Рішення

від 11.10.2016 по справі 915/932/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 915/932/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Арвіс ПлюсВ»

54018, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38623046

до відповідача: Трикратненський дошкільний навчальний заклад № 4

В«ВеселкаВ»

56534, Миколаївська області, с.Трикратне, вул.Залізнична, 14,

код ЄДРПОУ 26232937

про: стягнення 211154,94 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1А - директор,

ОСОБА_2, довіреність від 26.08.2016;

від відповідача: ОСОБА_3 - керівник.

Суть спору:

Позивач 26.08.2016 року звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 211154,94 грн. боргу який складається з: основного боргу - 138086,42 грн. (136983,60 грн. заборгованість за виконані роботи + 1102,82 грн. витрати з проведення експертизи кошторисної документації), інфляційних втрат - 65452,96 грн., 3% річних - 7615,56 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 68 від 09.09.2014р.; акту приймання виконаних робіт за вересень 2014 року від 30.09.2014р. (форми КБ-2в), довідки (форми КБ-3); норм ст.ст. 11, 509, 610, 612, 625, 626, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що станом на момент подання позовної заяви відповідач не виконав свій обов'язок та не розрахувався за фактично надані послуги.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі мотивуючи тим, що надані позивачем докази є безпідставними, оскільки вказані роботи виконані в повному обсязі у 2012 році ТОВ «Альянс-ЛАКС».

В судовому засіданні 04.10.2016 року оголошувалась перерва до 11.10.2016р.

11.10.2016 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи вислухавши представників сторін суд, -

встановив:

15 вересня 2014 року між сторонами був укладений договір «на виконання робіт» № 68 згідно з положеннями якого відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, бере на себе зобов'язаня перед замовником по виконанню робіт з капітального ремонту внутрішніх приміщень ДНЗ № 4 «Веселка» по вул. Залізничній - 14, ст.Трикратне Вознесенського району Миколаївської області.

Згідно з договірною ціною сторони дійшли згоди щодо встановлення твердого кошторису у сумі вартості робіт на суму 136983,60 грн. (п. 4.3 договору).

За умовами пункту 3.3. договору позивач зобов'язувався почати роботи з 09.09.2014 року, а закінчити 31.12.2014 року.

Згідно ж пунктів 4.2. та 4.3 цього договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплату здійснити не пізніше 10 днів з моменту подачі рахунку та акту виконаних робіт шляхом перерахування передбачених у п. 4.1 коштів на поточний рахунок виконавця. Загальна сума договору складає 136963,60 грн. і залежить від фактичних потреб покупця з моменту укладання договору і до його закінчення.

Пунктом 6.1 договору сторони обумовили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року.

Предметом даного позову виступають майнові вимоги позивача (підрядника) щодо стягнення з відповідача (замовника) вартості виконаних робіт за договором № 68, враховуючи витрати на проведення експертизи та з урахуванням грошових стягнень за статтею 625 ЦК України.

Виходячи з характеру спірних правовідносин, доказів які надані суду для вирішення даного спору (змісту договору № 68, акту КБ-2в, довідки КБ-3) суд вважає, що для розгляду цієї справи слід застосовувати норми параграфу 3 глави 61 ЦК України.

Так, згідно зі статтею 875 Цивільного Кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 879 та абз. 1 ч. 4 ст. 882 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного договору № 68 позивач за актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014р. (форма КБ-2в) передав, а відповідач 30.09.2014р. прийняв без зауважень та заперечень будівельні роботи по капітальному ремонту внутрішніх приміщень ДНЗ № 4 «Веселка» по вул. Залізничній - 14, ст.Трикратне Вознесенського району Миколаївської області на загальну суму 136983,60 грн., що також підтверджується складеною та підписаною між сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

За правилами ст.ст. 34 (абз. 1), 36 (абз. 1) ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року, оформлений між сторонами на виконання предмету договору № 68 від 09.09.2014р., підписаний учасниками 30.09.2014 року та скріплений печатками обох сторін; договірна ціна; локальний кошторис; пояснювальна записка; залікова відомість ресурсів; довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) свідчать про намір сторін виконувати умови визначені договором № 68 по проведенню будівельних робіт з капітального ремонту внутрішніх приміщень ДНЗ № 4 «Веселка» на суму 136963,60 грн.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Так, згідно з умовами п. 4.2. договору № 68 відповідач повинен був здійснити позивачу оплату за виконані останнім будівельні роботи в сумі 136983,60 грн. не пізніше 10 жовтня 2014 року (акт виконаних робіт підписаний сторонами 30.09.2014р.).

Позивач шляхом надання суду відповідних доказів довів неналежне виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за договором № 68.

Разом з тим, відповідач не надав суду відповідних доказів, які свідчать про належне виконання грошових зобов'язань перед позивачем.

Згідно Статуту Трикратненський дошкільний навчальний заклад № 4 В«ВеселкаВ» має комунальну форму власності. Безпосереднє керівництво роботою ДНЗ здійснює завідуючий, який призначається і звільняється з посади засновником або уповноваженим органом управління освітою з дотриманням чинного законодавства. Керівник ДНЗ, зокрема діє від імені закладу, представляє його у всіх державних та інших органах, установах, організаціях, укладає угоди з юридичними та фізичними особами (п. 8.2 статуту).

Отже договір № 68 від 09.09.2014 року підписаний в межах повноважень керівника закладу - його завідуючим, не був розірваний чи визнаний недійсним у судовому порядку.

Надані ж відповідачем акти виконаних робіт за 2012 рік та інша документація того часу, не підлягає дослідженню судом в рамках заявленого предмету даної судової справи.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, дослідивши надані суду докази та оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши вказані обставини з урахуванням норм матеріального права які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновків про доведеність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 138086,42 грн.

Разом з тим суд не вважає доведеними, а отже - правомірними позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1102,82 грн. витрат за проведення експертизи кошторисної документації.

Судом не взяті до уваги такі докази позивача як: договір № 15-0004-14 «про виконання експертизи кошторисної документації робочого проекту» від 15.01.2014р. з додатком № 1, акт № 15-0004-14 від 31.01.2016р., оскільки, по-перше, наявність вказаних документів не обумовлена договором № 68, по-друге, суду не надано доказів, які вказують на існування відповідних зобов'язань саме між сторонами по даній справі.

Тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1102,82 грн. - витрат на проведення експертизи кошторисної документації робочого проекту, оскільки вказані вимоги не доведені позивачем, не обґрунтовані та не містять належного підтвердження для їх задоволення.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Разом з тим наведена стаття не виключає застосування до замовника, що порушив господарське зобов'язання відповідальності, передбаченої ч. 2. ст. 625 ЦК України.

Так, за приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже виходячи з вищенаведених норм та обставин, суд перевірив розрахунки позивача інфляційних втрат та 3% річних та дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 65452,95 грн. та частково 3% річних в сумі 7547,82 грн.

Таким чином враховуючи вищевикладені норми та обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позовні вимоги судом задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Трикратненського дошкільного навчального закладу № 4 В«ВеселкаВ» (56534, Миколаївська області, с.Трикратне, вул.Залізнична, 14, код ЄДРПОУ 26232937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Арвіс ПлюсВ» (54018, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38623046) 136983,60 грн. заборгованості за виконані роботи, інфляційних втрат в сумі 65452,96 грн., 3% річних в сумі 7547,82 грн. та 3135,65 грн. судового збору.

3. В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено 17.10.2016 року.

Суддя О.Г.Смородінова