Ухвала

від 10.10.2016 по справі 922/2667/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" жовтня 2016 р.Справа № 922/2667/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Самсонова М.М.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Древстиль", 61004, м. Харків, провулок Джерело, 5, код ЄДРПОУ 38492540;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Акта плюс", 62370, Харківська область, Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49/9, код ЄДРПОУ 37514175;

про стягнення 161210,65 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Древстиль", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Акта плюс" про стягнення заборгованості у розмірі 161210,65 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 21/01/16, укладеним між сторонами 21.01.2016 року, в частині повної оплати за поставлений товар за видатковою накладною № 2-288 від 16.02.2016 року. В якості правових підстав позивач посилається на ст. ст. 193 ГК України, 526, 530, 610, 612, 625, 655, 712 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.2016 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2667/16, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 12.09.2016 р. об 11:00 год.

Суд перейшов до розгляду справи по суті у судовому засіданні 12.09.2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2016 р. розгляд справи було відкладено на 10.10.2016 року о 12:00.

Позивач явку свого повноважного представника в судове засідання 10.10.2016 року не забезпечив, не виконав вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 12.09.2016 р. про відкладення розгляду даної справи, якою у позивача було витребувано документально обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми позову, хоча представником позивача у попередньому судовому засіданні було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання документів в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов на виконання вимог ухвал господарського суду Харківської області від 10.08.2016 р. та від 12.09.16 р. суду не надав, причини неявки суду не відомі. Разом з тим суд зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 10.08.2016 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялась на адресу відповідача (62370, Харківська область, Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49/9), була повернута до суду з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення; ухвала суду від 12.09.2016 року у даній справі була отримана представником ТОВ "Акта плюс" 29.09.2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було повернуто до суду 03.10.2016 року.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання та те, що строк вирішення спору у даній справі, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України, закінчується 10.10.2016 р. 09.10.2016 р. - неділя), суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Древстиль" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Акта плюс" 21 січня 2016 року було укладено договір № 21/01/16, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у зумовлені строки відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, що передбачені дійсним договором.

Умови щодо ціни товару та суми договору сторонами обумовлені у розділі 2 договору, зокрема, сторонами встановлено, що ціна товару, яка входить в партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару. Сума договору складається з суми вартості партій товару, поставлених покупцю на протязі дії цього договору. (п.п. 2.2., 2.3 договору)

Відповідно до п. 5.1 Договору, продавець надає покупцю товар на умовах відстрочки платежу 7 календарних днів по кожній партії товарів, дата відвантаження і асортимент якого визначений в накладній.

Пунктом 12.1 сторони передбачили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 21 січня 2017 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю "Древстиль" було поставлено відповідачу товар на суму 167298,11 грн. на підставі видаткової накладної № 2-288 від 16.02.2016 року, за який відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за спірним договором, розрахувався не у повному обсязі, у зв'язку з чим основний борг відповідача за договором поставки № 21/01/16 від 21.01.2016 року становить 161210,65 грн., тобто з позовної заяви вбачається, що вимога позивачем про стягнення заборгованості стосується заборгованості, яка виникла у зв'язку з простроченням оплати партії товару, поставленого за видатковою накладною № 2-288 від 16.02.2016 року.

Разом з тим, при досліджені матеріалів справи судом встановлено, що відносини між сторонами з приводу поставки товару за договором № 21/01/16 від 21.01.2016 року мають триваючий характер та станом на час розгляду справи за спірним договором було здійснено позивачем декілька поставок товару, натомість позивачем на підтвердження своїх вимог надано до суду лише копію видаткової накладної № 2-288 від 16.02.2016 року на суму 167298,11 грн., а відповідачем, в свою чергу, було здійснено декілька оплат поставленого товару, у зв'язку з чим з матеріалів справи неможливо встановити за поставку яких партій товару було зараховано позивачем проплати, здійснені відповідачем після поставки товару за спірною видатковою накладною № 2-288 від 16.02.2016 року.

У судовому засіданні 12.09.2016 року судом у представника позивача з'ясовувалось питання щодо підстав виникнення суми заборгованості заявленої до стягнення та щодо розміру заборгованості відповідача саме за видатковою накладною № 2-288 від 16.02.2016 року, а також досліджувався акт звірки взаєморозрахунків між сторонами з якого вбачається, що за період з 01.01.2016 року по 09.06.2016 року продано товару на суму 266898,78 грн., а оплачено товару на суму 105688,13 грн.

З метою надання відповіді на запитання суду та надання доказів в обґрунтування розміру заявленої до стягнення суми заборгованості, представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження сіх обставин справи.

За клопотанням представника позивача, розгляд даної справи було відкладено з метою надання позивачем доказів необхідних для вирішення даної справи, що мають істотне значення, а саме: документально обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивачем не було надано суду ані доказів наявності заборгованості за видатковою накладною № 2-288 від 16.02.2016 року саме у розмірі 161210,65 грн., тобто доказів зарахування проплат здійснених відповідачем після поставки товару за спірною видатковою накладною в рахунок оплат товару, поставлених іншими партіями; ані доказів здійснення поставок товару за договором поставки № 21/01/16 від 21.01.2016 року за період з 01.01.2016 року по 09.06.2016 року у розмірі 266898,78 грн., з яких оплачено товар на суму 105688,13 грн., тобто видаткових накладних на поставку партій товару, здійснених після 16.02.2016 року.

За відсутності вищенаведених документів, враховуючи обставини викладені у позовній заяві, дослідивши договір № 21/01/16 від 21.01.2016 року та видаткову накладну № 2-288 від 16.02.2016 року, та приймаючи до уваги наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2016 року по 09.06.2016 року, розрахунок ціни позову є незрозумілим суду та суд не в змозі надати йому належну оцінку.

Крім того суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Строк вирішення спору у справі № 922/2667/16 було встановлено до 10.10.2016 року (09 жовтня 2016 року - вихідний день), із заявою про продовження терміну розгляду справи жодна із сторін до суду не зверталась.

Таким чином неподання позивачем вказаних доказів до суду та закінчення двомісячного терміну розгляду справи унеможливлює вирішення даної справи по суті, при цьому суд наголошує, що позивач мав можливість подати в суд витребувані документи в обґрунтування суми заявленої до стягнення, судом з цією метою розгляд справи відкладався, але позивач їх не надав, як і не навів обґрунтувань неможливості їх надання у встановлений строк, у відповідності до приписів ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України.

Відповідно до п.5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) та к і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення позовних вимог так і відмови в задоволенні цих вимог, адже останнє означатиме підтвердження в судовому порядку припущення про законність дій чи бездіяльності учасників судового процесу, без достатніх на то правових підстав.

За таких обставин, враховуючи відсутність витребуваних у позивача документів та відсутність пояснень представника позивача щодо питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, що унеможливлює всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи, приймаючи до уваги неможливість відкладення розгляду справи, у зв'язку з закінченням строку вирішення спору, суд вважає доцільним залишити позов без розгляду, відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 32, 33, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Суддя ОСОБА_1