Рішення

від 03.10.2016 по справі 914/2154/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016р. Справа№ 914/2154/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засіданні ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_2, с.Зимна Вода, Львівська область

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , м.Золочів, Львівська область

про зобов'язання надати інформацію про діяльність товариства.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : ОСОБА_2 подав позов до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» про зобов'язання надати інформацію про діяльність товариства.

Ухвалою суду від 19.08.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.08.2016р.

Судове засідання, призначене на 29.08.2016р., у зв'язку із перебуванням станом на 29.08.2016р. судді Сухович Ю.О. у відпустці, відповідно до п.п.2.3.25 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду із змінами та доповненнями внесеними рішенням Ради суддів України від 03.03.2016р. №21, не відбулось.

У зв'язку із виходом судді Сухович Ю.О. з відпустки, ухвалою суду від 31.08.2016р. призначено розгляд справи на 19.09.2016р.

Ухвалою суду від 19.09.2016р. розгляд справи відкладено на 03.10.2016р., з підстав наведених вданій ухвалі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду від 19.08.2016р., від 31.08.2016р. та від 19.09.2016р. не виконав, причин неявки не повідомив.

Слід зазначити, що ухвали суду від 19.08.2016р., від 31.08.2016р. та від 19.09.2016р. скеровувалось судом на дві адреси відповідача, що знаходяться в матеріалах справи, зокрема: юридична адреса: 80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Вокзальна, 28-А та фактична адреса: 79019, м.Львів, вул.Жовківська, 30-В. Станом на 03.10.2016р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 19.09.2016р., що направлявся відповідачу за юридичною адресою: 80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Вокзальна, 28А., з довідкою поштового відділення зв»язку про те, що за вказаною адресою фірми немає. Поштовий конверт з ухвалою суду від 19.09.2016р., чи повідомлення про вручення ухвали суду від 19.09.2016р., скеровані за фактичною адресою: 79019, м.Львів, вул.Жовківська, 30-В на адресу суду не повернувся.

Як вбачається із роздруківки з Інтернет сайту ДП В«Інформаційно-ресурсний центрВ» , ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження: 80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Вокзальна 28-А. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ні позивачу, ні суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.п.3.9.1. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

Факт надсилання відповідачу ухвали суду від 19.09.2016р. про відкладення розгляду спору на 03.10.2016р. підтверджується списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів № 975 за 21.09.2016р., та узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України В»Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» .

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Станом на день розгляду спору (03.10.2016р.) від відповідача на адресу суду відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення позивача, суд,-

встановив:

Відповідно до статуту ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» редакція 2002р. засновниками (учасниками) ОСОБА_3 є: ОСОБА_4 з часткою 40%, що становить 160 000,00 грн. та ОСОБА_2 з часткою 60%, що становить 240 000,00 грн.

Згідно п.1.1. Статуту ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» засноване на приватній власності фізичних осіб України, шляхом об'єднання їх капіталу для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Згідно п.9.1. Статуту ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , учасники мають права та несуть обов'язки у відповідності до установчого договору.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2002р. за розпорядженням Голови Золочівської районної державної адміністрації №119 зареєстровано установчий договір ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» (надалі договір). Відповідно до п.5.1. та п.5.2. договору для забезпечення діяльності товариства створюється Статутний фонд товариства у розмірі 400 000,00 грн. Статутний фонд роз приділяється між учасниками наступним чином: ОСОБА_4 з часткою 40%, що становить 160 000,00 грн. та ОСОБА_2 з часткою 60%., що становить 240 000,00 грн.

Згідно п.4.3. договору учасники товариства мають право, зокрема отримувати інформацію про діяльність товариства.

Як стверджує позивач у позовній заяві, він довідався зі слів директора ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_4, що з її ініціативи, з метою оптимізації податків, виробництво меблів було переведено на приватних підприємців. А з листа від 26.07.2016р. позивач довідався про те, що ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» не здійснює підприємницької діяльності з 2013 року, тобто втрачено мету створення підприємницького товариства.

