Рішення

від 10.10.2016 по справі 922/2532/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р.Справа № 922/2532/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327", м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (особисто, паспорт);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327" (відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 552 000, 00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 2 про надання юридичних послуг від 05.01.2015 року у частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

У межах строків визначених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 19.09.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 10.10.2016 року.

15.08.2016 року відповідач через канцелярію суду надав відзив вх. № 26951 у якому зазначає, що на сьогоднішній день між позивачем та відповідачем було проведено звіряння взаємних розрахунків за договором № 2 від 05.01.2015 року та згідно документів бухгалтерського обліку на підприємстві відповідача рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 552 000, 00 грн. Також зазначає, що зазначена заборгованість підприємства відповідача сформувалась не з його вини, а внаслідок тимчасових фінансових труднощів на підприємстві. У зв'язку із чим просить суд ухвалити рішення згідно діючого законодавства.

16.09.2016 року позивач через канцелярію суду надав пояснення вх. № 30551 по суті позовних вимог про стягнення боргу за договором про надання юридичних послуг та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду, яке долучено до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити із підстав викладених у наданому до суду позові та поясненнях.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно із частиною 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, наявні у матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.10.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, 05.01.2015 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Автосервіс АТП 16327" (далі-відповідач, замовник було укладено договір № 2 про надання юридичних послуг (т. 1, а.с. 8-9).

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту укладання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Виконавець зобов'язується здійснювати юридичне обслуговування замовника на платній основі, а саме: надавати усні консультації з правових питань; - проводити юридичний аналіз проектів договорів, які замовник укладає з третіми особами та надавати інші юридичні послуги, обсяг яких встановлюється сторонами у рахунках та специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги виконавця. Конкретний зміст виконаного виконавцем доручення зазначається у рахунках та специфікаціях до цього договору та зумовлює обсяг та вартість послуг, що надаються виконавцем (пункти 1.1. та 1.2. договору).

Згідно пункту 1.4. вартість юридичних послуг. що надаються за цим договором встановлюється у рахунках та актах виконаних робіт, які підписуються у двосторонньому порядку та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору, оплата юридичних послуг здійснюється замовником на підставі рахунку виконавця протягом 3-х днів з моменту отримання.

У разі неможливості виконати договір з вини замовника він зобов'язаний виплатити виконавцю плату в повному обсязі (пункт 4.3. договору).

За твердженням позивача, відповідні зобов'язання за договором виконано у повному обсязі на загальну суму 552 000, 00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт підписаними між сторонами за період з січня 2015 року по травень 2016 року, а саме:

- акт від 30.01.2015 року на суму 35 000, 00 грн.;

- акт від27.02.2016 року на суму 30 000, 00 грн.;

- акт від 31.03.2015 року на суму 45 000, 00 грн.;

- акт від 29.04.2015 року на суму 30 000,00 грн.;

- акт від 29.05.2015 року на суму 25 000,00 грн.;

- акт від 30.06.2015 року на суму 45 000, 00 грн.;

- акт від 31.07.2015 року на суму 30 000,00 грн.;

- акт від 28.08.2015 року на суму 25 000, 00 грн.;

- акт від 30.09.2015 року на суму 25 000,00 грн.;

- акт від 30.10.2015 року на суму 35 000,00 грн.;

- акт від 29.11.2015 року на суму 30 000,00 грн.;

- акт від 28.12.2015 року на суму 35 000,00 грн.;

- акт від 29.01.2016 року на суму 20 000,00 грн.;

- акт від 29.02.2016 року на суму 40 000, 00 грн.;

- акт від 31.03.2016 року на суму 37 000,00 грн.;

- акт від 29.04.2016 року на суму 35 000,00 грн.;

- акт віл 31.05.2016 року на суму 30 000,00 грн. (т. 1, а.с. -10-26).

Рахунками за період з січня 2015 року по травень 2016 року, а саме:

- № 1 від 05.01.2015 року; № 2 від 09.02.2015 року; № 3 від 06.03.2015 року; № 4 від 06.04.2015 року; № 5 від 05.05.2015 року, № 6 від 03.06.2015 року, № 7 від 06.07.2015 року, № 8 від 05.08.2015 року, № 9 від 04.09.2015 року, № 10 від 05.10.2015 року, № 11 від 03.11.2015 року. № 12 від 04.12.2015 року, № 1 від 11.01.2016 року, № 2 від 04.02.2016 року, № 3 від 06.03.2016 року, № 4 від 04.04.2016 року, № 5 від 05.05.2016 року та специфікаціями (т. 1, а.с. 50-83).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 552 000, 00 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2016 року по 08.08.2016 року підписаний сторонами та скріплений печаткою підприємства відповідача сальдо на користь позивача становить 552 000,00 грн. (т. 1, а.с. 84).

Оскільки, відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав та не здійснив оплату наданих послуг у сумі 552 000, 00 грн., що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Абзац 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевказані обставини та несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 552 000, 00 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із доведенням спору до суду із вини відповідача судові витрати у розмірі 8 280,00 грн. підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автосервіс АТП 16327" (61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 88, ЄДРПОУ 31633079) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 552 000, 00 грн. та 8 280, 00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 17.10.2016 р.

Суддя О.О. Ємельянова