Рішення

від 11.10.2016 по справі 908/2132/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/61/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016 Справа № 908/2132/16

за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю В«Приазовський сирзаводВ» (72400, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, вул. Карла Маркса, 83)

про відшкодування шкоди,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 1680/12 від 19.05.2016 р.;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до господарського суду із позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю В«Приазовський сирзаводВ» шкоди в сумі 12006,32 грн., заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що у період з 27.04.2016р. по 12.05.2016р. інспекцією було проведено перевірку дотримання ТДВ В«Приазовський сирзаводВ» вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки було встановлено, що в період часу з 01.01.2016р. по 01.03.2016р. відповідачем було здійснено забір води з підземного водоносного горизонту свердловинами № 1, № 2. При цьому відбір води в обсязі 3330 м. куб. в порушення вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України здійснювався без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Статтями 110, 111 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення вимог водного законодавства, зокрема у вигляді відшкодування завданих збитків. Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Оскільки претензію позивача вих. № 2056/12 від 17.06.2016р. відповідач залишив без задоволення, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми 12006,32грн. завданої шкоди.

Посилаючись на приписи норм ст.ст. 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», позивач просить позов задовольнити.

ТДВ В«Приазовський сирзаводВ» (відповідач у справі) у письмовому відзиві заперечив проти позову у повному обсязі. Зазначив, що дозвіл на спеціальне водокористування ТДВ «Приазовський сирзавод» втрачав чинність 31.12.2015р. Відповідно, 21 вересня 2015р. посадові особи ТДВ «Приазовський сирзавод» з метою завчасного отримання Дозволу на спеціальне водокористування, звернулись в Департамент екології та природних ресурсів Запорізької ОДА (Департамент) з необхідними документами, що підтверджується описом від 21.09.2015р. Листом № 814/02.1-24/042 від 19.10.2015р. Департамент повідомив підприємство про неможливість розгляду питання, а згодом листом № 814/02.1-24/042 від 26.10.2015р. відмовив у видачі дозволу на спеціальне водокористування. Відмова Департаменту базувалась на висновку Запорізького регіонального управління водних ресурсів від 12.10.2015р. № 1354. У зазначеному Висновку наводився перелік зауважень, які необхідно було усунути.

Відповідач усунув зазначені зауваження та повторно 08.12.2015р., що підтверджується описом від 08.12.2015р., направив пакет документів до Департаменту. Листом № 1196/02.1-24/042 від 06.01.2016р. Департамент повідомив підприємство про неможливість розгляду питання, а. згодом листом № 1196/02.1-24/042 від 14.01.2016р. відмовив у видачі дозволу на спеціальне водокористування. Відмова Департаменту базувалась на висновку Запорізького регіонального управління водних ресурсів від 23.12.2015р. № 1861. В зазначеному Висновку наводився перелік зауважень, які необхідно було усунути.

Відповідно до листів Департаменту, висновки Державної служби геології та надр України, стосовно документів, які надавались підприємством для отримання дозволу на спеціальне водокористування були позитивними. Відповідач вважає, що дії Департаменту, які проявлялись в постійному вишукуванні зауважень, призвели до несвоєчасного отримання Дозволу підприємством.

Відповідач наголошує, що він неодноразово звертався до Департаменту з відповідними документами, що підтверджується «Описом документів, що надано державному адміністратору для проведення реєстрації у реєстрі документів дозвільного характеру» від 21.09.2015р. та «Описом документів, що надано державному адміністратору для проведення реєстрації у реєстрі документів дозвільного характеру» від 08.12.2015р. після виправлення попередніх помилок.

Відповідно до ч. 6 ст. 4-1 Закону про дозвільну систему, Департамент в строк до 29.12.2015р. повинен був видати документ дозвільного характеру або відмовити в його видачі. У зв'язку з тим, що в зазначений термін Департаментом не виконані зазначені дії, відповідач з 30.12.2015р. мав право здійснювати забір води без отримання дозволу на спеціальне водокористування. Просить у позові відмовити.

Позивач проти доводів відповідача, викладених у відзиві заперечив. Зокрема, зазначив, що відмова Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації у видачі дозволу (лист від 26.10.2015 № 814/02.1-24/04.2) базувалась на висновку Запорізького регіонального управління водних ресурсів від 12.10.2015 № 1354, яким відмовлено в наданні позитивного висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування відповідачу. Вказаний висновок є обов'язковим для дозвільного органу при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування (ст. 49 Водного кодексу України).

Також, додатково дозвільний орган повідомив відповідача про те, що після усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі дозволу та отриманні відповідного висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування, Департаментом буде прийняте рішення, щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування.

Статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему» встановлено, що повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів, проте слід враховувати і встановлену законом процедуру видачі дозволу.

Процедура видачі дозволів на спеціальне водокористування врегульована, зокрема, Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст. 49 Водного кодексу України, Порядком видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 321 (далі - Порядок).

Так, відповідно до ст. 49 Водного кодексу України та п.3, п. 4 Порядку, дозвільний орган, зобов'язаний протягом п'яти календарних днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати завірені ними копії відповідних документів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Центральні органи виконавчої влади, зобов'язані протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органам, що приймають рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, свої висновкищодо можливості його видачі.

