Рішення

від 13.10.2016 по справі 902/737/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2016 р. Справа № 902/737/16

за позовом

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медівін" (м. Вінниця, вул. Пирогова,10)

про стягнення заборгованості 146 560,00 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.,

Секретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники сторін:

позивача, ОСОБА_2

позивача, ОСОБА_3

відповідача, не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов КЗ Вінницьке обласне патологоанатомічне бюро до ТОВ Медичний центр Медівін про стягнення 146 560,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем виконані роботи передбачені договором № 8 від 02.01.2014р. з проведення гістологічних досліджень біопсійного та операційного матеріалу, дані роботи виконані на загальну суму 92 473,67 грн. (станом на 01.12.2015р.), що стверджується договором, обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 01.12.2015р. між ТОВ Медичний центр Медівін та КЗ Вінницьке обласне патологоанатомічне бюро з огляду на що у останнього виникла заборгованість по оплаті виконаних робіт на суму 92 473,67 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.08.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/737/16 з призначенням її до розгляду на 20.09.2016 року.

20.09.2016р. відповідач в судове засідання не з'явився, сторони вимоги ухвали суду від 29.08.2016р. щодо надання документів, необхідних для вирішення спору суду не надали, а тому розгляд справи відкладався на 13.10.2016р.

В судове засідання 13.10.2016 року з'явились представники позивача та подали заяву від 13.10.2016р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій просять стягнути з відповідача: 92 473,67 грн. - основного боргу, 2 473,05 грн. інфляційних втрат; 1 141,18 грн. 3 % річних; 11 117,88 грн. пені.

З огляду на права, надані позивачеві ст.22 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), заява представника позивача про зменшення позовних вимог судом прийнята як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

При цьому, варто зазначити, що пунктом 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008 року роз'яснено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому, будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився по невідомій суду причині якого було належним чином повідомлено про день та час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 січня 2014 р. між Науково-виробничим підприємством, товариством з обмеженою відповідальністю Медівін та ОСОБА_1 обласним патологоанатомічним бюро було укладено угоду № 8 про проведення гістологічних досліджень біопсійного та операційного матеріалу.

12.05.2014 року, між Науково-виробничим підприємством, товариством з обмеженою відповідальністю Медівін ( первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Медичний центр Медівін (новий боржник, Медівін ) та ОСОБА_1 обласним патологоанатомічним бюро було укладено договір про переведення боргу № 10 від 12.05.2014 року.

Відповідно до п. 1.2. вищезазначеного договору, первісний боржник переводить свій борг за основним договором на загальну суму 83 349,11 грн., що виник на підставі основного договору станом на 01.05.2014 р. на нового боржника, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного договору, і приймає на себе обов'язки первісного боржника.

Відповідно до п. 3.1. вищезазначеного договору, новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.

Таким чином, починаючи з 12.05.2014 року ТОВ Медичний центр Медівін став правонаступником боргового зобов'язання Науково-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Медівін в розмірі 83 349,11 грн.

Відповідно до п. 1.1. угоди 8 від 02.01.2014р., Науково-виробниче підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю Медівін доставляє видалений біопсійний та операційний матеріал на центральну базу ОСОБА_1 обласного патологоанатомічного бюро і під розписку в спеціальному журналі здає його черговому лаборанту.

Згідно п. 2.1. угоди, Вінницьке обласне паталогоанатомічне бюро приймає доставлений матеріал і за відповідною технологією виготовляє гістологічні препарати.

Як зазначено в угоді, а саме, у порядку розрахунку, за виконання вищезазначеної роботи Науково-виробниче підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю Медівін виплачує вартість її з урахуванням категорії складності та матеріальних затрат. Оплату за виконану роботу слід проводити не пізніше наступного місяця.

Зі своєї сторони Вінницьке обласне паталогоанатомічне бюро взяті на себе зобов'язання за угодою виконало в повному обсязі, про що свідчать акти звірки взаєморозрахунків за надані послуги в період з 01.01.2013 р. по 01.08.2016 р.

Однак, ТОВ Медичний центр Медівін своїх зобов'язань в частині оплати послуг, та погашення заборгованості на підставі договору про переведення боргу від 11.05.2014 року, не виконало.

У зв'язку із чим, 24.03.2015 року Вінницьке обласне паталогоанатомічне бюро звернулось до Науково-виробничого підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю Медівін із відповідним листом № 189 щодо погашення заборгованості.

У відповідь на лист № 189 відповідач зобов'язався повернути борг в розмірі 50 000,00 грн. до 30 червня 2015. Однак, своїх зобов'язань за наданим гарантійним листом ТОВ Медичний центр Медівін не виконав, та борг не повернув.

У зв'язку із цим, 30.11.2015 року, Вінницьке обласне паталогоанатомічне бюро надіслало претензію № 707 в якій просило погасити заборгованість в добровільному порядку протягом 7-ми календарних днів.

Однак, ТОВ Медичний центр Медівін умови претензії не виконав та борг не повернув.

Зважаючи на неналежне виконання ТОВ Медичний центр Медівін своїх зобов'язань, несвоєчасна та не в повному обсязі оплата за надані послуги, 21 грудня 2015 року між ОСОБА_1 обласним паталогоанатомічним бюро та ТОВ Медичний центр Медівін було укладено договір про реструктуризацію заборгованості. Відповідно до умов цього договору, Вінницьке обласне паталогоанатомічне бюро надало розстрочку у погашенні заборгованості за надані послуги, зокрема про проведення гістологічних досліджень біопсійного та операційного матеріалу, яка станом на 18.12.2015 року становить 92 473,67 грн.

Однак, не зважаючи на вищезазначені укладені угоди між ОСОБА_1 обласним паталогоанатомічним бюро та ТОВ Медичний центр Медівін , останнє своїх зобов'язань не виконало, борг не повернуло, що стверджується актами звірки взаєморозрахунків ОСОБА_1 обласним паталогоанатомічним бюро та ТОВ Медичний центр Медівін за період з 01.01.2013р. по 01.12.2015р.,01.01.2016 р. по 01.08.2016 р.

Наведенні вище обставини в їх сукупності, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості згідно договору.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Надаючи правову оцінку укладеній між сторонами угоді № 8 від 02.01.2014р., суд дійшов висновку, що між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється розділ 3 Глави 63 ЦК України (Послуги) (ст.ст.901-907 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 92 473,67 грн., правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 1141 грн. 18 коп. - 3% річних, 2 473 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 11 117 грн. 88 коп. пені, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою правильності періодів нарахування та розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Медівін" (вул. Пирогова, 10, м. Вінниця код 3688710) на користь КЗ Вінницьке обласне патологоанатомічне бюро (вул. Пирогова, 46, корпус 2, м. Вінниця, код 25508067) 92 473,67 грн. основного боргу, 1141,18 грн.-3% річних, 2473,05 грн. інфляційних втрат, 11 117,88 грн. пені та 1608,08 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 жовтня 2016 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (м. Вінниця, вул. Пирогова,10)