Постанова

від 12.10.2016 по справі 910/722/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа№ 910/722/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Кучерявий Д.В., дов. №149 від 14.04.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Агрохолдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2016р.

у справі № 910/722/16 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Агрохолдинг"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк

"Укргазбанк"

про визнання недійним договору

В судовому засіданні 12.10.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМГ АГРОХОЛДИНГ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсним договору іпотеки №14/14-VIP/3-К від 28.03.2014 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Договір іпотеки укладено сторонами з порушенням вимог законодавства, такий договір не відповідає вимогам закону, що тягне наслідки, передбачені ст.207 Господарського кодексу України, ст.215, 216 Цивільного кодексу України. Позивач вказує, що договір іпотеки не містить опису предмету іпотеки, а саме не містить інформацію про площу переданого в іпотеку майна, станом на березень 2014 року елеваторний комплекс складався із більшої кількості споруд та мав більшу площу. Також позивач вказує про відсутність згоди Загальних зборів ТОВ "АМГ Агрохолдинг" щодо укладення Договору іпотеки, оскільки за умовами п.7.8. Статуту ТОВ "АМГ Агрохолдинг" укладення правочинів, сума яких перевищує 50 000,00 грн, а також будь-яких правочинів, що стосуються нерухомого майна має бути погоджене вищим органом управління.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2016р. у справі №910/722/16 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обгрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача 08.06.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., Тищенко А.І., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.07.2016р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, строк розгляду справи, згідно ст. 69 ГПК України, продовжувався, розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався, останній раз на 12.10.2016р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 12.10.2016р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 12.10.2016р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" (надалі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД" (надалі - боржник) було укладено Кредитний договір №3-К/14-VІР про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії (надалі - Кредитний договір).

28.03.2014 року між ПАТ "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" та ТОВ "АМГ Агрохолдинг" (іпотекодавець), в особі ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, посвідченої 24.03.2014р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ваврів О.Б., зареєстрованої в реєстрі за №1213, укладено Договір іпотеки №14/14-VIP/3-К від 28.03.2014 року (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до п.1.1. Договору іпотеки цей Договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору №3-К/14-VІР про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії від 13.03.2014 року (а також договорів про внесення змін та доповнень до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між іпотекодержателем та ТОВ "ТІРА ТРЕЙД", код ЄДРПОУ 38248152, надалі - позичальник, згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 11 вересня 2014 року повернути кредит у розмірі 170 000 000,00 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 21 % річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 26 (двадцяти шести) % річних, при настанні умов, передбачених п.3.10. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 24 (двадцяти чотирьох) % річних, при настанні умов, передбачених п.3.13. кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами,у межах строку кредитування у розмірі 23 (двадцять три) % річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках; передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати іпотеко держателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем (позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.2.1. Договору предметом іпотеки є нерухоме майно - елеваторний комплекс, який знаходиться за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, місто Новоселиця, вулиця Складська, будинок № 10 та належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, Серія САС № 080902, виданого 25 грудня 2009 року Виконавчим комітетом Новоселицької міської ради на підставі Рішення виконавчого комітету Новоселицької міської ради від 18.12.2009 року, номер 455, зареєстрованого в Новоселицькому комунальному бюро технічної інвентаризації 29.12.2009 року за реєстраційним номером 27310769. Право власності зареєстровано Реєстраційною службою Новоселицького районного управління юстиції Чернівецької області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 січня 2014 року, номер запису про право власності 4361862, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 273811373230, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним № 17435765 від 06 лютого 2014 року.

Опис об'єкту: Нежитлова будівля (адмінбудинку), А, площею 217,60 кв.м; Трансформаторна підстанція, Б; Будівля для обслуговування пожежного водойму, В; Нежитлова будівля вагової, Г; Навіс - станція розвантаження автомобілів, Д; Нежитлова будівля операторної, Е, площею 31,50 кв.м; Нежитлова будівля (охоронного посту), Є, площею 17,70 кв.м; Блок сушки вологої сировини, 1; Силос оперативного зберігання зерна, 2; Сховище силосного типу, 3; Вузол транспортної розв'язки, 4; Колодязь, 5; Авто-вагова, 6; Пожежні водойми, 7-8; Оглядові колодязі, 9-16; Установка біологічної очистки стоків, 17; Ваги для залізнодорожних вагонів, 18; Залізнодорожна колія, 19.Земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, кадастровий номер: 7323010100:01:013:0030, площею 6,0 га, цільове призначення - для обслуговування незавершеного будівництва елеваторного комплексу, знаходиться за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, місто Новоселиця, вулиця Складська, № 10 (десять).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що під час укладення оспорюваного договору не були порушені норми чинного законодавства та умови оспорюваного договору не порушують прав та інтересів позивача.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що, відповідно до приписів ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За змістом ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це скріплюється печаткою.

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За положеннями ч.1 ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до ч.1 ст.98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Пунктом 6.1. Статуту ТОВ "АМГ Агрохолдинг", затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ "АМГ Агрохолдинг" (Протокол №08-07-2013 від 08.07.2013р.) Загальні Збори Учасників є вищим органом управління Товариства.

Відповідно до п.7.8. Статуту укладення договорів та (або) вчинення інших правочинів Директором від імені товариства можливе лише за умови одержання попередньої письмової згоди Зборів Учасників щодо будь-яких договорів та (або) правочинів, пов'язаних із прийняттям товариством на себе зобов'язань, сумарна вартість яких перевищує 50 000 гривень на день вчинення правочину, та (або) кількох однорідних правочинів (договорів) на протязі одного кварталу, що спрямовані на досягнення єдиної мети, на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень.

