Постанова

від 10.10.2016 по справі 909/486/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р. Справа № 909/486/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр", б/н від 01.08.2016 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2016 року, суддя Малєєва О.В.

у справі № 909/486/16

за позовом: Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр", м. Коломия, Івано-Франківська область

про стягнення 68 000 грн., з яких 34 000 грн. - штраф та 34 000 грн. - пеня

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача (скаржника) - Дзенік С.І.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2016 року в справі № 909/486/16 задоволено позов Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" про стягнення 68 000 грн, з яких 34 000 грн. - штраф та 34 000 грн. - пеня. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" в доход Державного бюджету України 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн., з яких 34 000 грн. - штраф та 34 000 грн. - пеня.

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги, оскільки, як вказав суд, ТОВ "Інвесттеплоцентр" не оскаржувало рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/178-рш від 22.12.2015 у порядку та в строки, встановлені законом, відтак суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо незаконності вказаного рішення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2016 року в справі № 909/486/16 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнути з ТОВ "Інвесттеплоцентр" 34 000 грн., з яких 17 000 грн. - штраф та 17 000 грн. - пеня. При цьому відповідач вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги та було порушено ст. 61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Як вказує відповідач, вимоги територіального відділення від 30.06.2015 року та від 03.09.2015 року є аналогічні, а запитувана інформація є одною і тою самою. Відповідач наголошує, що відповідно до п.13 статті 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», підставою притягнення до відповідальності є «конкретне» правопорушення, а саме ненадання запитуваної інформації, а не кількість надісланих вимог про надання інформації.

У відзиві на дану апеляційну скаргу, позивач заперечив проти її задоволення, просив, суд, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2016 року в справі № 909/486/16 залишити без змін, з підстав того, що судом першої інстанції всебічно та в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Крім того, зазначив, що ТОВ "Інвесттеплоцентр" не оскаржувало рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/178-рш від 22.12.2015 у порядку та в строки, встановлені законом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, 10.10.2016 року на адресу суду від останнього надійшло клопотання (вих.№01/3588 від 05.10.2016 року) про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, враховуючи уточнення до апеляційної скарги, просив: скасувати частково рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2016 року по справі № 909/486/16 та прийняти нове рішення, яким частково задоволити позов та стягнути з ТзОВ "Інвесттеплоцентр" 34000 грн., з яких 17000 грн. - штраф, 17000 грн. - пеня, в іншій частині позову - відмовити.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 22.12.2015 прийнято рішення №01/178-рш у справі №01-13-50/140-2015/118-2015/139-2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яким визнано, що ТОВ "Інвесттеплоцентр", не подавши територіальному відділенню інформацію на вимогу голови територіального відділення №01/2878 від 30.06.2015 у встановлений ним строк, вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації у встановлений головою територіального відділення строк (п. 1), визнано, що ТОВ "Інвесттеплоцентр", повторно не подавши територіальному відділенню інформацію на вимогу голови територіального відділення №01/4299 від 03.09.2015 у встановлений ним строк, вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації у встановлений головою територіального відділення строк (п. 2). За вчинені порушення накладено на ТОВ "Інвесттеплоцентр" штраф в загальному розмірі 34 000 грн.

Рішення №01/178-рш від 22.12.2015 у справі № 01-13-50/140-2015/118-2015/139-2015 відповідачем отримано 28.12.2015, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Дане рішення в судовому порядку оскаржено не було. Вказані факти не заперечуються відповідачем.

Згідно з частинами 1 та 6 ст. 40 ГК України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України, відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Статтею 1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет" до органів Антимонопольного комітету України віднесено Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

Згідно з ст. 48 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про накладення штрафу.

Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб (ч. 1 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/178-рш від 22.12.2015 про накладення штрафу у розмірі 34 000 грн відповідачем отримано 28.12.2015.

Частиною 3 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Статтею 62 вказаного Закону визначено порядок обчислення строків у законодавстві про захист економічної конкуренції, згідно з яким перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. При цьому строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

В період з 29.12.2015 по 29.02.2016 дане рішення добровільно відповідачем не виконано.

Частиною 1 ст. 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Зважаючи на те, що ТОВ "Інвесттеплоцентр" не оскаржувало рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01/178-рш від 22.12.2015 у порядку та в строки, встановлені законом, суд першої інстанції не взяв до уваги заперечення відповідача щодо незаконності вказаного рішення та задоволив вимоги позивача про стягнення 34 000 грн штрафу та 34 000 грн. пені.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі.

Відтак, суд першої інстанції повинен був дослідити рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 №01/178-рш у справі №01-13-50/140-2015/118-2015/139-2015 на предмет його відповідності вимогам законодавства.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як вбачається за матеріалів справи вимога голови територіального відділення №01/2878 від 30.06.2015 та вимога голови територіального відділення №01/4299 від 03.09.2015 є аналогічними за змістом, запитувана інформація є одною і тою самою.

Окрім того, розпорядженням адміністративної колегії територіального відділення від 30.10.2015 року № 01/146-р, два провадження у справ по невиконанню вказаних вимог об'єднано в одну справу.

Відповідно до п. 13 статті 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач вчинив одне правопорушення, а саме - не подав витребувану інформацію, тому може бути притягнутий за одне правопорушення.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині 17 000 грн. штрафу та 17 000 грн. пені. Загалом 34 000 грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" задоволити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2016 року в справі № 909/486/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 17 000 грн. штрафу та 17 000 грн. пені.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 17 000 грн. штрафу та 17 000 грн. пені - відмовити.

4. В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2016 року в справі №909/486/16 залишити без змін.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" (ЄДРПОУ 38367821) на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ЄДРПОУ 21076316) 689, 00 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

6. Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ЄДРПОУ 21076316) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесттеплоцентр" (ЄДРПОУ 38367821) 1515, 80 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 17.10.2016 р.

Головуючий -суддя Малех І. Б.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р. І.