Рішення

від 27.09.2016 по справі 911/166/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-95-51 РІШЕННЯ

Іменем України

"27" вересня 2016 р. Справа № 911/166/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства «Київська Русь» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна», Київська обл, Яготинський р-н, с. Фарбоване до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ про визнання договору оренди поновленим та зобов'язання укласти додаткову угоду за участю представників:

сторін:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Київська Русь» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач) про:

- визнання договору оренди землі від 20.09.2012, укладеного між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, таким що був поновленим з 11.05.2014 по 11.05.2015, з 11.05.2015 по 11.05.2016, з 11.05.2016 терміном на 7 років без зміни інших умов зазначеного договору;

- визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.09.2012, укладеного між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, з моменту набуття чинності рішення господарського суду, на умовах проекту додаткової угоди, в наступній редакції:

«Додаткова угода

до договору оренди землі, який зареєстровано Реєстраційною службою Яготинського районного управління юстиції Київської області за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 56775532255 від 11.05.2013

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Київській області в особі виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_2, що діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в Київській області, з однієї сторони та,

Орендар: Дочірнє підприємство «Київська Русь» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту з другої сторони,

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» сторони дійшли згоди поновити дію договору оренди землі, який зареєстровано Реєстраційною службою Яготинського районного управління юстиції Київської області за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 56775532255 від 11.05.2013. У зв'язку з цим викласти п. 8 договору в наступній редакції.

1. «п. 8 Договір укладено терміном на 7 років з моменту підписання додаткової угоди до нього. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

2. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі кадастровий номер 3225588200:04:005:0221 від 20.09.2012, що зареєстрований Реєстраційною службою Яготинського районного управління юстиції Київської області за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: № 56775532255 від 11.05.2013.

3. Дану угоду складено у трьох примірниках, що мають однокову юридичну силу, одна з яких знаходиться в орендаря, друга у орендодавця, третя в органі який провів державну реєстрацію.

4. Витрати пов'язані зі складанням та реєстрацією цієї угоди бере на себе орендар.

Реквізити та підписи сторін».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він після закінчення строку договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою, а тому в силу положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, проте, відповідач неправомірно відмовив позивачу в поновлені вищевказаного договору оренди землі та безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди до вказаного договору про його поновлення.

Відповідач проти вказаних вимог заперечує з підстав, викладених в поданому до суду відзиві, які зводяться до того, що відповідач правомірно відмовив позивачу в поновленні вищевказаного договору оренди землі, а тому такий договір вважається припиненим, у зв'язку з недосягненням згоди на його поновлення. Також, відповідач зазначає, що запропонована додаткова угода до договору оренди землі суперечить вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки позивач просить поновити дію договору оренди землі терміном на 7 років, в той час коли договір було укладено терміном на 1 рік. З огляду на вказане, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду справи від позивача надійшла заява, якою він на підставі ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просить суд визнати договір оренди землі від 20.09.2012, укладений між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, таким що був поновленим з 11.05.2014 по 11.05.2015, з 11.05.2015 по 11.05.2016, з 11.05.2016 по 11.05.2017 на тих самих умовах передбачених договором оренди землі.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про визнання договору оренди землі від 20.09.2012, укладений між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, таким що був поновленим з 11.05.2014 по 11.05.2015, з 11.05.2015 по 11.05.2016, з 11.05.2016 по 11.05.2017 на тих самих умовах передбачених договором оренди землі та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.09.2012, укладеного між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, з моменту набуття чинності рішення господарського суду, на умовах проекту додаткової угоди, в наступній редакції:

«Додаткова угода

до договору оренди землі, який зареєстровано Реєстраційною службою Яготинського районного управління юстиції Київської області за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 56775532255 від 11.05.2013

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Київській області в особі виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_2, що діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру в Київській області, з однієї сторони та,

Орендар: Дочірнє підприємство «Київська Русь» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту з другої сторони,

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» сторони дійшли згоди поновити дію договору оренди землі, який зареєстровано Реєстраційною службою Яготинського районного управління юстиції Київської області за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 56775532255 від 11.05.2013. У зв'язку з цим викласти п. 8 договору в наступній редакції.

1. «п. 8 Договір укладено терміном на 7 років з моменту підписання додаткової угоди до нього. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

2. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі кадастровий номер 3225588200:04:005:0221 від 20.09.2012, що зареєстрований Реєстраційною службою Яготинського районного управління юстиції Київської області за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: № 56775532255 від 11.05.2013.

3. Дану угоду складено у трьох примірниках, що мають однокову юридичну силу, одна з яких знаходиться в орендаря, друга у орендодавця, третя в органі який провів державну реєстрацію.

4. Витрати пов'язані зі складанням та реєстрацією цієї угоди бере на себе орендар.

Реквізити та підписи сторін».

На адресу суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, з мотивів того, що сторони вирішили спір шляхом поновлення терміну користування земельною ділянкою.

Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачені випадки залишення позову без розгляду, так господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Підстава згідно котрої позивач просить суд залишити позов без розгляду не передбачена вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 06.09.2016 № 04-13/173, в якому він просить суд закрити провадження у справі, з мотивів того, що між сторонами у справі відсутні будь-які спори щодо користування земельною ділянкою площею 27,8652 га, оскільки за результатами проведення земельних торгів між сторони у справі було укладено договір оренди земельної ділянки.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє в його задоволені, з огляду на те, що укладення між сторонами у справі нового договору оренди земельної ділянки, ніяким чином не впливає на наявність між сторонами у справі спору щодо поновлення на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договору оренди землі від 20.09.2012, укладеного між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області та визнання укладеною додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, та не свідчить про відсутність спору між сторонами у справі щодо заявлених позовних вимог.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між позивачем - орендар та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області - орендодавець було укладено договір оренди землі від 20.09.2012 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, згідно розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 04.04.2012 № 94, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення), що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області. Межі земельної ділянки № 8 площею 27,8652 га, в т.ч. пасовищ площею 27,8652 га за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області, встановлені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (п. 1 договору).

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено терміном на 1 (один) рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 37 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 45 договору).

Право оренди Дочірнього підприємства «Київська Русь» Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна» на земельну ділянку площею 27,8652 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстровано Реєстраційною службою Яготинського районного управління юстиції Київської області 11.05.2013 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 56775532255, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 11.05.2013 серії ЕАЕ № 112224, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України та згідно внесених змін 25.01.2013 до Положення про Головне управління Держземагентства, з 25.01.2013 Головне управління Державного агентства земельних ресурсів у Київській області виконувало функції розпорядника землями сільськогосподарського призначення державної власності в межах області та є правонаступником Яготинської районної державної адміністрації в частині розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, а з 04.06.2015 ці функції виконує Головне управління Держгеокадастру у Київській області та є правонаступником Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням від 23.09.2013 № 214, у якому просив надати дозвіл на поновлення договору оренди землі на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 5 років. До листа позивач додав проект додаткової угоди від 19.09.2013 до договору оренди землі, згідно з умовами п. 1 якої пункт 8 договору викладено у наступній редакції: «Договір укладено до 11.05.2018. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Відповідач листом 07.10.2013 № 08-03/7460 надав відповідь на лист-повідомлення позивача від 23.09.2013, у якому зазначив про необхідність надання копії проекту відведення земельної ділянки, установчих документів, завірених належним чином та кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів для прийняття рішення про поновлення договору оренди землі.

07.11.2013 позивач звернувся до відповідача із листом № 234, у якому просив надати дозвіл на поновлення договору оренди землі на новий строк, а також просив укласти договір оренди на 7 років. До листа позивач додав документи на виконання листа відповідача № 08-03/7460 від 07.10.2013, а також проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Відповідач листом № 08-03/10448 від 13.11.2013 надав відповідь на лист позивача від 07.11.2013 № 234, у якому відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Позивач звернувся до відповідача із листом від 06.12.2013 № 297, в якому надав пояснення з приводу щодо не виготовлення проекту відведення земельної ділянки в момент укладення договору оренди та просив прийняти пояснення до уваги при вирішенні питання щодо поновлення дії договору оренди земельної ділянки.

Листом від 26.08.2014 № 266 позивач звернувся до відповідача, у якому повторно просив розглянути питання поновлення договору оренди землі на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 5 років, та надав проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Відповідач листом № 31-10-0.31-1508/0/17-14-сг від 08.09.2014 надав відповідь на лист позивача від 26.08.2014 № 266, у якому відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Позивач листом від 24.09.2015 № 483 звернувся до відповідача, в якому просив повторно розглянути питання щодо поновлення дії договору оренди землі на новий строк, а також просив укласти договір оренди щонайменше на 7 років, та надав проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що він після закінчення строку договору оренди землі продовжує користуватися земельною ділянкою, а тому в силу положень ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, проте, відповідач неправомірно відмовив позивачу в поновлені вищевказаного договору оренди землі та безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди до вказаного договору про його поновлення.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить визнати договір оренди землі від 20.09.2012, укладений між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, таким що був поновленим з 11.05.2014 по 11.05.2015, з 11.05.2015 по 11.05.2016, з 11.05.2016 по 11.05.2017 на тих самих умовах передбачених договором оренди землі та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.09.2012, укладеного між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, з моменту набуття чинності рішення господарського суду, на умовах проекту додаткової угоди зазначеної вище.