20.08.2014р. ОСОБА_2 звертався до директора ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_4 з листом-вимогою, в якому просив надати інформацію про діяльність товариства, а саме: належно засвідчені копії протоколів загальних зборів товариства за весь період діяльності по даний час; належно засвідчені копії всіх Статутів товариства зі змінами та доповненнями за весь період діяльності по даний час; належно засвідчені копії всіх актів та висновків ревізійної комісії за весь період діяльності по даний час; належно засвідчені копії всіх балансів за весь період діяльності по даний час.

Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Також, 20.08.2014р. ОСОБА_2 звертався до директора ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_4 з листом-вимогою, в якому повідомляв про скликання загальних зборів учасників ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , в якому визначив порядок денний, час проведення загальних зборів учасників товариства - 30 вересня 2014р. об 16:00 год. та місце проведення зборів товариства - Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна Вода, вул.Нечуя-Левицького, 44.

Однак, збори, які повинні були відбутись 30 вересня 2014р. не відбулись, оскільки не прибув учасник , що володіє 40% часткою - ОСОБА_4.

14.06.2016р. ОСОБА_2 повторно звертався до директора ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_4 з листом-вимогою, в якому просив в 10 денний термін з часу отримання цього листа, надати інформацію про діяльність товариства, а саме: належно засвідчені копії протоколів загальних зборів товариства за весь період діяльності по даний час; належно засвідчені копії всіх Статутів товариства зі змінами та доповненнями за весь період діяльності по даний час; належно засвідчені копії всіх актів та висновків ревізійної комісії за весь період діяльності по даний час; належно засвідчені копії всіх балансів за весь період діяльності по даний час; належно засвідчені копії договорів оренди нерухомого майна.

26.07.2016р. директор ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_4 надала відповідь на лист-вимогу від 14.06.2016р., яку позивач отримав 16.08.2016р. У вищенаведеній відповіді, директор товариства зазначила, що належно засвідчені копії протоколів загальних зборів товариства, статут та зміни до нього за весь період діяльності товариства поданий час були передані позивачу (ОСОБА_2П.) у березні 2014р., після чого жодних змін до установчих документів не проводились.

Крім того, у вищенаведеному листі, директор товариства повідомив позивача про те, що товариство близько трьох років не здійснює підприємницької діяльності, нерухоме майно, яке перебуває у власності товариства протягом трьох років потребувало та потребує витрат на утримання та обслуговування, відтак просить позивача повідомити її про те: чи були понесені позивачем (ОСОБА_2П.) витрати, як співвласником товариства та відповідно нерухомого майна товариства, на його утримання, якщо були понесені витрати то в якому розмірі і в який спосіб?

28.06.2016р. ОСОБА_2 повторно звертався до директора ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_4 з листом-вимогою, в якому керуючись п.5.7. статуту ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , вимагав скликання позачергових загальних зборів товариства.

Також, 08.07.2016р. ОСОБА_2 повторно звертався до директора ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_4 з листом-вимогою, в якому керуючись п.5.4.1. та п.5.4.2. статуту ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , в якому повідомив про скликання загальних зборів учасників товариства, в якому визначив порядок денний, час проведення загальних зборів учасників товариства - 26 серпня 2016р. об 10:00 год. та місце проведення зборів товариства - м.Львів, вул.Жовківська, 30-В.

Однак, збори, які повинні були відбутись 26 серпня 2016р. не відбулись, оскільки не прибув учасник, що володіє 40% часткою товариства - ОСОБА_4.

