Рішення

від 11.10.2016 по справі 909/771/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 р. Справа № 909/771/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Ромді Україна", вул. Електроапаратна, 3/201, м. Луцьк, Волинська область, 43020, адреса для листування: вул. Шопена, 13/67, м. Луцьк, Волинська область, 43005,

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Сервіс", вул. Тичини, 8-А, кімната 182, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення заборгованості в сумі 17 000, 00 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_3 - адвокат, (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 582; договір про надання адвокатських послуг - правової допомоги № 63 від 05.09.2016 року; ордер на надання правової допомоги серія ВЛ № 000025601 від 26.09.2016 року)

від відповідача: представники не з'явилися

встановив: Приватне підприємство "Ромді Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 17 000, 00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договор про організацію перевезень вантажу №34 від 15.02.2016 року, зокрема щодо оплати за надання послуг.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду не подав. Ухвали суду по справі . з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога Приватного підприємства "Ромді Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 17 000, 00 грн.

15 лютого 2016 року між ТзОВ "Транс-імперія" (по договору перевізник) та ПП "Ромді Україна" (по договору - експедитор) укладено договір про організацію перевезення вантажів №34, відповідно до якого перевізник зобов'язується організувати перевезення вантажу в міжнародному сполученні, та /або на території України автомобільним транспортом і сплатити за перевезення вантажу в становлену плату, а перевізник зобов"язується забезпечити його доставку в пункт призначення і видати його повноваженній особі (п.1.2 Договору).

Перевезення організовується відповідно до умов положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв, Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, Європейської угоди про перевезення вантажів, які швидко псуються (в країнах транзиту, на території яких сторони повинні їх виконувати), (п.2.1).

На кожне перевезення оформлюється заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою клієнта із проставлянням круглої печатки відповідача, і передається позивачу за допомогою факсимільного зв'язку та є невід'ємною частиною договору (п.2.3).

Відповідно до п.5.1 договору, ціна договору складається із вартості наданих за договором послуг, яка обумовлюється сторонами в заявці, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 5.2 вищевказаного договору, експедитор проводить оплату на протязі 14 календарних днів з моменту представлення оригіналів рахунка СМR накладної, якщо інше не передбачено в заявці.

Відповідно до Заявки №Н0098 від 01.06.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 транс сервіс", як замовник (експедитор) доручило ПП "Ромді Україна", як виконавцю (перевізнику) організувати перевезення вантажу - пиломатеріалів вагою 21 тонна за маршрутом с. Тростянець Волинської області, Україна (замитнення м. Луцьк) - м.Істребна 43-470, Польша розвантаження (розмитнення смт. Дорогуськ).

Відповідно до погоджених умов, дата розвантаження - 06.06.2016 року, сума фракту (оплата перевезення) - 17 000 грн. оплачується готівкою по вивантаженнні.

Відповідно до Договору-Заявки №Н0098П укладеному 01.06.2016 року ПП "Ромді Україна", як замовник (експедитор), передоручило ТОВ "ОСОБА_2 імперія", як виконавцю (перевізнику), здійснення перевезення цього ж вантажу і за тим же маршрутом.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договір про організацію перевезень вантажів №34 від 15.02.16р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ч. ч. 1,3 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування (ч.2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про організацію перевезеньвантажів №34 від 15.08.16 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 17 000 грн. 00 коп., доказом чого є міжнародна транспортна "СМR" №000219.

У зв"язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань по договору-Заявки №Н0098 від 01.06.2016 року у відповідача виникла перед позивачем на момент подання останнім позову заборгованість на суму 17 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона по справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача щодо наявності заборгованості на суму 17 000 грн. 00 коп..

З урахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по організації перевезення вантажу в сумі 17 000 грн. 00 коп., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то слід зазначити наступне.

Позивач у позовній заяві, посилаючись на приписи ст. 44 ГПК України, просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. 00 коп.

Зазначені вимоги позивач обґрунтовує на підставі поданих суду: договору про надання адвокатських послуг- правової допомоги №63 від 05.09.16, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВЛ №808, ордеру на надання правової допомоги серія ВЛ №000 025600 від 26.09.16, рахунку №108 від 07.09.16, платіжного доручення №4277 від 05.09. 2016 року про оплату наданої правової допомоги.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Згідно норм ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору; суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що між Приватним підприємством "Ромді Україна" та Адвокатським об"єднання "Правовий стандарт" укладено договір про надання правової допомоги та оплачено надані послуги.

З огляду на вищевикладене, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є обґрунтованими.

Враховуючи задоволення позову, суд приходить до висновку про відшкодуванню за рахунок відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5 000 грн. 00коп.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст. ст. 11, 204, 509, 526, 530, 626, 627, 628, 629, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 32, 33, 34 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов Приватного підприємства "Ромді Україна" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 17 000, 00 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Сервіс" (вул. Тичини, 8 А, кімната 182, м. Івано-Франківськ,76018, код 40005439 ) на користь Приватного підприємства "Ромді Україна"(вул. Електроапаратна, 3/201, м. Луцьк,Волинська область, 43020, код 36834332) 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень) заборгованості, 1378 грн. 00коп. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) - витрат по сплаті судового збору та 5000грн.00 коп. (п"ять тисяч гривень) - витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.16

Суддя Фанда О. М.