Ухвала

від 12.10.2016 по справі 826/25020/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25020/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І..

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Карат Лтд на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Карат Лтд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Карат Лтд (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005692213 від 24 липня 2015 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 22 липня 2016 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2016 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у період з 30 червня 2015 року по 06 липня 2015 року відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої 13 липня 2015 року складено акт № 319/26-59-22-13/32799897 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Інтероптторг (код ЄДРПОУ 38921180), ТОВ Стиль Медіа (код ЄДРПОУ 36858290), ТОВ Компанія Лакшері Кепітал (код ЄДРПОУ 38517030), ТОВ Грін Пауер Євроелектрик Україна (код ЄДРПОУ 34838178) за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

На підставі акту перевірки відповідачем 24 липня 2015 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005692213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 165 005 грн. за основним платежем та у розмірі 82 503 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду із позовом у якому просив визнати недійсним та скасувати рішення № 0005692213 від 24 липня 2015 року повністю.

Колегія суддів апеляційної інстанції з приводу даних спірних правовідносин, вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ Карат Лтд , як замовником і покупцем, та підприємствами ТОВ Інтероптторг , ТОВ Стиль Медіа , ТОВ Компанія Лакшері Кепітал , ТОВ Грін Пауер Євроелектрик Україна , як виконавцями/постачальниками, було укладено ряд письмових та усних правочинів (договорів, угод), а саме:

- договір № 02/10/14 про надання правової допомоги від 01 жовтня 2014 року з ТОВ Компанія Лакшері Кепітал (далі - договір №02/10/14 від 01 жовтня 2014 року), за умовами якого клієнт (позивач) наймає фірму (ТОВ Компанія Лакшері Кепітал ) як свого юридичного радника для одержання юридичних консультацій та послуг, а саме: здійснення представництва інтересів клієнта в державних органах, установах та організаціях усіх форм власності; усне та письмове консультування, складання правових висновків з господарських питань; складання, погодження, правову експертизу господарських договорів; внесення змін до установчих документів, пов'язаних і не пов'язаних з ЄДРПОУ; розробку протоколів (рішень) зборів учасників (акціонерів); підбірку нормативної документації за запитом клієнта (в паперовому та електронному вигляді); розробку внутрішньої, локальної нормативної документації (інструкцій, положень, наказів і т.п.); представлення інтересів клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, в установах і організаціях; прийняття участі у перемовинах з контрагентами; досудового врегулювання спорів у форматі розробки претензій або мотивованих заперечень на них; оцінки перспективності участі клієнта в судовому розгляді, представництва в суді інтересів клієнта.

У відповідності до п. 2.1, 2.3 і 2.4 ст. 2 цього договору клієнт зобов'язується виконувати умови договору, своєчасно сплачувати рахунки фірми. Фірма, в свою чергу, зобов'язується надавати юридичні послуги клієнту в обсязі і порядку, передбаченому цим договором. Питання щодо яких надаються юридичні послуги, формулюються клієнтом в усній формі.

Згідно п. 3.1, 3.4 і 3.5 ст. 3 даного договору, вартість послуг вказується у акті цього договору. Додатково до оплати юридичних послуг клієнт зобов'язується відшкодувати фактично понесені фірмою витрати, що включають державне мито та інші необхідні для виконання замовлення клієнта витрати. Усі витрати сплачуються за їх фактичною вартістю на підставі наданих фірмою оригіналів розрахункових документів;

- договір № 04/01/13 про розміщення рекламних матеріалів в періодичних виданнях від 04 січня 2013 року з ТОВ Стиль Медіа (далі - договір № 04/01/13 від 04 січня 2013 року), за умовами якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується опублікувати рекламні матеріали замовника у періодичних виданнях в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 2.1 - 2.5 ст. 2 цього договору замовник надає виконавцю оригінал-макети або інформацію для виготовлення рекламного модуля у суворій відповідальності з технічними вимогами виконавця у строк, вказаний у відповідному додатку до договору. Замовник передає право на виготовлення, тиражування та розповсюдження реклами виконавцю.

Перед подачею матеріалів замовника в друк виконавець отримує письмову згоду замовника на опублікування матеріалів в такому вигляді, який буде вважатися остаточним.

Замовник забезпечує: достовірність рекламних матеріалів та їх своєчасне надання; своєчасну оплату за опублікування рекламних матеріалів.