15.07.2016р. ОСОБА_2 звертався до директора ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_4 з листом-вимогою, в якому просив в 10 денний термін з часу отримання цієї вимоги, надати інформацію про наявність та збереження товароматеріальних цінностей та місце їх знаходження, які були обліковані комісією з сила учасників товариства 15 вересня 2015р. Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

У зв'язку із систематичним ненаданням відповідачем запитуваної інформації позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права та ставить вимогу про зобов'язання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» надати учаснику товариства - ОСОБА_2 інформацію про діяльність товариства, а саме: річні баланси починаючи від часу діяльності; звіти про фінансово-господарську діяльність товариства починаючи від часу діяльності; протоколи ревізійної комісії починаючи від часу діяльності; протоколи зборів органів управління товариства починаючи від часу діяльності; копії статутів товариства та інформацію про здачу в оренду майна товариства, у вигляді та спосіб визначений законом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно п.4 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 67 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Господарськими товариствами, згідно зі статтею 79 ГК України, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Так, як визначено ч.1 ст.1 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до положень ст.4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 ЦК України, статей 57, 82 ГК України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є Статут.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України "Про господарські товариства" до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Отже, виходячи із наведених норм, та враховуючи, що ПП "Пурій-Дизайн" створене кількома особами, а його статутний фонд розподілений на частки між засновниками, то за всіма ознаками, ПП "Пурій-Дизайн" відноситься до господарських товариств, а тому, при вирішенні даного спору застосовуються норми, що регулюють діяльність господарських товариств.

Підтвердженням даного висновку є також абзац 5 частини 3.1 рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013, відповідно до якого "…статутний (складений) капітал є однією з юридичних ознак господарського товариства".

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Згідно ч.1 ст.79 ГК України господарські товариства є юридичними особами.

Відповідно до ч.1 ст.80 ГК України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно ч.3 ст.80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до ч.1 ст.88 ГК України учасники господарського товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо; вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

В силу приписів п. г) ч. 1 ст. 10 Закону України В«Про господарські товаристваВ» учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Виходячи з положень ч.1 ст.67 ГК України, право учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства, встановлене ч. 1 ст. 88 ГК України та п. г) ч. 1 ст. 10 Закону України В«Про господарські товаристваВ» , поряд з іншими правомочностями учасника, становить зміст його корпоративних прав. Такому праву кореспондує обов'язок господарського товариства надати його учаснику відповідну інформацію та документи. Невиконання такого обов'язку товариством є порушенням корпоративних прав учасника товариства.

Як встановлено судом, позивач, звертався до відповідача із листами-вимогами (від 20.08.2014р., від 14.06.2016р., 15.07.2016р.) про надання інформації про діяльність товариства та відповідних документів. Не задовольнивши таку вимогу учасника товариства, відповідач порушив положення ч. 1 ст.88 ГК України та п. г) ч.1 ст.10 Закону України В«Про господарські товаристваВ» та корпоративні права учасника цього товариства.

Згідно ч. 2 ст.16 ЦК України та ч. 2 ст.20 ГК України, способом захисту порушеного права може бути присудження до виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до п.36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 В«Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт "г" частини першої статті 10 Закону України „Про господарські товаристваВ» , стаття 116 ЦК України, частина перша статті 88 ГК України) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації.

Таким чином вимога позивача про зобов'язання відповідача надати інформацію та документи, що стосуються діяльності ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права.

Згідно п.36 названої вище постанови Пленуму Верховного Суду України №13 господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Згідно п.9.1. Статуту ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , учасники мають права та несуть обов'язки у відповідності до установчого договору.

Згідно п.6.1.2. Статуту товариства, бухгалтерські документи товариства знаходяться за місцезнаходженням його офісу. Учасники або їх відповідним чином уповноважені представники мають право доступу до всіх бухгалтерських документів товариства та до всієї первісної документації у будь-який час на протязі нормального робочого дня товариства, та мають право знімати фотокопії з таких документів та робити витяги з них.

Відтак, установчими документами відповідача встановлено обов'язок товариства надавати учаснику товариства для ознайомлення документи щодо діяльності товариства, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії.

