Ухвала

від 12.10.2016 по справі 177/439/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/774/1594/К/16 Головуючий в суді першої

Справа № 177/439/16-ц інстанції - ОСОБА_1

Категорія № 47 (І) Доповідач - Бондар Я.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Митрофанової Л.В.,

із секретарем - Масловою К.В.,

за участю - представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД АГРО", третя особа - Управління держгеокадастру в Криворізькому районі Дніпропетровської області, про розірвання договорів оренди земельних ділянок, стягнення збитків,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАСКАД АГРО" (далі - ТОВ КАСКАД АГРО ) з позовом, в якому просила суд розірвати договори оренди земельної ділянки укладені 01 березня 2013 року між нею та відповідачем та стягнути з відповідача на її користь збитки, завдані невиконанням умов зазначених договорів оренди в розмірі 9566 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 01 березня 2013 року між нею та відповідачем укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 1221883500:01:053:0013 загальною площею 7,4612 га та 1221883500:01:053:0014 загальною площею 6,7783 га., які належать їй на праві приватної власності. Сторонами погоджена орендна плата за кожну із вказаних земельних ділянок в розмірі 4800 грн. на рік, з виплатою у термін з 15 серпня по 01 грудня кожного року. Умовами договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки землі, відповідно до чинного законодавства України на дату її виплати, враховуючи не отриману орендну плату. Позивач вважає, що у зв'язку із не проведенням відповідачем індексування розміру орендної плати, останнім порушено істотні умови договорів оренди, чим завдано їй збитки на суму 9566 грн.

Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, на її думку, суд дійшов помилкового висновку про те, що спірними договорами встановлено право відповідача щодо можливості самостійної індексації орендної плати, оскільки згідно з п.10 орендна плата за кожну із вказаних земельних ділянок визначена у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки землі відповідно до чинного законодавства України на дату її виплати, враховуючи не виплачену орендну плату. Вважає, що судом не надано належної правової оцінки Витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Посилається й на неврахування судом повторної заяви позивача від 04 січня 2016 року про намір розірвання договору оренди та відсутність відповіді на неї з боку відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державних актів ЯЛ № 374916 від 30 грудня 2011 року та ДП № 064590 від 02 лютого 2004 року на право приватної власності на земельні ділянки належать відповідно земельні ділянки: з кадастровим номером 1221883500:01:053:0013 загальною площею 7,4612 га. та 1221883500:01:053:0014 загальною площею 6,7783 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.10,17).

01 березня 2013 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Каскад Агро" укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 5 років, відповідно до умов яких позивач передає, а ТОВ "Каскад Агро" приймає в строкове платне користування вказані земельні ділянки, (а.с.5-8,12-15).

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно спірні договори оренди земельної ділянки пройшли державну реєстрацію, та, відповідно до акту прийому - передачі, земельні ділянки передано орендарю в натурі (а.с.9,7,14,16,92-96,109).

Також судом встановлено, що ТОВ "Каскад Агро" сплатило позивачу орендну плату за кожну земельну ділянку: за 2013 рік в розмірі - 4800 грн., в 2014 році - 4800 грн., в 2015 році - 5100 грн. (а.с.19).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 посилалась на не проведення відповідачем індексування розміру орендної плати, чим істотно порушено умови договорів оренди.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що орендна плата в розмірі визначеному договорами оренди сплачується, зміни до договорів оренди в частині збільшення розміру орендної плати сторонами не внесені, обов'язок відповідача щодо самостійної індексації орендної плати договорами не визначений, тому суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі визначає, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає підстави для припинення договору оренди серед яких систематична несплата орендної плати.

Стаття 21 Закону України Про оренду землі передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. ЇЇ розмір, форма і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до з п. 10 вказаних договорів сторони обумовили орендну плату в розмірі 4800 грн. на рік за кожним договором окремо. Обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі згідно чинного законодавства України на дату її виплати, враховуючи невиплачену орендну плату.

Пункт 15 Договорів передбачає, що розмір орендної плати переглядається, у разі підвищення цін та тарифів, в тому числі внаслідок інфляції.

У пункті 35 Договорів визначено, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с.5-7,12-14).

Згідно з п. 37 Договорів їх розірвання можливе за взаємною згодою сторін, або на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Як встановлено судом та не заперечувалось представником позивача, ТОВ "Каскад Агро" сплатило позивачу орендну плату за кожну земельну ділянку: за 2013 рік в розмірі - 4800 грн., в 2014 році - 4800 грн., в 2015 році - 5100 грн. (а.с.19).

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне виконання відповідачем умов договорів оренди в частині проведення оплати орендної плати, адже передбачена п. 10 спірних договорів можливість збільшення орендної плати шляхом її збільшення з урахуванням індексу інфляції, є правом сторін, яке відповідно до п. 35 договорів оренди може реалізуватися сторонами за взаємною згодою, або на підставі рішення суду. У зв'язку з викладеним, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині, оскільки вони зводяться до незгоди із оцінкою судом першої інстанції наданих сторонами доказів, а лише є спробою переоцінити докази. Однак, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак в порушення вимог даних норм, стороною позивача не надано ані суду першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, жодних доказів її звернення до відповідача із заявою про внесення змін до договорів оренди в частині збільшення орендної плати визначеної договором, хоча можливість такого звернення передбачена п. 15, 35 Договорів оренди землі. Як не зверталася до відповідача і з вимогою щодо виплати орендної плати з урахуванням інфляційних збитків.

Також слід зазначити, що пунктом 31. спірних договорів обумовлено обов'язки орендаря, однак вказаним пунктом не передбачено обов'язку відповідача щодо обов'язкової індексації орендної плати при її виплаті, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що не проведення індексації орендної плати при її виплаті, за відсутності окремої домовленості про це між сторонами договору, не може вважатися порушенням умов договору з боку ТОВ "Каскад Агро", а відтак не може бути визнано підставою для розірвання договору в розумінні п.п. 2 п. 37 Договору, в якому йдеться про розірвання договору на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором (а.с.6).

Також, слід погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення збитків також не підлягають задоволенню, оскільки стороною позивача не спростовано, сплату відповідачем орендної плати в розмірі визначеному спірними договорами, змін до договорів оренди в частини збільшення розміру орендної плати сторони не вносили, обов'язок відповідача самостійно індексувати орендну плати при виплаті договорами не визначено, а відтак факт заподіяння збитків позивачу, за допомогою належних і допустимих доказів останньою не доведено.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки Витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не мають правового значення для вирішення даного спору по суті. Так, згідно вказаних витягів (а.с.33,34) грошову оцінку земельних ділянок проведено в 2016 році, проте спірним періодом є 2013-2015 роки. Більш того, позивач не заявляла позовних вимог щодо індексації орендної плати за 2016 рік. Між тим, слід зазначити, що згідно умов договору сторонами обумовлено період виплати орендної плати з 15 серпня по 01 грудня кожного року, в той час, як даний позов подано до суду в лютому 2016 року, оспорюване рішення ухвалене у червні 2016 року, тобто до спливу встановленого строку для здійснення орендної плати.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом повторної заяви позивача від 04 січня 2016 року щодо наміру розірвання договору оренди та відсутність відповіді на неї з боку відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки сама по собі відсутність відповіді, як підстава для розірвання спірних договорів сторонами та діючи законодавством не передбачена.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена.

Таким чином, судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне, апеляційну скаргу відхилити, як необґрунтовану, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_4