Виконавець забезпечує: своєчасне опублікування матеріалів замовника відповідно до термінів опублікування, що будуть узгоджуватися письмово; розміщення рекламного матеріалу замовника біля статей відповідної тематики, у разі відсутності таких - у відповідному місці; надання адекватної компенсації у випадку спотворення зображення та змісту реклами.

Сторони фіксують виконання робіт згідно з цим договором актом про виконання робіт, що має бути підписаний повноважними представниками сторін.

Відповідно до п. 3.1 - 3.4 ст. 3 даного договору загальна сума договору та строк його дії визначається в окремих додатках до договору. Платежі за послуги, що надаються згідно з даним договором, мають бути здійснені в гривнях. Оплата послуг за цим договором здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури шляхом переказу відповідної суми на банківський рахунок виконавця. Замовник здійснює 100 % попередню оплату послуг за цим договором. У випадку несвоєчасної оплати, штрафні акції для замовника становлять 0,5 % від суми платежу за кожен прострочений день;

- договір з виготовлення продукції № 12/12/14 від 01 грудня 2014 року з ТОВ Стиль Медіа (далі - договір № 12/12/14 від 01 грудня 2014 року), за умовами якого виконавець за дорученням замовника зобов'язується виготовити продукцію (далі - роботи) та передати їх замовнику у визначений термін за накладними, а замовник - сплатити за роботи на умовах договору і акта виконаних робіт. Роботи виконуються зі матеріалу виконавця та засобами останнього. Вартість, найменування та умови оплати наданих послуг зазначаються в акті до даного договору;

- договір поставки № ДП-6 від 02 грудня 2013 року з ТОВ Інтероптторг (далі - договір № ДП-6 від 02 грудня 2013 року), постачальник зобов'язується передати у власність покупця електротехнічну та іншу продукцію (далі - товар), покупець зобов'язується прийняти товари та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 ст. 1, п. 2.1, 2.5, 2.7, 2.8, 2.11 ст. 2, п. 4.1, 4.4 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 товар постачається окремими партіями згідно видаткових накладних. Асортимент, кількість і ціна на товар вказується у видаткових накладних постачальника, що оформляються на кожну партію товару.

Пункт навантаження товару вважається склад постачальника (Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 6-В) (далі - пункт навантаження). Передача товару здійснюється в один із таких способів: вручення товару, шляхом самостійної доставки товару постачальником за вказаною покупцем адресою; передачі товару у розпорядження покупця в пункті відвантаження; передачі товару перевізнику для доставки покупцю. Постачальник може доставляти товар за свій рахунок.

Засвідченням якості товару є надання постачальником сертифікату відповідності на відповідний продукції, діючий на території України.

Замовлення та узгодження умов і способу поставок товару здійснюється шляхом обміну між сторонами заявок покупця та повідомлень постачальника засобами електронного зв'язку (елеронна пошта).

Орієнтовні ціни на товар визначаються на підставі прайс-листа постачальника. Кінцеві ціни визначаються у електронних повідомленнях, якими обмінюються сторони, та вказуються у видаткових накладних.

Покупець оплачує кожну поставлену партію товару у розмірі узгодженому сторонами по електронній пошті і зазначеному у видаткових накладних, не пізніше 60-ти календарних днів з моменту виписки видаткової накладної.

Один раз на квартал постачальник направляє покупцю акт звірки розрахунків, який покупець зобов'язаний повернути постачальнику підписаний та скріплений печаткою;

- усні угоди з ТОВ Грін Пауер Євроелектрик Україна щодо поставки останнім на адресу позивача товарно-матеріальних цінностей (електроприладів).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем надано суду копії наступних документів.

По взаємовідносинам з ТОВ Інтероптторг надані видаткові накладні, датовані груднем 2014 року; податкові накладні, датовані груднем 2014 року; товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) форми № 1-ТН, датовані груднем 2014 року, згідно яких перевезення вантажів здійснювалося автомобільним транспортом. Замовником перевезень і вантажовідправником значиться ТОВ Інтероптторг , перевізником - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, вантажоодержувачем - ТОВ Карат Лтд , пункт навантаження - АДРЕСА_1, пункт розвантаження - АДРЕСА_2, водії - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Супровідні документи на вантаж - видаткові накладні.

