Ухвала

від 03.10.2016 по справі 711/8602/16-ц

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 2/711/2436/16

Справа № 711/8602/16-ц

03 жовтня 2016 року

суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Дунаєв С.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з заявою 29.09.2016р., в якій просив скасувати заходи забезпечення позову в частині накладеного арешт на квартиру АДРЕСА_1, які були накладені відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2009р.

Разом з тим, подана суду заява не відповідає вимогам ст.119 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

Відповідно до п.3, 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК позовна заява має містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в ній зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, або наявність підстав для звільнення від доказування.

Статтею третьою ЦПК передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.4 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Зі змісту позову вбачається, що підставою для звернення до суду з позовом є порушення речового права позивача на звернення стягнення на іпотечне майно, яке належить на праві власності відповідачці і є предметом арешту, накладеного ухвалою суду в якості забезпечення позову.

Натомість суд зауважує, що заява про скасування заходів забезпечення позову розглядається судом в порядку, передбаченому ст.154 ЦПК, і таку заяву може подати особа, яка брала участь у справі. Така заява розглядається в порядку, передбаченому для розгляду питань пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Позовну заяву про звільнення майна з під арешту може подати особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові (ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження»). Зазначені способи захисту, незважаючи на те що мають певну схожість за правовими наслідками їх застосування (тягнуть за собою скасування накладеного арешту), проте є різними за своєю природою, порядком їх застосування та порядком їх розгляду.

Аналіз змісту позову не дає змоги визначитись який спосіб захисту обрав позивач, що у свою чергу перешкоджає суду правильно вирішити питання про відкриття провадження. Тож позивачеві необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог зазначених в цій ухвалі і подати до суду позов про звільнення майна з під арешту, або звернутись до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову залишити без руху і надати заявникові строк для усунення недоліків тривалістю у п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків до вказаного строку, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали для усунення недоліків надіслати позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_2