Дозвільні органи при прийнятті рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або відмову в його видачі обов'язково враховують відповідні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Таким чином Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації не мав права видати дозвіл на спеціальне водокористування відповідачу без врахування зазначених висновків центральних органів виконавчої влади.

Також, дозвільний орган неодноразово повідомляв відповідача про те, що після усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі дозволу та отриманні відповідного висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування, Департаментом буде прийняте рішення, щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування.

Отже не є правомірними твердження відповідача, що дозвільний орган повинен був видати або відмовити у видачі дозволу на спеціальне водокористування в строк до 29.12.2015, оскільки подання відповідачем лише заяви та пакету документів не є підставою для видачі дозвільного документа без врахування встановленої законом процедури на його отримання.

Також, не є вірними твердження відповідача щодо правомірності здійснення спеціального водокористування без дозволу застосовуючи положення ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему».

Суб'єкт господарювання, який маючи подібний дозвіл та мав досвід з його оформлення, не міг не знати, що процедура з оформлення дозволу на спеціальне водокористування є досить тривалою, виходячи з положень порядку на його отримання.

Так, відповідач мав попередній дозвіл на спеціальне водокористування терміном дії по 31.12.2015. Проте, роботу щодо отримання нового дозволу відповідачем було розпочато наприкінці 2015 року, що підтверджується матеріалами справи та тривало вже після закінчення строку дії діючого дозволу, що повністю підтверджує протиправну поведінку посадових осіб відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оскаржував до суду у встановленому законом порядку дії, бездіяльність Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації .

Також, посилання відповідача не несвоєчасне отримання дозволу з причин незаконних дій дозвільного органу не може бути підставою для визнання його дій правомірними при здійсненні спеціального водокористування без дозволу та звільненні від відповідальності за завдану шкоду, оскільки незаконність таких дій дозвільного органу не оскаржувалась у відповідності з діючим законодавством.

Посилаючись на вищевикладене, позивач наголошує, що відповідач повинен відшкодувати завдані його протиправними діями шкоду в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 15.08.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2132/16, розгляд якої призначено на 20.09.2016 р.

В судовому засіданні 20.09.2016р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11.10.2016 р.

Відповідач свого представника в судове засідання 11.10.2016 р. не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Про обізнаність відповідача про розгляд справи в суді, свідчить присутність його уповноваженого представника та директора підприємства в попередньому судовому засіданні 20.09.2016 р. та наявність письмового відзиву на позовну заяву.

Про оголошення у судовому засіданні, яке відбулось 20.09.2016 р. перерви до 11.10.2016 р. о 12 год. 00 хв., судом було повідомлено представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 16 від 13.01.2014 р.) та ОСОБА_3 - директора товариства, безпосередньо у судовому засіданні - 20.09.2016 р.

Таким чином відповідач є належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представника відповідача.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 11.10.2016 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області з 27.04.2016р. по 12.05.2016р. було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами за період діяльності ТДВ В«Приазовський сирзаводВ» з 01.01.2016р. по 01.03.2016р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки, яким встановлено, що у період часу з 01.01.2016р. по 01.03.2016р. у ТДВ В«Приазовський сирзаводВ» був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування. В цей період з підземного водоносного горизонту свердловинами № 1, № 2 відповідачем було самовільно забрано 3330 куб. метрів води без дозволу на спеціальне водокористування.

Акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Також, Акт містить підпис директора ТДВ В«Приазовський сирзаводВ» ОСОБА_8 та заступника директора по технічним питанням ОСОБА_9

Матеріали справи свідчать, що обсяг забраної води був визначений позивачем виходячи з Довідки відповідача (вих. № 269 від 10.05.2016р.), згідно з якою за період з 01.01.2016р. по 01.03.2016р. відповідачем було піднято з підземних водоносних горизонтів та використано води в загальній кількості - 3330 куб. метрів.

На підставі «ОСОБА_1 розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» (затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389), позивачем було визначено розмір завданої шкоди у сумі 12006,32грн.

При цьому розмір заподіяної шкоди визначений позивачем за встановленою формулою: 3 сам = 5 х W х ОСОБА_6, (грн.), де: W - об'єм води, використаної самовільно без дозволу на спеціальне водокористування, куб.м.; ОСОБА_6 - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановлений статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення, грн./100куб.м.; що загалом складає: 3 сам = 5 х 3330,0 куб.м. х 72,11грн/100куб.м.= 12006,32грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. № 2056/12 від 17.06.2016р.) про сплату суми 12006,32грн. відшкодування заподіяної шкоди, однак відповідач зазначену вимогу не задовольнив.

За наявності вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення суми 12006,32грн. завданої шкоди.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Стаття 49 ВК України містить норму права, згідно з якою, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

- органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Дозвіл на спеціальне водокористування надається безоплатно.

Строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.

