоєно справі номер провадження 35/92/16 та призначено розгляд справи на 10.10.2016р. об 09 год. 30 хв.

Представники сторін в судове засідання 10.10.2016 р. не з'явились, про поважні причини неявки відповідач не повідомляв.

Через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області 22.09.2016р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Судом задоволено вказане вище клопотання позивача, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання та їх неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

В судовому засіданні 10.10.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом винесено рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, судом встановлено наступне.

07.05.2013р. між Приватним торгово-промисловим підприємством «Оптім» (Постачальник) та Приватним підприємством «Сучасні кліматичні системи» (Покупець), було укладено Договір поставки № 05/13-0163 (Договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві обладнання та комплектуючи (товар), а Покупець - прийняти та оплачувати товар на умовах даного Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору передбачено, що кількість, асортимент, вартість товару зазначаються у видаткових накладних, які виконують функцію специфікації та є невід'ємною частиною договору.

Кількість та вартість фактично поставленого Постачальником Покупцю товару за період дії даного Договору визначаються згідно видаткових та податкових накладних (п. 1.3 Договору).

Позивач свої зобов'язання по поставці та передачі у власність відповідача товару виконав у повному обсязі, що підтверджується: видатковою накладною № Оп-00015602 від 22.05.2013р. на суму 163756,88 грн. та видатковою накладною № Оп-00023419 від 25.06.2013р. на суму 126264,42 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.3 Договору встановлено, що Покупець зобов'язується оплатити узгоджену сторонами партію товару у розмірі 100 % від вартості товару протягом шістдесяти банківських днів від дати передачі Постачальником товару Покупцю, згідно видаткової накладної.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару протягом 60 банківських днів з моменту отримання товару за видатковою накладною № Оп-00015602 від 22.05.2013р. на суму 163756,88 грн., за видатковою накладною № Оп-00023419 від 25.06.2013р. на суму 126264,42 грн.

В порушення умов Договору, відповідачем оплату за поставлений товар не здійснено, матеріали справи не містяться доказів оплати товару.

Таким чином, на день розгляду справи, у відповідача перед позивачем є несплачена сума боргу, яка складає 290021,30 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 290021,30 грн. підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи. Відповідачем не спростовано наявність суми боргу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 290021,30 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 5510570/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.2 Договору встановлено, що в разі прострочення Покупцем оплати товару на прострочену суму крім пені, нараховуються проценти, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, починаючи від дня, коли товар був переданий Постачальником Покупцеві, згідно видаткової накладної до дня його фактичної оплати.

Приписами п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Перевіривши розрахунок суми пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що позивач використав диспозитивний характер можливості зміни періоду нарахування пені, який передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, а отже пеня позивачем була нарахована на кожну накладну окремо, згідно умов Договору.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем правомірно була нарахована пеня в розмірі 19016,71 грн. за період з 20.08.2013р. по 19.02.2014 р., згідно видаткової накладної № ОП-00015602 від 22.05.2013р. та за період з 22.10.2013р. по 21.04.2014р., згідно видаткової накладної № ОП-00023419 від 25.06.2013р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума 3 % річних складає 25005,16 грн., а втрат від інфляції - 236353,55 грн. за період з 20.08.2013р. по 01.08.2016 р., згідно видаткової накладної № ОП-00015602 від 22.05.2013р.та за період з 22.10.2013р. по 01.08.2016 р., згідно видаткової накладної № ОП-00023419 від 25.06.2013р.

Суд зазначає, що право вимоги про сплату 3% річних та втрат від інфляції є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки 3% річних та втрат від інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд визнав їх вірними, а отже сума до стягнення 3 % річних підлягає - 25005,16 грн., а втрат від інфляції - 236353,55 грн.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару за Договором поставки, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 290021,30 грн., пені в розмірі 19016,71 грн., 3 % річних в розмірі 25005,16 грн. та втрат від інфляції в розмірі 236353,55 грн. суд вважає законними, обґрунтованими та документально підтвердженими.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного торгово-промислового підприємства «Оптім» судом задовольняються повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в розмірі 8555,95 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Сучасні кліматичні системи» (69123, АДРЕСА_1, 69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 12, код ЄДРПОУ 37221737) на користь Приватного торгово-промислового підприємства «Оптім» (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 7, код ЄДРПОУ 23541342) основний борг в розмірі 290021 (двісті дев'яносто тисяч двадцять одну) грн. 30 коп., 3 % річних в сумі 25005 (двадцять п'ять тисяч п'ять) грн. 16 коп., пеню в розмірі 19016 (дев'ятнадцять тисяч шістнадцять) грн. 71 коп., інфляційних витрат в розмірі 236353 (двісті тридцять шість тисяч триста п'ятдесят три) грн. 55 коп. та 8555 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 95 коп . судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.10.2016 р.

Суддя О.А. Топчій