Рішення

від 06.10.2016 по справі 910/14724/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2016Справа №910/14724/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/14724/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ

"ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ";

до товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

"АЗІМУТ"

про стягнення 257 951,20 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коліушка Є.В., довіреність б/н від 05.08.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЗІМУТ" (далі-відповідач) про стягнення 257 951,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2016 р. порушено провадження у справі № 910/14724/16, розгляд справи призначений на 15.09.2016р.

У судовому засіданні 15.09.2016р. представник позивача надав частину витребуваних доказів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, витребувані судом докази не надав.

З метою повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи та у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, господарський суд відклав розгляд справи на 06.10.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 06.10.2016 не з'явився.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.10.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Теплокомфорт (в подальшому було змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ" (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЗІМУТ" (далі - замовник, відповідач) було укладено Договір № 07-11/13 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовити та поставити, а замовник прийняти і оплатити теплогідроізольовані сталеві труби та елементи, сталеві труби для теплових мереж, надалі - продукція, згідно відповідних специфікацій.

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна сума за даним Договором складає 611 950,19 грн.

Пунктом 5.2 Договору передбачається надходження оплати на р/рахунок виконавця відповідного графіку, а саме:

- передплата 50 000,00 грн., після якої можливе отримання частини продукції;

- 50 000,00 грн. до 15.11.2013;

- 50 000,00 грн. до 22.11.2013;

- 80 000,00 грн. до 29.11.2013;

- 80 000,00 грн. до 06.12.2013;

- 50 000,00 грн. до 20.12.2013.

Згідно з п. 5.3 Договору, кінцевий розрахунок проводиться замовником протягом 3 (трьох) календарних днів від дати передачі продукції згідно видаткових накладних.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач зазначив, що ним, на виконання умов Договору, було поставлено відповідачу продукцію, а відповідачем, в свою чергу, було здійснено лише часткові оплати, проте не здійснено остаточний розрахунок, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 257 951,20 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що позивачем також здійснювались поставки товарів відповідачу без укладеного між сторонами Договору, а відповідачем такі товари приймались, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії видаткових накладних, які підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою відповідача.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням приписів ст. 181 Господарського кодексу України, враховуючи те, що відсутні докази пролонгації Договору, підписані сторонами видаткові накладні є фактично договорами поставки, укладеними у спрощений спосіб, шляхом прийняття відповідачем від позивача товару.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Судом досліджено наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем на підтвердження поставки відповідачу товару, а саме копії наступних видаткових накладних:

- № 142 від 10.11.2014 на суму 1 868,39 грн.;

- № 138 від 31.10.2014 на суму 7 310,38 грн.;

- № 134 від 24.10.2014 на суму 43 451,05 грн.;

- № 133 від 24.10.2014 на суму 120 252,71 грн.;

- № 97 від 03.09.2014 на суму 5 876,63 грн.;

- № 117 від 25.09.2014 на суму 16 415,81 грн.;

- № 97 від 03.09.2014 на суму 5 878,63 грн.;

- № 88 від 01.09.2014 на суму 15 614,64 грн.;

- № 86 від 26.08.2014 на суму 28 980,74 грн.;

- № 78 від 22.08.2014 на суму 100 407,77 грн.;

- № 71 від 07.08.2014 на суму 104 844,92 грн.;

- № 66 від 04.08.2014 на суму 294 485,32 грн.;

- № 44 від 30.09.2013 на суму 39 999,99 грн.;

- № 53 від 11.11.2013 на суму 365 580,63 грн.;

- № 143 від 10.11.2014 на суму 3 242,02 грн.;

- № 118 від 26.09.2014 на суму 246,00 грн.;

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що позивачем було поставлено товар на загальну суму 1 148 579,00 грн.

Щодо строків оплати товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. у справі № 5002-8/481-2011.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. у справі № 9/252-10.

Отже, відповідач, згідно з приписами чинного законодавства України, зобов'язаний оплатити поставлений товар одразу після прийняття товару та підписання видаткових накладних на цей товар.

Здійснення відповідачем часткових оплат за отриманий товар підтверджуються наявними у матеріалах справи банківськими виписками по особовим рахункам позивача.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по його особовому рахунку є первинними документами, а відповідно, і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Таким чином, з урахуванням передоплати та часткових оплат, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 257 951,20 грн.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлену за вищезазначеними видатковими накладними продукцію у розмірі 257 951,20 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 257 951,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЗІМУТ" (01013, м. Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5, офіс 311, ідентифікаційний код: 16401379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ" (01021, м. Київ, вулиця Інститутська, будинок 16, офіс 1/39; ідентифікаційний код: 38419130) заборгованість в розмірі 257 951 (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 869 (три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 27 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.10.2016.

Суддя А.І. Привалов