Відповідно до приписів ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною другою статті 207 ЦК України встановлено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довіреністю та скріплюється печаткою.

Як вбачається з п.7.8. Статуту укладення договорів та (або) вчинення інших правочинів Директором від імені товариства можливе лише за умови одержання попередньої письмової згоди Зборів Учасників щодо будь-яких договорів та (або) правочинів, пов'язаних із прийняттям товариством на себе зобов'язань, сумарна вартість яких перевищує 50 000 гривень на день вчинення правочину, та (або) кількох однорідних правочинів (договорів) на протязі одного кварталу, що спрямовані на досягнення єдиної мети, на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень.

Рішенням зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Агрохолдинг" від 24.03.2014 року, оформленим Протоколом №24-03-2014 від 24.03.2014, вирішено надати згоду товариству виступити майновим поручителем перед ПАТ "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК" по зобов'язаннях ТОВ "Тіра Трейд", що випливають з кредитного договору №3-К/14-VІР про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії від 13.03.2014 року, укладеного між ТОВ "Тіра Трейд" та ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК". Уповноважено директора товариства ОСОБА_6 та/або ОСОБА_4 на укладення та підписання від імені товариства відповідних договорів іпотеки та застави для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Тіра Трейд" та ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "УКРГАЗБАНК", та будь-яких інших документів (правочинів), необхідних для виконання повноважень, наданих цим протоколом Загальних зборів, на умовах визначених цим протоколом з визначенням решти істотних умов зазначених договорів на розсуд уповноваженої особи та на умовах, встановлених ПАТ "АБ "Укргазбанк" (а.с. 2-3, т.2).

Довіреність від 24.03.2014р., на підставі якої ОСОБА_4, вчинила спірний правочин від імені відповідача, видана директором відповідача ОСОБА_6, що діяв на підставі Статуту та протоколу №23-12-2013 від 23.12.2013р. загальних зборів учасників відповідача, згідно якого його обрано керівником ТОВ АМГ Агрохолдинг , тобто у межах наданих йому повноважень.

Враховуючи положення чинного законодавства, виходячи з обставин справи та даних, що містяться в протоколі загальних зборів учасників відповідача №24-03-2014 від 24.03.2014р., ОСОБА_4 на момент укладення спірного договору діяла у межах наданих їй повноважень, у зв'язку з чим доводи апелянта про відсутність у неї повноважень на підпис спірного договору іпотеки не ґрунтуються на матеріалах справи.

Доводи апелянта щодо відсутності у нього в архівах протоколу №24-03-2014 від 24.03.2014р. не свідчать про відсутність в природі вказаного протоколу.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Відсутність в протоколі ідентифікаційних даних повіреного ОСОБА_4 не свідчить про те, що спірний договір іпотеки було підписано іншою особою, ніж ОСОБА_4, яку було уповноважено на укладення спірного договору протоколом №24-03-2014 від 24.03.2014р.

Оскільки рішенням, оформленим протоколом №24-03-2014 від 24.03.2014р. було надано право, зокрема ОСОБА_4 укласти договір іпотеки та застави та будь-яких інших документів, на умовах визначених цим протоколом з визначенням решти істотних умов зазначених договорів на розсуд уповноваженої особи та на умовах, встановлених ПАТ "АБ "Укргазбанк", посилання апелянта на ненадання згоди на визначення в договорі іпотечного застереження (яке відповідач помилково ототожнює з відчуженням об'єкту іпотеки) не ґрунтується на матеріалах справи.

Укладення договору іпотеки не є відчуженням майна товариства - відповідача, а тому посилання апелянта на укладення договору іпотеки із включенням іпотечного застереження без згоди 3/4 голосів учасників товариства критично оцінюються апеляційним судом.

Щодо доводів апелянта про відсутність в договорі іпотеки як однієї з істотних умов договору опису предмета іпотеки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Як вбачається із п.2.1. Договору іпотеки сторонами зазначено яке майно виступає предметом іпотеки за Договором, вказано детальний опис майна, який надає можливість ідентифікувати таке майно, а отже колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача про те, що предмет іпотеки неможливо ідентифікувати спростовується матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що договір іпотеки містить детальний опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, який здійснений у відповідності до даних, які містяться у свідоцтві про право власності на нерухоме майно ТОВ АМГ Агрохолдинг .

Що стосується можливості існування ряду додаткових будівель та споруд, на які вказує позивач, а також інших земельних ділянок, на яких вони розташовані, то колегія суддів зазначає, що на момент укладення договору іпотеки такі споруди і будівлі зареєстровані за позивачем не були і до предмету іпотеки не включались, оскільки до нерухомого майна, що передано в іпотеку увійшли лише ті споруди, які були зазначені у свідоцтві про право власності на нерухоме майно ТОВ АМГ Агрохолдинг на момент укладення договору.

З огляду на викладене, позивачем не доведено, а судом не встановлено фактів порушень охоронюваних законом прав позивача з боку відповідача, а тому колегія суддів, дослідивши зміст спірного договору та відповідність його положенням чинного законодавства, дійшла висновку про не порушення умовами договору прав та інтересів позивача.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем не доведено, а судом не встановлено підстав для визнання договору іпотеки недійсним, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Агрохолдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2016р. у справі № 910/722/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2016р. у справі №910/722/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/722/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко