Рішення

від 10.10.2016 по справі 910/16251/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2016Справа №910/16251/16

За позовомДержавного підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Практик" Простягнення 44 061,66 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: : Келим Д.А. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Практик" про стягнення 54 187,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16251/16 та призначено розгляд справи на 23.09.2016.

21.09.2016 представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи та в судовому засіданні надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2016 не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належний чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 10.10.2016.

07.10.2016 представник позивача подав до канцелярії суду додаткові письмові пояснення, відповідно до яких просить стягнути з відповідача - 33 011,94 грн. основного боргу, 6 666,23 грн. пені, 990,36 грн. штрафу, 1 153,16 грн. 3 % річних та 2 239,97 грн. інфляційних збитків.

Згідно з аб. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до аб. 1 п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Дослідивши подані позивачем додаткові пояснення, господарський суд зазначає, що в останніх позивач зменшив розмір пені, який заявлений до стягнення з відповідача, та, з урахуванням, зменшена загальна сума позовних вимог, тому, господарський суд, розцінює подані додаткові пояснення позивача як заяву про зменшення позовних вимог та враховуючи відповідність останньої до норм чинного законодавства України, приймає її.

10.10.2016 року представник позивача в судовому засіданні підтримав, подані раніше, додаткові пояснення, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.2016 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належний чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.10.2016 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Практик (далі - орендар, відповідач) було підписано договір оренди № 6408 нерухомого майна, що належить до державної власності, пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - майно) загальною площею 38,30 кв.м. (реєстровий номер за ЄРОДВ 04653199.1.ХВЮЯШЖ532) розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, на 7-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ , вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 серпня 2012 р. і становить 497 732,00 грн. без ПДВ.

У п.1.2 вказаного правочину зазначено, що майно передається в оренду з метою розміщення: - курсів по навчанню дітей шкільного віку комп'ютерної грамотності - 19,10 кв.м.; - розробки програмного забезпечення - 19,20 кв.м.

Пунктом 2.3 договору визначено, що передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки.

Згідно з п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2012 р. 6 234,09 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень, лютий місяці 2013 року.

Пунктами 3.2, 3.3, 3.5 договору передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж(п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору, орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.10 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві/балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або витрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно з умовами п. п. 10.1, 10.2, 10.3 та 10.4 договору, цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 28 лютого 2013 р. до 28 лютого 2013 р. включно. Умови цього договору зберігаються протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовжним на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавства на дату продовження цього договору.

Відповідно до п. 10.7.3 договору, сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично / більше трьох раз / порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення.

Пунктами 10.9 та 10.10 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю / балансоутримувачу.

У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Майно вважається поверненим орендодавцю / балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Листом вих. № 19 від 27.03.2013 року відповідач звернувся до позивача, у якому просив останнього, у зв'язку із перевищенням запланованих затрат на орендну плату, прийняти по акту приймання-передачі нежиле приміщення загальною площею 19.20 кв.м. (кім. № 742).

Згідно до акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 01.04.2013 року відповідач повернув, а орендар прийняв нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею, 19.20 кв.м., яке находиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, на 7-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі позивача.

10.07.2013 орендар з відповідачем підписали договір № 6408/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 6408 від 28.02.2013 р. окрім іншого, пунктом 1 якого узгодили викласти п. 1.1 договору в наступній редакції: Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - майно) загальною площею 19,10 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, на 7-му поверсі будівлі, реєстровий номер майна 04653199.1.ХВЮЯШЖ532 (далі-майно), що перебуває на балансі Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ , ідентифікаційний код 04653199 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.08.2012 р. і становить 248 216,15 грн. без ПДВ.

Згідно до змін до розрахунку орендної плати за перший / базовий / місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача орендна плата за перший (базовий) місяць оренди складає 3 112,01 грн.

На виконання умов договору оренди № 6408 нерухомого майна, що належить до державної власності, орендар - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало відповідачу нежитлове приміщення, загальною площею 19,10 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, на 7-му поверсі будівлі, що підтверджується актом прийому-передачі(копія наявна у матеріалах справи).

В свою чергу відповідач, орендну плату, за період з січня 2014 по червень 2015 не сплатив, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 33 011,94 грн., що підтверджується рахунками-фактур, копії яких наявні у матеріалах справи.

Листами № 30-06/4340 від 28.04.2015 р. та № 30-06/5114 від 19.05.2015 р. додатками до яких були проекті актів приймання-передачі (повернення) нерухомого майна орендар пропонував позивачу та відповідачу розірвати договір оренди № 6408 нерухомого майна, що належить до державної власності у зв'язку із систематичним порушенням відповідачем умов договору щодо оплати за користування орендованим майном.

23.06.2015 представник відповідача отримав лист позивача № 213/к від 17.06.2015, з вимогою розірвання договору оренди № 6408 нерухомого майна, що належить до державної власності, вимогою сплати існуючої заборгованості з урахуванням нарахованої пені та вимогою повернення нерухомого майна в 20-ти денний строк з моменту отримання листа.

03.07.2015 відповідачем повернуто а позивачем прийнято з користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, на 7-му поверсі будівлі.

23.11.2015 року позивач склав претензію до відповідача щодо погашення заборгованості за договором оренди № 6408 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Проте, зазначену претензію, відповідачем залишено без належного реагування.

Беручи вищезазначене до уваги, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача, відповідно до якого просить стягнути з останнього 33 011,94 грн. - основного боргу, 6 666,23 грн. - пені, 990,36 грн. - штрафу, 2 239,97 грн. - інфляційних втрат та 1 153,16 грн. - 3 % річних.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 Цивільного кодексу України).

Передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди (ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.762 вказаного нормативно-правового акту за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, приписи чинного законодавства України та умови договору, а також враховуючи, що відповідач свою заборгованість за надані послуги не заперечує, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 33 011,94 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.7 договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Позивач за прострочення строків орендної плати, керуючись п. 3.7 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6 666,23 грн.

Слід зазначити, що відповідно до розрахунку позивача, останній визначає першим днем прострочення зобов'язання відповідача, щодо здійснення орендної плати, 10 число кожного місяця.

Разом із тим, відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж(п. 3.6 договору).

Беручи вищезазначене до уваги та з урахуванням умов договору, дат виникнення прострочення по сплаті орендної плати, господарський суд здійснив перерахунок пені, обмеживши період її нарахування, починаючи з 11 числа кожного місяця, у зв'язку із чим позовні вимоги, в частині стягнення пені, підлягають задоволенню частково в сумі 6 632,75 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.8 договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Позивач за прострочення строків орендної плати, керуючись п. 3.8 договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 990, 36 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу, з урахуванням п. 3.8 договору, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних - 1 153,16 грн. та інфляційні втрати - 2 239,97 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті орендної плати, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а в частині інфляційних втрат - підлягають задоволенню частково в сумі 2 134,22 грн.

З огляду на приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Практик (03126, м. Київ, вул. Стражеско, 9, кім. 59, код ЄДРПОУ 33051916) на користь Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 04653199) 33 011,94(тридцять три тисячі одинадцять грн. 94 коп.) основного боргу, 6 632,75 грн.(шість тисяч шістсот тридцять дві грн. 75 коп.) пені, 990,36 грн. (дев'ятсот дев'яносто грн. 36 коп.) штрафу, 1 153,16(одну тисячу сто п'ятдесят три грн. 16 коп.) 3 % річних, 2 134,22 (дві тисячі сто тридцять чотири грн. 22 коп.) інфляційних втрат та 1 373,65 грн.(одну тисячу триста сімдесят три грн. 65 коп.) судового збору.

3. В зволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.10.2016 р.

Суддя Спичак О.М.