Органи, зазначені у частині другій цієї статті, зобов'язані протягом п'яти календарних днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати завірені ними копії відповідних документів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Центральні органи виконавчої влади, зазначені у частині п'ятій цієї статті, зобов'язані протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органам, що приймають рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, свої висновки щодо можливості його видачі.

Органи, визначені частиною другою цієї статті, при прийнятті рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або відмову в його видачі обов'язково враховують відповідні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним.

Згідно до п. 6) ст. 110 ВК України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Як свідчить ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено «Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389 (надалі - ОСОБА_1).

Як вже зазначалось вище, на підставі ОСОБА_1, позивачем було здійснено розрахунок розміру відшкодування коштів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу у сумі 12006,32грн.

Доказів сплати нарахованої шкоди в сумі 12006,32 грн. відповідачем суду надано не було.

За змістом ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності зараховуються згідно з чинним законодавством.

З урахуванням вищевикладеного позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заподіяння шкоди не зводиться до віднесення до неї будь-якого знецінення, погіршення, зменшення, знищення блага, що охороняється законом, або сукупність негативних змін у якості та структурі навколишнього природного середовища, або його окремих елементів: псування, знищення, руйнування об'єктів природи, порушення екологічних зв'язків і систем, загальне погіршення стану природного середовища тощо.

В даному випадку, шкода полягає в самовільному використанні водних ресурсів без спеціального дозволу на користування водами. Саме лише факт наявності використання водних ресурсів без такого дозволу, є підставою для стягнення шкоди.

Сам відповідач зазначає про наявність у нього дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 5801/Зап від 19.12.2011 р. з терміном дії - з 19.12.2011 р. по 31.12.2015 р. Акт перевірки позивача свідчить, що в подальшому у відповідача був наявний лише наступний дозвіл на спеціальне водокористування № 0828/Зап від 02.03.2016 р. з терміном дії - з 02.03.2016 р. по 01.03.2019 р.

Таким чином, в період часу з 01.01.2016р. по 01.03.2016р. дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача був відсутній, що є підставою для стягнення шкоди.

Посилання відповідача на відсутність його вини у здійсненні спеціального водокористування без наявності дозволу, через затягування процедури його оформлення Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів, судом вважається таким, що не має істотного значення для вирішення спору, оскільки як вбачається з листів Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації № 814/02.1-24/042 від 26.10.2015 року та № 1196/02.1-24/042 від 14.01.2016 року, ТДВ «Приазовський сирзавод» було відмовлено у видачі дозволів на спеціальне водокористування через наявність в наданих документах недоліків та необхідністю їх усунення.

При цьому, будь-яких доказів встановлення незаконних дій або бездіяльності з боку Запорізького регіонального управління водних ресурсів або Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації в порядку процедури оформлення дозволу на спеціальне водокористування, відповідачем в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України до суду надано не було.

Також не є правомірними твердження відповідача, що дозвільний орган повинен був видати або відмовити у видачі дозволу на спеціальне водокористування в строк до 29.12.2015р., оскільки подання відповідачем лише заяви та пакету документів не є підставою для видачі дозвільного документа без врахування встановленої законом процедури на його отримання.

В даному випадку суд наголошує, що ТДВ «Приазовський сирзавод» не доведено відсутність своєї вини у допущеному порушені, оскільки факт здійснення відповідачем забору води із підземного водоносного горизонту свердловинами № 1, № 2 у період з 01.01.2016 року по 01.03.2016 року без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується Актом перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.05.2016 р., довідкою ТДВ «Приазовський сирзавод».

При цьому, суд відзначає, що факт скасування постановою Приазовського районного суду Запорізької області постанови про накладення адміністративного стягнення від 11.05.2016 р., не спростовує факту здійснення відповідачем забору води із підземного водоносного горизонту свердловинами № 1, № 2 у період з 01.01.2016 року по 01.03.2016 року без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення від 11.05.2016 р. була скасована не за відсутності підстав накладення адміністративного стягнення, а з підстав накладення на ОСОБА_3 (директора ТДВ «Приазовський сирзавод») адміністративного стягнення поза межами встановлених ст. 38 КУпАП строків.

При цьому, як зазначено в постанові Приазовського райсуду від 25.05.2016р., при цьому, будь-яких доказів встановлення незаконності дій з боку Запорізького регіонального управління водних ресурсів або Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації в порядку процедури оформлення дозволу на спеціальне водокористування, позивачем надано не було.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03.09.2013р. у справі № 13/333-38/463-2012, згідно з якою факт самовільного використання водних ресурсів без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування визначається у якості самостійної підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Із урахуванням викладених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача шляхом стягнення суми 1378,00 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю В«Приазовський сирзаводВ» (72400, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, вул. Карла Маркса, 83, код ЄДРПОУ 05500990) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А) за реквізитами: р/р № 33111331700251, код ЄДРПОУ 38042754, МФО 813015, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Приазовському районі Запорізької області (Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області), банк - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, суму 12006 (дванадцять тисяч шість) грн. 32 коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю В«Приазовський сирзаводВ» (72400, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, вул. Карла Маркса, 83, код ЄДРПОУ 05500990) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388) суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.10.2016 р.

Суддя М.В. Мірошниченко