У х в а л а
13 жовтня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоЖайворонок Т.Є., суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., -
розглянувши заяву колективного підприємства санаторій Перемога (далі - КП санаторій Перемога ) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 серпня 2016 року у справі № 911/5051/15 за позовом КП санаторій Перемога до Ворзельської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних з вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця , про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду Київської області від 23 лютого 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року, позовні вимоги КП санаторій Перемога задоволено. Визнано недійсним державний акт серії І-КВ № 000144 від 20 листопада 2001 року на право постійного користування землею площею 5,1468 га для обслуговування санаторія, виданий закритому акціонерному товариству Укрпрофоздоровниця на підставі рішення Ворзельської селищної Ради народних депутатів від 12 вересня 2001 року № 174 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52. Вирішено питання про судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 2 серпня 2016 року касаційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця задоволено частково. Рішення Господарського суду Київської області від 23 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У жовтні 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява КП санаторій Перемога про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 серпня 2016 року у справі № 911/5051/15 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 3 березня 2011 року у справі № 18/027-09, від 20 грудня 2011 року у справі № 5016/2346/2011 (12/104), від 8 жовтня 2014 року у справі № 914/4826/13, від 6 серпня 2016 року у справі № 922/3287/14, а також витяг з постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ст. 111 21 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 111 16 , 111 17 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а :
Відмовити у допуску справи № 911/5051/15 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2016 |
Оприлюднено | 19.10.2016 |
Номер документу | 62021626 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Верховний Суд України
Жайворонок Т.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні