Рішення

від 17.10.2016 по справі 904/6257/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.10.16р. Справа № 904/6257/16

За позовом Приватного підприємства "АЛЬФА-ДАР", м. Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

про стягнення боргу

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "АЛЬФА-ДАР", м. Кривий Ріг звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг про стягнення заборгованості в розмірі 4608,14 грн., 3868,73 грн. пені, 4928,67грн. інфляційних, 3868,73 грн. 36% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №18 від 01.07.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходження.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Ухвалою господарського суду від 27.09.2016 року строк розгляду вирішення спору продовжено до 13.10.2016 року,

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.10.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством "АЛЬФА-ДАР" (далі -позивач, постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач, покупець) 01 .07.2013р. укладено договір купівлі-продажу № 18 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених Договорі, передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товарну продукцію (надалі іменується товар ).

Ціна на Товар, що поставляється за Договором встановлюється в українських гривнях та зазначаються в рахунках та діючих накладних на отримання Товару (п.2.1. Договору).

Передавання-приймання товару здійснюється згідно накладної (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору оплата отриманого товару проводиться шляхом передоплати на розрахунковий рахунок Продавця або протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №№ 5, 6 від 10.01.2014р., № 16 від 28.01.2014р., № 28 від 07.02.2014р., № 29 від, 10.02.2014р., № 31 від 12.02.2014р., № 33 від 17.02.2014р., № 47 від 11.03.2014р., № 48 від 13.03.2014р., № 52 від 01.04.2014р. на загальну суму 8 159, 86 грн.

На оплату поставленого товару позивачем виставлено рахунки № 5 від 10.01.2014р., № 17 від 28.01.2014р., № 31 від 10.02.2014р., № 33 від 11.02.2014р., № 35 від 17.02.2014р., № 43 від 04.03.2014р., № 48 від 13.03.2014р., № 52 від 01.04.2014р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, зокрема сплачено товар за видатковими накладними 5, 6, 16, 28, 29, 31 на суму 3 551, 72 грн., у зв'язку із чим виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 4 608, 14 грн.

Доказів погашення заборгованості на час розгляду справи сторонами не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 4608,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 6.1.4 Договору у випадках порушення термінів оплати або поставки товарів, винна Сторона сплачує на користь іншої Сторони договірну штрафну санкцію у розмірі 0,5% від Простроченої суми, коштів або вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня коли зобов'язання мало бути виконано (п. б.1.б.Договору).

Позовна давність щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в три роки (п. 6.1.7 договору).

Відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання Грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми Простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 3868,73 грн. за загальний період з 18.02.2014 року по 30.06.2016 року, перевіривши розрахунок, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення останньої.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 6.1.5. договору передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання іинна сторона сплачує відсотки у розмірі 36 % річних від простроченої :уми (ст. 625 Цивільного кодексу України).

На підставі п. 6.1.5 договору та відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 36% річних в розмірі 3868,73 грн. за період з 18.02.2014 року по 30.06.2016 року та інфляційні в розмірі 4928,67 грн. з березня 2014 року по травень 2016 року, позовні вимоги вимоги в частині стягнення яких підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (50038, м. Кривий Ріг, вул. Водоп'янова,4/79, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Альфа-Дар" (50008, м. Кривий Ріг, вул.Тинка, 18/48, код ЄДРПОУ 38032463) заборгованість в розмірі 4608,14 грн., пеню в розмірі 3868,73грн., інфляційні в розмірі 4928,67 грн., 36% річних в розмірі 3868,73 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.10.2016року

Суддя ОСОБА_2