Відповідач проти вказаних вимог перечує з підстав, того, що відповідач правомірно відмовив позивачу в поновленні вищевказаного договору оренди землі, а тому такий договір вважається припиненим, у зв'язку з недосягненням згоди на його поновлення. Також, відповідач зазначає, що запропонована додаткова угода до договору оренди землі суперечить вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки позивач просить поновити дію договору оренди землі терміном на 7 років, в той час коли договір було укладено терміном на 1 рік. З огляду на вказане, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою землі здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 4 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору) передбачено, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Пунктом 2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011№ 6 передбачено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України «Про оренду землі», судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Як було встановлено судом вище, позивач звертався до відповідача листами з проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 20.09.2012, в яких просив поновити строк договору щонайменше на 5 років, в деяких листах просив поновити строк договору щонайменше на 7 років, тобто просив змінити умови договору оренди землі в частині строку на який його було укладено, оскільки згідно п. 8 договору, договір укладався терміном на 1 рік.

Доказів того, що позивач звертався до відповідача з листом-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар на новий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором з додавання відповідного проекту додаткової угоди, позивач суду не надав.

Відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі на новий строк, що в свою чергу підтверджує наявність у відповідача (орендодавця) земельної ділянки заперечень щодо поновлення його дії.

Враховуючи наявність у відповідача (орендодавця) земельної ділянки заперечень щодо поновлення дії договору, та беручи до уваги зазначені вище положення законодавства, зокрема, і п. 2.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011№ 6, суд вважає, що у відповідності до положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та пунктів 8, 45 договору оренди землі дія договору оренди землі автоматично не поновилась на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а припинилась у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та те, що, дія договору оренди землі автоматично не поновилась на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а припинилась у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, суд вважає, що позовна вимога позивача про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України та не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.

Що стосується позовної вимоги про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 20.09.2012, укладеного між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, з моменту набуття чинності рішення господарського суду, на запропонованих умовах проекту додаткової угоди, згідно з умовами п. 1 якої п. 8 договору викладено у наступній редакції: «Договір укладено терміном на 7 років з моменту підписання додаткової угоди до нього. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію», то суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом вище, позивач звертався до відповідача листами з проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 20.09.2012, в яких просив поновити строк договору щонайменше на 5 років, в деяких листах просив поновити строк договору щонайменше на 7 років, тобто просив змінити умови договору оренди землі в частині строку на який його було укладено. Згідно п. 8 договору, договір було укладено терміном на 1 рік.

Отже, позивачем запропоновано відповідачу змінити істотну умову договору оренди землі, а не укласти угоду за наслідками поновлення договору оренди на той самий строк та на тих самих умовах.

Відповідач відмовив у наданні дозволу на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Доказів того, що позивач звертався до відповідача з вимогою продовжити договір оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода до договору не була укладена, позивач суду не надав.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою продовжити договір оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода до договору не була укладена, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 20.09.2012, укладеного між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області, в наданій позивачем редакції, якою вносяться зміни до п. 8 договору, які не стосуються питання поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, а свідчать про внесення змін до договору, який підлягає поновленню, за відсутності на це згоди іншої сторони є недоведеною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим відмовляє в її задоволенні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 13.04.2016 у справі № 911/3378/15, від 17.05.2016 у справі № 911/3210/15.

Посилання позивача на судову практику у подібних правовідносинах викладену в постановах Верховного суду України від 18.03.2015 у справі № 6-4цс15, від 15.04.2015 у справі № 6-55цс15 та постановах Вищого господарського суду України від 09.10.2013 у справі № 13/5005/10437/2012, від 30.01.2014 у справі № 924/781/13, від 15.01.2015 у справі № 911/2525/14, від 13.08.2015 у справі № 922/5762/14 не приймається судом до уваги при вирішенні спору та відхиляється з огляду на те, що у правовідносинах, які розглядались судами у перелічених справах, не містилось заперечень та прямої відмови орендодавця в поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк, що вже виключає подібність правовідносин щодо яких позивач просить суд застосувати практику Верховного суду України та Вищого господарського суду Україні викладену у вказаних постановах.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 13.10.2016.