По взаємовідносинам з ТОВ Компанія Лакшері Кепітал наданий акт виконання робіт (надання послуг) № 219 від 31 грудня 2014 року, який був складений та підписаний сторонами за результатами надання ТОВ Компанія Лакшері Кепітал юридично-консультаційних послуг. Вартість послуг визначена у сумі 68 850 грн., крім того ПДВ - 13 770 грн., а також, було надано податкову накладну № 219 від 31.12.2014 року з номенклатурою товару (послуг) - юридично-консультаційні послуги .

По взаємовідносинам з ТОВ Стиль Медіа були надані - акт виконання робіт (надання послуг) № 341 від 30 грудня 2014 року, який був складений та підписаний сторонами за результатами надання ТОВ Стиль Медіа послуг з виготовлення каталогів . Вартість послуг визначена у гривнях, крім того ПДВ складає 48 400 грн.; акту виконання робіт (надання послуг) № 192 від 30 грудня 2014 року, складеного та підписаного сторонами за результатами надання ТОВ Стиль Медіа послуг з розміщення реклами у періодичних виданнях . Вартість послуг визначена у гривнях, ПДВ складає 32 600 грн. Також, були надані податкові накладні № 341 від 30.12.2014 року та № 193 від 30.12.2014 року з номенклатурою товарів (послуг) - виготовлення каталогів , розміщення реклами в періодичних виданнях .

По взаємовідносинам з ТОВ Грін Пауер Євроелектрик Україна надані видаткові накладні та податкові накладні за грудень 2014 року; ТТН форми № 1-ТН на частину придбаного у постачальника товару за груднем 2014 року, згідно яких перевезення вантажів здійснювалося автомобільним транспортом, замовником перевезень і вантажовідправником яких значиться ТОВ Грін Пауер Євроелектрик Україна , перевізником - ТОВ Віа Транс Експедиція , вантажоодержувачем - ТОВ Карат Лтд , пункт навантаження - не вказаний, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10, водій - ОСОБА_6, супровідні документи на вантаж - видаткові накладні.

Дослідивши та проаналізувавши перелічені вище документи позивача суд встановив: відсутність у матеріалах справи документів, що засвідчують факти надходження придбаних товарів на склади позивача та його подальший рух (облік, списання зі складу в ході подальшої реалізації), перевезення таких товарів та проведення розрахунку за придбані товари з постачальниками, проведення звірок розрахунків за договорами поставок.

Встановлено відсутність у видаткових накладних всіх обов'язкових реквізитів первинного документу, а саме даних, що дають змогу ідентифікувати особу, відповідальну за отримання товарів від постачальників зі сторони покупця, - посад і П.І.П. такої особи. Відсутність у ТТН даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, відповідальних за отримання вантажів (товарів) від перевізників зі сторони одержувача (покупця), - посад і П.І.П. таких осіб.

Також в усіх доданих до позову ТТН відсутні підписи водіїв, відповідальних за прийняття та здачу вантажів. Також у ТТН № 9367 від 23 грудня 2014 року і № 9296 від 19 грудня 2014 року взагалі відсутній підпис особи вантажоодержувача, відповідальної за прийняття вантажу від перевізника.

Відсутні у матеріалах справи докази калькуляції спірних послуг.

Відсутні у матеріалах справи видаткові накладні, складені ТОВ Стиль Медіа у зв'язку з передачею позивачу готових каталогів на виконання умов договору № 12/12/14 від 01 грудня 2014 року; відсутні витяги з журналу обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; відсутність роздруківок електронних заявок покупця та повідомлень постачальника про узгодження умов поставки, орієнтовних цін на товар, наявність яких визначена умовами договору № ДП-6 від 02 грудня 2013 року.

Відсутні документальні докази передачі позивачем оригінал-макетів ТОВ Стиль-Медіа , погодження позивачем матеріалів та сировини виконавця для виготовлення каталогів, письмової згоди позивача на опублікування ТОВ Стиль-Медіа матеріалів у тих чи інших періодичних виданнях (наявність останньої передбачена умовами договору № 04/01/13 від 04 січня 2013 року); відсутні рахунки-фактури, наявність яких передбачена умовами спірних договорів; відсутні акти звірок розрахунків, складних та підписаних сторонами на виконання договору № ДП-6 від 02 грудня 2013 року; відсутні в тексті акта виконання робіт (надання послуг) № 219 від 31 грудня 2014 року детального опису найменувань наданих юридично-консультаційних послуг у відповідності до переліку згідно договору № 02/10/14 від 01 жовтня 2014 року; відсутні в тексті акта виконання робіт (надання послуг) № 341 від 30 грудня 2014 року інформації про обсяг виготовлених і переданих позивачу каталогів; відсутність в тексті акта виконання робіт (надання послуг) № 192 від 30 грудня 2014 року інформації про характер реклами та найменування, номери і кількість періодичних видань.