В свою чергу, ні Закон України В«Про господарські товаристваВ» , ні Господарський кодекс України не містять заборони на отримання учасником товариства інформації та документів у вигляді їх копій. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постанові від 22.03.2011р. у справі №К14/124-10.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ГК України та п. г) ч. 1 ст. 10 Закону України В«Про господарські товаристваВ» , товариство зобов'язане надавати учаснику, зокрема, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 В«Про практику розгляду судами корпоративних спорівВ» , учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Відповідно до статті 5 Закону про Національну депозитарну систему реалізація корпоративних прав, що випливають з акції (в тому числі і права на отримання інформації про діяльність товариства), є можливою лише після внесення відповідних змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Господарським судам необхідно також враховувати процедуру надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, встановлену господарським товариством. У разі, якщо товариством визначено порядок доступу до інформації про діяльність товариства відповідно до вимог статей 33, 35 Закону України "Про інформацію" та роз'яснень ДКЦПФР від 29 жовтня 2002 р. N 5 "Про порядок застосування пункту "г" статті 10 Закону України "Про господарські товариства" акціонер (учасник) товариства може реалізувати своє право на отримання інформації в установленому порядку.

Вищим господарським судом України у п.п.2.33 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" від 25.02.2016р. №4 роз"яснено, що відповідно до положень статті 10 Закону України "Про господарські товариства" та статті 78 Закону України "Про акціонерні товариства" господарське товариство, якщо його установчими документами не передбачено інше, зобов'язане надавати на вимогу учасника (акціонера) лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства.

Учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Водночас закон не встановлює обмежень щодо періоду часу, за який учасник товариства має право отримувати інформацію.

Чинним законодавством не передбачено обов'язку товариства надавати учаснику запитувану ним інформацію в письмовому вигляді (у вигляді ксерокопій), а лише встановлено обов'язок надавати учаснику товариства для ознайомлення визначену законом інформацію, з якої вже сам учасник має право робити виписки, фотографії, копії.

Проте, відповідач не надав позивачу інформації про діяльність ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» . Такої інформації не надано і на вимогу, викладену в позовній заяві.

Таким чином, матеріалами справи доведено порушення прав позивача, щодо отримання інформації про діяльність ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , а саме: річні баланси починаючи від часу діяльності; звіти про фінансово-господарську діяльність товариства починаючи від часу діяльності; протоколи ревізійної комісії починаючи від часу діяльності; протоколи зборів органів управління товариства починаючи від часу діяльності; копії статутів товариства.

Щодо позовних вимог про надання позивачу інформації про здачу в оренду майна товариства, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" як спеціального закону, що регулює спірні правовідносини, встановлений перелік документів, що можуть надаватись учаснику товариства для ознайомлення, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Аналогічні положення містяться і в постанові Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008р.

Враховуючи, що інформація про здачу майна в оренду не відноситься до інформації про діяльність товариства в розумінні ст.10 Закону України "Про господарські товариства", ст.88 ГК України, відтак позов в частині надання інформації про здачу майна в оренду до задоволення не підлягає.

Відповідач наданим йому правом на судовий захист не скористався, позовних вимог належними та допустимими доказами не спростував, поважності причин неявки в судові засідання та неподання відзиву не пояснив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення частково.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата позивачем судового збору підтверджується квитанцією №60 від 16.08.2016р. на суму 1 378,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю, оскільки спір виник з вини відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 80, 81, 116 ЦК України, ст.ст. 62, 63, 67, 88, 113 ГК України, ст.10 Закону України В«Про господарські товаристваВ» , ст.ст. 4, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобов'язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» (80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Вокзальна, 28А; код ЄДРПОУ 31758713) надати учаснику ТзОВ В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» - ОСОБА_2 (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна Вода, вул.Нечуя-Левицького, буд. 44; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) для ознайомлення інформацію про діяльність ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» , а саме: річні баланси починаючи від часу діяльності товариства; звіти про фінансово-господарську діяльність товариства починаючи від часу діяльності товариства; протоколи ревізійної комісії починаючи від часу діяльності товариства; протоколи зборів органів управління товариства починаючи від часу діяльності; статути товариства.

3. У задоволенні позову в частині надання інформації про здачу майна в оренду відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«ПУРІЙ-ДИЗАЙНВ» (80700, Львівська область, м.Золочів, вул.Вокзальна, 28А; код ЄДРПОУ 31758713) на користь ОСОБА_2 (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна Вода, вул.Нечуя-Левицького, буд. 44; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 10.10.2016р.

Суддя Сухович Ю.О.