Окремо, колегія суддів звертає увагу на те, що в тексті акта перевірки зафіксовано, що на кінець грудня 2014 року у ТОВ Карат Лтд наявна кредиторська заборгованість за спірними договорами, зокрема: 2 249 336, 07 грн. перед ТОВ Інтероптторг , 486 000 грн. перед ТОВ Стиль Медіа , 82 620 грн. перед ТОВ Компанія Лакшері Кепітал , 14 061, 36 грн. перед ТОВ Грін Пауер Євроелектрик Україна .

Колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем не були надані суду оригінали та/або належним чином засвідчені копії платіжних доручень, виписки банку по особовим рахункам ТОВ Карат Лтд за весь період розрахунку з названими контрагентами, оборотно-сальдові відомості та картки рахунків 63 і 28 за період з моменту надходження та до використання спірних товарів, то факти руху товарно-матеріальних цінностей, виникнення зобов'язань та змін у капіталі позивача у зв'язку зі спірними господарськими операціями матеріалами справи не підтверджується.

У відповідності до розд. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (в редакції чинній впродовж 2014 року) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Абзацом 1 п. 11.1 розд. 11 цих Правил визначалося, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. (п. 11.3 розд. 11 Правил).

Відповідно до регламентованої у п. 11.4 - 11.10 Правил процедури оформлення перевізних документів, товарно-транспортну накладну виписує замовник (вантажовідправник). ТТН виписується в кількості не менше чотирьох екземплярів, і кожен з цих екземплярів засвідчується підписом і при необхідності печаткою (штампом) вантажовідправника. Після прийняття вантажу всі екземпляри ТТН підписує водій (експедитор). Перший екземпляр ТТН (з підписом водія) залишається у вантажовідправника, другий передається водієм вантажоодержувачу, а третій і четвертий, засвідчені підписом, а в разі потреби також печаткою або штампом, вантажоодержувача, передаються перевізнику (транспортній організації чи фізичній особі-суб'єкту господарювання). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

В наданих до суду копіях ТТН, оформлених у зв'язку з перевезенням вантажів (товарів), придбаних позивачем за спірними договорами, відсутні підписи водіїв, що засвідчують факти прийняття-здачі вантажів при перевезеннях.

Станом на дати видачі товарів за спірними видатковими накладними, для отримання товарно-матеріальних цінностей працівникам підприємства-покупця передбачалося оформлення довіреностей, облік яких ведеться у відповідному журналі. Порядок оформлення журналу видачі довіреностей на підприємстві визначався Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99.

Копії аркушів такого журналу за період грудень 2014 року позивач суду не пред'явив та факт видачі довіреностей, відомості про реквізити яких наведені у видаткових накладних, в суді не підтвердив.

Крім того, оцінюючи значимість наданих позивачем копій актів виконання робіт (надання послуг) ТОВ Стиль Медіа і ТОВ Компанія Лакшері Кепітал , суд звертає увагу також на наступні правові позиції Вищого адміністративного суду України.

В своїх ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14 суд касаційної інстанції вказує на те, що: податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Отже, надані позивачем первинні документи, а саме видаткові накладні, акти виконання робіт (надання послуг), ТТН, містять недостовірні відомості та, як наслідок не підтверджують належним чином реальність виконаних господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт і надання послуг на користь позивача.

Також оцінюючи твердження представника позивача про використання результатів спірних господарських операцій у своїй господарський діяльності, то суд встановив відсутність у матеріалах справи жодних документальних доказів (в тому числі у вигляді первинної документації, даних бухгалтерського обліку) та обґрунтованих письмових пояснень позивача з цього питання.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов ТОВ Карат Лтд до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання недійсним та скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю. У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0000581710 від 27 січня 2014 року прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством на момент виникнення спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Карат Лтд - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 12.10.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.